Рішення № 10052682, 21.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2010 р.Справа № 9/21-569 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави бул. Шевченка, 7, м.Тернопіль,46000 в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Суворова, 9/166, м. Київ, 01010 в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль, 46000

до Фермерського господарства "Довжок" с.Тилявка, Шумського району, Тернопільської області, 47124

про cтягнення заборгованості в сумі 15 000 грн.

За участю представників:

          прокуратури: Ковальчук О.Р. –посвідчення №36 дійсне до 18.07.2013р.

          позивача: Баран В.С. –довіреність №30 від 23.04.2010р.

          відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання в порядку ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи: Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Довжок", с.Тилявка, Шумського району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 15 000 грн.

          Ухвалою господарського суду від 06.04.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 23.04.2010 р. Розгляд справи, в порядку ст.77 ГПК України відкладався ухвалою від 23.04.2010р. на 30.04.2010р. за клопотанням відповідача, ухвалою від 30.04.2010р. на 11.05.2010р. , ухвалою від 11.05.2010р. на 21.05.2010р. в зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів та надання можливості відповідачу забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю. Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором №9 від 16.05.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі згідно графіка, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 5000 грн. Для забезпечення виконання зобов’язання за даним договором, 10.05.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю –фермерському господарству "Довжок", на підставі Довідки від 10 травня 2008 р. про знаходження на балансі фермерського господарства "Довжок" майна, а саме : борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ –3 2003 року випуску, плуг ПЛН –5-35 2008 року випуску, каток польовий 3КВГ – 1,4 2008 року випуску.

В підтвердження викладеного надано: договір №9 від 16.05.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 16.05.2008 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 98 від 16.05.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Також, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором №42 від 11.12.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі, згідно графіка, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 10000 грн. Для забезпечення виконання зобов’язання за даним договором, 26.12.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю –фермерському господарству "Довжок", на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №644608 трактор колісний марки "МТЗ-80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун –062458, реєстраційний номер –08854ВО, зареєстрований Шумською ІДТН 25 грудня 2008 року.

В підтвердження викладеного надано: договір №42 від 11.12.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 26.12.2008 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 368 від 12.12.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Всього заборгованість відповідача за договорами №9 від 16.05.2008 р. та №42 від 11.12.2008р., склала 15000,00 грн.

Відповідач витребуваного судом відзиву на позовну заяву не надав, участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення –ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її розглядом на 23.04.2010р. отримане повноважним представником відповідача 17.04.2010р.

Поряд з цим, в подальшому представник відповідача у судові засідання не з'являвся, письмового відзиву та будь-яких клопотань суду не надав хоч судом, враховуючи неявку відповідача неодноразово відкладався розгляд справи ухвалою від 23.04.2010р. на 30.04.2010р. за клопотанням відповідача, ухвалою від 30.04.2010р. на 11.05.2010р. , ухвалою від 11.05.2010р. на 21.05.2010р.

При цьому, суд має за необхідне, зазначити наступне.

Вказані ухвали про відкладення розгляду справи, як і ухвала про порушення справи, що отримана відповідачем було надіслано судом на адресу (місцезнаходження боржника): 47124, Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка.

Зазначена адреса співпадає з адресою (місцезнаходженням) відповідача фермерського господарства "Довжок", яка вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 26.03.2010р. № 1092/02-2 поданого Прокурором на вимогу суду (наявна в матеріалах справи). Зокрема, у ній зазначено, що місцезнаходження Фермерського господарства Довжок: 47124, Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка.

Крім того, факт вказаного місцезнаходження відповідача та факт про те, що йому було відомо про розгляд справи № 9/21-569 за його участю у господарському суді Тернопільської області підтверджується і отриманим судом від відповідача клопотанням (наявне в матеріалах справи) від 17.04.2010р про відкладення розгляду справи № 9/21-569, зокрема, у зазначеному клопотанні відповідач Фермерське господарство Довжок вказує (згідно кутового штампу), що його місцезнаходження: Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка, 47124.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи (п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482).

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Проведеною прокуратурою м.Тернополя перевіркою встановлено, що 16 травня 2008 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Довжок" (відповідачем по справі) укладено договір №9 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 30500 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).

П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 15 листопада 2009 року в сумі 5 000,00 грн.; до 15 листопада 2010 року в сумі 5 000,00 грн.; до 15 листопада 2011 року в сумі 5 000,00 грн.; до 15 листопада 2012 року в сумі 7 500,00 грн.; до 01 лютого 2013 року в сумі 8 000,00 грн.

Також, 11 грудня 2008 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Довжок" (відповідачем по справі) укладено договір №42 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 70000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).

П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 жовтня 2009 року в сумі 10000 грн.; до 01 жовтня 2010 року в сумі 12000 грн.; до 01 жовтня 2011 року в сумі 20000 грн.; до 01 жовтня 2012 року в сумі 18000 грн.; до 01 жовтня 2013 року в сумі 10000 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 Договорів №9 та №42 свої зобов’язання щодо надання кредиту Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало, про що свідчать платіжні доручення №98 від 16.05.2008р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 35500,00 грн. та платіжне доручення №368 від 12.12.2008р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 70000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи доведено і не оспорюється відповідачем, що зобов’язання стосовно повернення кредиту в сумі 15000,00 грн. до визначених строків Відповідачем виконано не було, тому станом на 09.03.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 15000,00 грн.

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

На забезпечення зобов’язання, що виникло відповідно до договору №9, 16 травня 2008 року сторони уклали Договір застави, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на підставі Довідки про знаходження на балансі фермерського господарства "Довжок" майна, виданої фермерським господарством "Довжок" 10 травня 2008 року майно, а саме : борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ –3 2003 року випуску, плуг ПЛН –5-35 2008 року випуску, каток польовий 3КВГ –1,4 2008 року випуску. (п. 1 Договору застави).

На забезпечення зобов’язання, що виникло відповідно до договору №42, 26 грудня 2008 року сторони уклали Договір застави, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №644608 трактор колісний марки "МТЗ-80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун –062458, реєстраційний номер –08854ВО, зареєстрований Шумською ІДТН 25 грудня 2008 року.

За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як стверджує прокурор, вбачається з матеріалів справи, та не заперечено відповідачем, позивач свої зобов’язання згідно договорів про надання фінансової підтримки виконав, про що свідчать платіжні доручення №98 від 16.05.2008р. на суму 30500,00 грн. та №368 від 12.12.2008р. на суму 70000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов укладених договорів (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов’язання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 15.11.2009 року в сумі 5000,00 грн. (по договору №9 від 16.05.2008р.), та 01.10.2009р. в сумі 10000,00 грн. (по договору №42 від 11.12.2008р.), всього в сумі 15 000 грн. не виконав, в зв’язку з чим, станом на день звернення до суду, його заборгованість перед позивачем становить 15 000 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що відповідач - фермерське господарство "Довжок" належним чином не виконало взяті на себе згідно з договором про надання фінансової підтримки зобов’язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 3.4.3. договору про надання фінансової підтримки та умовами договорів застави від 16.05.2008 р. та 26.12.2008р.

Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, що неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку не заперечено відповідачем, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Довжок" 15 000 грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належні Фермерському господарству "Довжок" борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ –3 2003 року випуску, плуг ПЛН –5-35 2008 року випуску, каток польовий 3 КВГ –1,4 2008 року випуску, трактор колісний марки "МТЗ –80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун –062458, реєстраційний номер –08854 ВО.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 150,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1.Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Фермерського господарства "Довжок", с.Тилявка, Шумського району, Тернопільської області (ідент. код 32807951) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль (ідент. код 14033150) –15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належні Фермерському господарству "Довжок" борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ –3 2003 року випуску, плуг ПЛН –5-35 2008 року випуску, каток польовий 3 КВГ –1,4 2008 року випуску, трактор колісний марки "МТЗ –80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун –062458, реєстраційний номер –08854 ВО.

          3.Стягнути з Фермерського господарства "Довжок", с.Тилявка, Шумського району, Тернопільської області (ідент. код 32807951) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –150 (сто п'ятдесят) грн. державного мита.

4.Стягнути з Фермерського господарства "Довжок", с.Тилявка, Шумського району, Тернопільської області (ідент. код 32807951) в доход Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 26 травня 2010 р. через місцевий господарський суд.

Суддя