Рішення № 10052639, 11.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р.Справа № 11/18-395 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Тернопільській області, м. Тернопіль вул. Київська,21.

до відповідача: Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області

про стягнення 4159,38 грн.

За участю представників сторін

Позивача: Баран В.З. –представник

Відповідача: не з‘явився

Суть справи: Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління МНС України в Тернопільській області, вул. Київська, 21, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області про стягнення 4159,38 грн., із них 2804,60 грн. заборгованості за надані послуги, 1298,59 грн. пені, 24,89 грн. інфляційних витрат та 31,3 грн. що становить 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права та обов’язки сторін, передбаченні ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

21.10. 2008 р. Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" звернулося до Аварійно -рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області із заявою вих..№ 277 з проханням заключити угоду по наданню послуг на постійне обслуговування ДП "Зарубинський спиртзавод" за адресою с.Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, оплату в розмірі 4200 грн. в рік гарантує.

01 листопада 2008р. між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області та ДП "Зарубинський спиртовий завод" був укладений договір № 679/0 на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій.

Відповідно до умов договору АРЗ СП взяв на себе зобов‘язання по організації та здійсненні аварійно-рятувального обслуговування Об‘єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об‘єкті надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків, відповідно до постанови КМ України від 04.08.2000 року №1214 «Про затвердження переліку об‘єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов‘язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами». Відповідач, в свою чергу, згідно п.п.3.12 Договору зобов‘язався оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов‘язкове обслуговування «Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення»Об‘єкта, у тому числі відшкодовувати витрати, що пов‘язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п.4.1. договору, протоколу погодження договірної вартості обслуговування, підписаного представниками обох сторін, вартість обслуговування із розрахунку утримання 1 оперативної одиниці складає 4206,84 грн. на рік протягом строку дії договору із щомісячною оплатою відповідно до умов договору 350 грн. 57 коп. Перерахування коштів здійснюється щомісячно, щоквартально, піврічно в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним періодом.

Згідно з п.п.4.5 Договору плата за обслуговування Об‘єкта АРЗ СП здійснюється щомісячним (щорічним, піврічним, квартальним) перерахуванням коштів, у визначені строки, згідно з наданим рахунком.

Згідно поданих позивачем актів про виконання умов Договору № 679/00 від 01.11.2008 року, підписаних як виконавцем так і замовником, позивач надав відповідачу послуги в період з липня 2009 року по лютий 2010 року на загальну суму 2804,56 грн.

Свої зобов’язання за укладеним договором відповідач виконував неналежним чином та за період з 01.07.2009р. по 28.02.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 2804,56 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, актами виконання умов договору за липень 2009 року –лютий 2010 року.

Надіслану позивачем лист-претензію № 6-1/54 від 26.01.2010р. з вимогою оплатити вартість наданих послуг відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Згідно ст.ст. 901 ,903, 905 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області.

Згідно інформації кредитора в газеті “Голос України”, м. Київ № 246 (4746) від 25.12.2009 року було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с.Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375065.

Відповідно до ст.. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09 березня 2010 року затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 11/Б-1203 відносно Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с.Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375065.

Як вбачається з матеріалів справи № 11/Б-1203, в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк на адресу господарського суду Тернопільської області від Аварійно - рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області, вул. Київська, 21, м. Тернопіль не надходила письмова заява про визнання грошових вимог відносно боржника ДП "Зарубинський спиртовий завод", відповідно грошові вимоги позивача не включені до Реєстру вимог кредиторів.

Згідно ст. 14 ч.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Аварійно рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області в частині стягнення заборгованості в сумі 1402,32 грн., пені в сумі 936,89 грн., 22,96 грн., що складає 3% річних та 5,96 грн. інфляційних нарахувань, що виникли та нараховані позивачем до порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", тобто до 09 листопада 2009 року, задоволенню не підлягають на підставі ч.2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно поданого позивачем на вимогу господарського суду розрахунку суми заборгованості та пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період з 10.11.2009р. по 28.02 2010р. становить 1402 грн. 28 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов‘язання за період з 10.11. 2009р. по лютий 2010р. позивач нарахував відповідачу 8,34 грн., що становить 3% річних від простроченої суми та 18,93 грн. інфляційних витрат.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.5.3. договору № 679/0 від 01.11.2008р. за порушення терміну оплати "Об’єкт" сплачує Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення пеню у розмірі 2% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов’язків за даним договором.

Відповідно до п.5.3. договору та розрахунку нарахованої пені позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань 361 грн. 70 коп. пені з 10.11.2009р. по 28.02.2010р.

Розглянувши позовні вимоги в частині нарахованої пені, судом встановлено наступне:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.11.2009р. порушено провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства (крім випадків, передбачених п. 6 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”); не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.7 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Приймаючи до уваги, що позивачем нараховано до стягнення відповідачу пеню під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП "Зарубинський спиртовий завод", позовні вимоги в частині нарахованої пені до задоволення не підлягають.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в сумі 1402,28 грн. за обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Аварійно- рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області, м. Тернопіль вул. Київська,21 в частині стягнення 1429,55 заборгованості за надані послуги, 3% річних та інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст..14 ч.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375065 на користь Аварійно рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Тернопільській області, вул. Київська, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 08588955 –1402 грн. 28 коп. заборгованості за обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій; 18 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань; 8 грн. 34 коп., що становить 3% річних; 35 грн. 05 коп. в повернення сплаченого державного мита та 81 грн. 11 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позовних вимог відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам у справі та розпоряднику майна боржника Суслову Р.В., м.Тернопіль, вул. Медова, 3/152.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 14.05.2010р.