Рішення № 10052609, 31.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2010 р.Справа № 5/10-268

Господарський суд Тернопільської області

у складі розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства банк "Надра" м. Київ, вул. Артема,15, 04053

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод",вул.. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Тернопільська область, 47500

За участю представників сторін:

позивача Гудзь О.С. –довіреність № 1-11-2935 від 08.02.2010р.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство банк "Надра" звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" 397527,02 грн., в тому числі: 388000,00грн. - заборгованості по кредиту, 8036,38грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 971,64грн. –пені за прострочення сплати кредиту, 519ргн –інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору №51/2006-ю від 29.12.2006р. зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, на яку згідно умов договору нараховані пеня та інфляційні втрати, а також відсотки за користування кредитною лінією.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

29.12.2006р. між сторонами у справі укладений кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №51/2006-ю, далі –договір, на виконання якого Кредитор, позивач по справі, надав Позичальнику, відповідачу по справі, кредит шляхом видачі коштів в межах кредитної лінії окремими траншами, що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, та відповідно до якого термін користування кредитною лінією встановлюється з 29.12.2006р. по 29.12.2008р. (п.п.1.1., 1.1.2., 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.1.3. договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 17,9% відсотків річних, та п. 2.3 договору термін користування позичальником кожним окремим траншем в межах кредитної лінії не може перевищувати кінцевого терміну надання кредитних коштів –29.12.2008р.

05.02.2009р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №51/2006-ю від 29.12.2006р., відповідно до якої відсоткову ставку за користування кредитною лінією встановлено 28,0% відсотків річних та термін користування кредитною лінією встановлено з 29.12.2006р. по 29.06.2009р., а також 21.10.2009р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №51/2006-ю від 29.12.2006р., відповідно до якої термін користування кредитною лінією встановлено з 29.12.2006р. по 29.03.2010р.

Згідно п.3.3.8. договору банк має право вимагати дострокового погашення Траншів виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання згідно договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, заборгувавши позивачу станом на 28.01.2010р. 388000,00грн. по поверненню кредиту та не сплативши нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2010р. по 28.01.2010р. в сумі 8036,38грн.

Разом з тим, позивач надав розрахунок заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" станом на 16.03.2010р., з якого вбачається, і що підтвердив представник позивача в судовому засіданні, відповідач 15.03.2010р. в погашення заборгованості по кредиту здійснив оплату в сумі 20000,00 грн., а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності в цій частині предмету спору на день його розгляду.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитом станом на день розгляду справи становить 368000,00грн. і заборгованість за відсотками становить 8036,38 грн.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.1.) у вигляді сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту, що за прострочений період становить 971,64грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період прострочення становить 519грн.00коп.

При таких обставинах, позов в частині стягнення 368000,00грн. заборгованості за кредитом, 8036грн.38коп. –заборгованості за відсотками, 971грн.64коп. пені та 519грн.00коп. інфляційних втрат підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи і по суті неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких,33, м. Бережани, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00293479, на користь Відкритого акціонерного товариства банк "Надра", вул. Артема,15, м. Київ, ідентифікаційний код 20025456 –368000грн.00коп. - заборгованості за кредитом, 8036грн.38коп. - заборгованості за відсотками, 971грн.64коп. - пені, 519грн. 00коп. інфляційних втрат, 3975грн.27коп. - витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині стягнення 20000грн.00коп. заборгованості за кредитом - припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “09”.04.2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя