Рішення № 100525810, 23.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2021 року Справа № 280/7342/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС» (72304, Запорізька область, м. Мелітополь, пров. Мініна, буд. 2А, код ЄДРПОУ 32433411)

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС» (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС», розташованих за адресою: 72353, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка. вул Коса Федотова 212 встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім роби пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, до повного усунення вищезазначених порушень.

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Якимівським PC Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 14 травня по 20 травня 2021 року було проведено планову перевірку ТОВ «ВІС», за результатами якої було складено акт №33 від 20.05.2021 року.

В ході перевірки позивачем остановлено, що об`єкт де здійснює господарську діяльність TOB «ВІС» - будівлі, споруди та приміщення за адресою: 72353, Запорізька область. Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 212, експлуатується з порушеннями норм техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Не передбачено зовнішній протипожежний водопровід для пожежогасіння, відповідно до вимог пункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.

Відповідно до вимог пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗУ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечувалися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди, Основні положення проектування» витрати води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Відсутність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об`єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, що в свою чергу напряму загрожує життю та здоров`ю людей, сприяє поширенню пожежі на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо.

2. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16. Розділ II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 20 і 5 р. за і№ 252/26697, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України він 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі тощо.

3. Не проведене вогнезахисне обробляння дерев`яних елементів горищного покриття будинків (крокв, латів) засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу, може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

4. Допушено зберігання балонів з газами у будинках для проживаючих.

Відповідно до вимог пункту 2.14 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мінюсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках житлового, громадського, адміністративного та побутового призначення забороняється розмішувати магазини та склали ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерні та інші приміщення з категоріями за вибухопожежною небезпекою А і Б.

Зберігання балонів з газами у будинках для проживаючих може привести до вибуху та пожежі, а це може призвести до травмування та загибелі людей, розповсюдження вогню на значну площу тощо.

5. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а саме:

-у з`єднювальних коробках;

-у будинках для відпочиваючих:

-у приміщенні кухні.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697,з`єднання відгалуження тя окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.

Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше страт опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

При з`єднанні проводів «скрутками» можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом

6. Допущена експлуатація тимчасових дільниць електромереж, а саме:

-у приміщенні кухні;

-біля будинку для відпочиваючих.

Відповідно до вимог пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт

Експлуатація тимчасової дільниці електромережі становить велику небезпеку, є ризик загорання ізоляції проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

7. Допущено прокладання захищених проводів з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам по горючим основам будинків для відпочинку.

Відповідно до вимог пунктів 1.12 глави і розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697 відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0.01 метра

У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу кабелю; не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати віл горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Прокладання проводів з оболонками з горючих матеріалів, не відокремлення від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

8. Допущене встановлення електророзеток на горючі основи (конструкції) у корпусі № 12.

Відповідно до вимог пункту 1.17 Глава 1 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу їмо виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

9. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту.

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 2.26 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/2009/, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Під час використання кондиціонерів можливі перепади напруги, оскільки кондиціонер забезпечений компресором та вентиляторами, які мають значні пускові струми, що викликають коливання напруги в мережі.

Це може призвести до аварійної роботи електромережі і як наслідок - коротке замикання з подальшим горінням і виникненням пожежі.

10. Будинки не обладнані системами протипожежного захисту, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Наявність на об`єкті системи протипожежного захисту (автоматичної установки пожежної сигналізації)сприяє швидкому виявленню ознак пожежі стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та -есюхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, так і лія гасіння пожежі на невеликій площі.

Відсутність такої системи сприяє вільному горінню з подальшим розповсюдженням вогню на значну площу, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей.

11. Територія, будівлі, споруди, приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, відповідно до вимог наказу МВС України від 15.01.2018 №25 «Пpo затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розлілу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25,

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу.

За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12. Не проведене технічне обслуговування наявних вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Не проведення своєчасного технічного обслуговування вогнегасників може призвести до неможливості їх використання в разі виникнення пожежі, що в свою чергу може призвести до травмування та загибелі людей, розповсюдження вогню на значну площу тощо.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС», розташованих за адресою: 72353, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка. вул Коса Федотова 212 встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім роби пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, до повного усунення вищезазначених порушень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Доказів щодо усунення порушень відповідач суду не надав та не довів суду відсутність необхідності їх усунення.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою «шляхом зобов`язання відповідача», так як саме на підставі рішення суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, і таке рішення підлягає обов`язковому виконанню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивач посилався на пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України.

Вказана норма статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає зміст можливих позовних вимог, а саме щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Перелічені повноваження та норми Кодексу цивільного захисту України не містять такого способу реагування як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію об`єкту, а відтак такі вимоги не відповідають закону.

Однак, враховуючи той факт, що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС», розташованих за адресою: 72353, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 212 окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС» (72304, Запорізька область, м. Мелітополь, пров. Мініна, буд. 2А, код ЄДРПОУ 32433411) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС», розташованих за адресою: 72353, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 212 окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.10.2021.

Суддя О.В. Конишева