Рішення № 100525689, 18.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1009/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді – Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.,

за участі:

позивач – не з`явився,

представник відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 3002 Національної Гвардії України (79060, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. Княгині Ольги, буд. 105, код ЄДРПОУ 08682683) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3002 Національної гвардії України, якою просить:

1) Визнати протиправними дії військової частини 3002 Національної гвардії України щодо непроведення повного розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, яке пов`язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, передбаченої п. 180 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2000 року № 1153/2008 та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року № 702 за період з 2014 по 2016 роки (15 днів), в день звільнення з військової служби (виключення зі списків особового складу частини) -06.10.2016 року, на виконання вимог абзацу 3 п. 242 розділу ХІІ положення Указу Президента України за № 1153/2008 від 10.12.2018 року.

2) Зобов`язати військову частину 3002 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, яке пов`язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, передбаченої п. 180 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2000 року № 1153/2008 та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року № 702 за період з 2014 по 2016 роки (15 днів), виходячи з грошового забезпечення позивача за останні 12 календарних місяців, що передували дню звільненню з військової служби (виключенню зі списків особового складу частини), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині 3002. Відповідач не провів із позивачем розрахунків щодо виплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки за виконання обов`язків військової служби, які пов`язані з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, передбаченої п. 180 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року № 702 за період з 2014 по 2016 роки (15 днів) у день звільнення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14 квітня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що додаткові відпустки військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби, яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я в особливий період не надаються.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

Ухвалами суду від 18.06.2021 року, 01.09.2021 року, 14.09.2021 року та 30.09.2021 року суд витребовував від Центрального архіву Національної гвардії України інформацію про те, яку саме посаду займав ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (послужний список особової справи).

Так, 08.10.2021 року до суду від Центрального архівного відділу Національної гвардії України надійшли витребовувані докази.

Позивач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, проте належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом у В/ч 3002.

Так, відповідно до наказу Командира військової частини 3002 (по стройовій частині) від 23 липня 2020 року № 141 позивача призначено на посаду стрільця 2 відділення 2 взводу 8 роти 4 батальйону.

Наказом командира частини №45 о/с від 03.12.2013 року позивач призначений на посаду командира 3 відділення 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону.

Наказом командира частини №4 о/с від 23.01.2015 року призначений на посаду командира 3 відділення 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону.

Наказом командира частини №15 о/с від 24.04.2015 року позивач був призначений на посаду помічника начальника варти 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 06.10.2016 року був звільнений з військової служби, що підтверджується печаткою та підписом командира військової частини 3002 Національної гвардії України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.19991 року № 2011-ХІІ, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі Закон № 2011).

Відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону № 2011 військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Відповідно до п.п 1, 11 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо. Щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

Додатком 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 затверджено перелік військових посад Національної гвардії, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, якими зокрема є посади військовослужбовців, які виконують обов`язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах. Пунктом 55 вищевказаного переліку визначено посаду кулеметника з тривалістю щорічної додаткової відпустки 5 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, за час проходження військової служби позивач обіймав посаду командира 3 відділення 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 4, яка відповідає Переліку.

Таким чином позивач, будучи військовослужбовцем Збройних Сил, займаючи посади, визначені постановою № 702, під час проходження служби мав право на щорічну додаткову відпустку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за виконання обов`язків військової служби, за які пов`язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить, зокрема визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а саме невиплати грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, які пов`язані з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням за період з 2014 по 2016 року.

Підстави та порядок надання додаткової відпустки військовослужбовцям передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»". Так, відповідно до абз. 2, 3 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Вказаній нормі кореспондують положення пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, за яким у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Отже, норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують та не припиняють право військовослужбовця на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби, у т.ч. в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2014 рік.

Отже, позивач має право на виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, оскільки за 2014 така відпустка йому не надавалась та при звільненні компенсація не виплачувалася.

У зв`язку з чим, суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби, а саме не виплати позивачу грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, яке пов`язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням.

Позивач в позовній заяві просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи з грошового забезпечення позивача за останні 12 календарних місяців, що передували звільненню з військової служби.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 10 розділу ХХХІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 200 від 15 березня 2018 року грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 5 розділу ХХХІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 200 від 15 березня 2018 року у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та необхідно зобов`язати Військову частину 3002 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, про що видати відповідний наказ.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»(п. 3 Порядку).

Зі змісту пунктів 4, 5 вказаного вище Порядку вбачається, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

В силу частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, військовослужбовці мають право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні з військової служби. Розрахунок з військовослужбовцями на день їх виключення зі списків особового складу повинен бути здійснений у повному обсязі.

Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2014 рік, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

В той же час, щодо компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2015 та 2016 роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження щодо використання додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим ч.4 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ та іншими законами, та надано військовослужбовцеві право вибору однієї з додаткових відпусток із збереженням грошового та матеріального забезпечення.

Згідно із абз. 3 п. 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 260/827/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини 3002 Національної гвардії України, а саме: 1. Визнано протиправними дії Військової частини 3002 Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки, в день виключення із списків частини 06.10.2016 року. 2. Зобов`язано Військову частину 3002 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки, виходячи з грошового забезпечення позивача на день звільнення з військової служби (06.10.2016 року), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.

Вказане рішення набуло законної сили 23 жовтня 2020 року.

Таким чином, судовим рішенням у справі №260/827/20 визначено право позивача на отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік.

Тобто, позивачем, як військовослужбовцем вже використано право на отримання компенсації за одну з додаткових відпусток із збереженням грошового та матеріального забезпечення за 2015 та 2016 рік, а саме за додаткову відпустку як учаснику бойових дій.

Таким чином, законодавчо встановлені підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків, які пов`язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюються в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2015 та 2016 роки - відсутні. Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо посилань представника відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Відтак, зазначені доводи відповідача є помилковими, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я не обмежене позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.

Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.08.2019 по справі №620/4218/18.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 3002 Національної Гвардії України (79060, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. Княгині Ольги, буд. 105, код ЄДРПОУ 08682683) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини 3002 Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби, що полягає у невиплаті та ненарахуванні ОСОБА_1 грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2014 рік.

3. Зобов`язати Військову частину 3002 Національної гвардії України нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення його з військової служби за 2014 рік, про що видати відповідний наказ, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 жовтня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич