Рішення № 100525547, 22.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 р. Справа№200/9758/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, в якій просив:

- визнати протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 01 жовтня 2016 року;

- зобов`язати відповідача поновити нарахування страхових виплат та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 жовтня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою, яка отримує страхові виплати та є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З грудня 2014 року позивач перебував на обліку як отримувач страхових виплат в Бахмутському міському відділені управління виконавчої дирекції Фону соціального страхування України в Донецькій області, де отримував страхові виплати по 30.09.2016 року. З жовтня 2016 року виплату щомісячних страхових виплат позивачу припинено.

27.12.2019 року у зв`язку із зміною місяця проживання позивач звернувся до Краматорського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про продовження раніше призначених страхових виплат, однак до теперішнього часу страхові виплати позивачу не поновлені, заборгованість по страховим виплатам не виплачена.

Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що згідно відомостей інформаційно-аналітичної системи Фонду, потерпілий ОСОБА_1 з жовтня 2014 року по вересень 2016 року перебував на обліку та отримував страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Бахмутському відділенні управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З жовтня 2016 року Бахмутське відділення припинило щомісячні страхові виплати згідно рішення комісії про призначення виплат ВПО та ще й із зміною місця проживання на підставі особистої заяви потерпілого.

З жовтня 2016 року позивач не звертався до органів Фонду соціального страхування України за продовженням страхових виплат та не перебував на обліку у будь-якому відділенні Фонду як внутрішньо переміщена особа, тому страхові виплати за період з жовтня 2016 року по теперішній час йому не нараховувались, томі відсутня будь-яка заборгованість за даний період перед позивачем. Крім того, відповідач наголосив, що наявність у позивача актуального рахунку, відкритого в АТ Державний ощадний банк України, є необхідним для здійснення спірних виплат.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України Серія № НОМЕР_2 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою від 22.11.2017 року №0000368460 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

24.10.20216 року позивач звернувся до ВД ФССНВВП у м. Артемівську Донецької області із заявою про зняття із обліку з 01.10.2016 року у зв`язку із зміною місяця проживання.

Постановою ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 позивачу припинено виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року.

02.07.2021 року позивач звернувся до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою, в якій зазначив, що з часу подання заяви до управління позивачу не розпочато виплату щомісячних страхових виплат, просив поновити виплату щомісячних страхових виплат.

Листом від 08.07.2021 року №25.01-03.1/2051 Краматорське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області повідомило позивача, що з 08.12.2014 року по 30.09.2016 року позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа у Бахмутськом міському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області.

У відповідному листі управлінням зазначено, що 27.12.2019 року позивач звернувся до Краматорського міського відділення з заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати.

02.01.2020 року документи позивача було направлено до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради для перевірки. На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 20.01.2020 року №529 та протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.01.2020 року №3 позивачу будо відмовлено у призначенні страхових виплат.

Листом від 08.07.2021 року №01-04/15-1342 Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області на адвокатський запит повідомило, що з 01.10.2016 року позивачу припинено нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із зміною місця проживання.

У зв`язку з тим, що управлінню не відомо з жовтня 2016 року місцезнаходження ОСОБА_1 на території підконтрольній українській владі та сам факт перебування його в живих, засоби зв`язку з ним, а сам він на зв`язок з управлінням не виходить управлінням було запропоновано представнику позивача повідомити останньому, що у відповідності до постанови правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 року №27 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу. Передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб» для продовження раніше призначених страхових виплат йому необхідно до будь-якого обласного управління (відділення) особисто подати такі документи: заяву, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт або документ, що посвідчує особу та інше.

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення позивачу щомісячної страхової виплати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII(надалі - Закон № 1706-VII).

Статтею першою Закону № 1706-VIIвизначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону(ч. 1ст. 5 Закону N 1706-VII).

Як зазначалося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.

Водночас,ст. 14 Закону № 1706-VIIвизначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону № 1706-VIIдля взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.

Відповідно до п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-ХІVгрошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40 Закону № 1105-ХІV(у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

Відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.

Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначенихст. 46 Закону № 1105-XIV.

24.10.20216 року позивач звернувся до ВД ФССНВВП у м. Артемівську Донецької області із заявою про зняття із обліку з 01.10.2016 року у зв`язку із зміною місяця проживання.

Постановою ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 позивачу припинено виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року. Причина припинення: припинення виплат згідно з рішенням комісії по призначенню виплат ВПО.

Відповідач зазначає, що з жовтня 2016 року Бахмутське міське відділення припинило щомісячні страхові виплати позивачу згідно рішення комісії про призупинення виплат ВПО та із зміною місця проживання на підставі особистої заяви потерпілого. Однак, така підстава не передбачена вимогами ч. 1ст. 46 Закону1105-XIV, отже припинення виплат було здійснено не у спосіб, передбаченийЗаконом1105-XIV.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення ст. 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 7ст. 47 Закону №1105-XIVякщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді даної справи суд також враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат. При цьому Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є головним територіальним органом надання адміністративних послуг, є юридичною особою, тобто тільки управління має адміністративну процесуальну дієздатність у відповідності до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області протиправно не виплачуються щомісячні страхові виплати позивачу з 01 жовтня 2016 року.

Разом з тим, позовні вимоги в частині припинення щомісячної страхової виплати з 01 жовтня 2016 року не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Зважаючи на те, що на момент звернення з адміністративним позовом до суду позивачу не було відомо про постанову ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 про припинення виплат щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року, суд, з`ясувавши, що прийняття цієї постанови передувало діям з припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , визнає протиправною зазначену постанову, оскільки саме постанова, а не дії створює відповідні правові наслідки.

Водночас, беручи до уваги те, що щомісячні страхові виплати позивачу були припинені постановою ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 та керуючись ч. 2ст. 9 КАС України, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на щомісячні страхові виплати шляхом скасування вказаної постанови.

Суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року, охоплюється визнанням протиправності та скасуванням зазначеної постанови.

Таким чином, належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року зі сплатою заборгованості по ним.

Посилання відповідача на те, що позивач особисто подав заяву про припинення йому страхових виплат, суд не приймає до уваги, оскільки вона була подана вже після припинення ВД ФССНВВП у м. Артемівську позивачу щомісячних страхових виплат.

Крім того, виходячи із зазначених норм законодавства, правової та соціальної природи спірних виплат, право громадянина на призначення йому страхових виплат не можна пов`язувати з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначені страхові виплати.

Разом з тим, пунктом 3 постанови КМУ № 167 внесені зміни у постанову КМУ від 5 листопада 2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"(Офіційний вісник України, 2014 р., № 95, ст. 2736; 2015 р., № 81. ст. 2695): пункт 1 викладений в такій редакції: "1. Установити, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509(Офіційний вісник України, 2014 р., № 81. ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором;

Починаючи з 1 липни 2016 р. виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Постанову КМУ № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.03.2016 рокубуло оскаржено до суду в частині визнання дискримінаційними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили з моменту прийняття положення п. 3 вказаної Постанови.

В порядку касаційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 року у справі № 826/11272/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25.09.2018 року прийняв постанову, в якій дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, приймаючи оспорювані зміни до Постанови № 637, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки будь-яких обмежень прав громадян, зокрема, вільно переміщених осіб, пов`язаних із соціальними виплатами, не встановлено, також не вбачається і не відповідності вказаної постанови вимогам Конституції України.

Так, Верховний Суд зазначив, що обмеження права вибору банківської установи, що здійснює пенсійне обслуговування громадян, не можуть свідчити про незаконність оспорюваних змін до постанови Уряду, оскільки вона спрямована саме на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.

Оскільки внутрішньо переміщені особи, зокрема, потребують спеціального захисту з боку держави, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, тому оспорюванні позивачем зміни до Постанови № 637 не можуть вважатися дискримінаційними в розумінні положень Закону № 5207-VI.

В постанові від 21.08.2018 року у справі № 219/3611/17 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Без відкриття позивачем рахунку в установі - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України, у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01.07.2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01.07.2016 року може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в ПАТ Державний ощадний банк України».

За приписами ч. 5ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на фактичні обставини справи,суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача є:

- визнання протиправною та скасування постанови ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 про припинення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати;

- зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 01.10.2016 року.

У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21.09.2016 року №0503/8160/8160/25 про припинення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш