Рішення № 100525499, 23.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2021 р. Справа№200/10909/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3546 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

26 серпня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини А3546 (далі – відповідач), надісланий на адресу суду 18 серпня 2021 року, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25 серпня 2021 року, позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3546 в частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року;

- зобов`язати Військову частину А3546 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року із врахуванням базових місяців – січень 2008 року та березень 2018 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

30 серпня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

01 вересня 2021 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову.

30 вересня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

13 жовтня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року він проходив військову службу у Військовій частині А3546.

Позивач доводить, що під час проходження військової служби індексація грошового забезпечення йому не виплачувалась.

У зв`язку з цим в липні 2021 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

Листом від 05 серпня 2021 року Військова частина А3546 у проведенні індексації відмовила, покликаючись на відсутність відповідного фінансування та механізму виплати індексації за минулий період.

Позивач наголошував, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у нього права на нарахування індексації грошового забезпечення, а відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти його права на отримання невиплачених сум доходу.

Вважаючи такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Відповідач наголошував, що обчислення індексації грошового забезпечення, в тому числі визначення базового місяця, належить до його виключної компетенції та є його дискреційними повноваженнями.

З приводу проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідач зазначив таке.

До грудня 2015 року грошове забезпечення позивача становило 3 297,20 грн, в тому числі оклад за військовим званням 45,00 грн, посадовий оклад 685,00 грн, надбавка за вислугу років (10%) 73,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) 401,50 грн, премія (125%) 856,25 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода (60%) 1 236,45 грн.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова КМУ № 1013).

П. 3 Постанови КМУ № 1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 31 грудня 2015 року № 248/3/1/1150, в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено суттєве підвищення рівня доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому що нараховувалась в тому числі в від розміру премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього впродовж 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі позивач, отримували премію в розмірі 125%).

Виходячи з норм, визначених у рішенні Міністра оборони України від 31 грудня 2015 року № 248/3/1/1150, щомісячне грошове забезпечення (дохід) позивача за реально займаною ним посадою у Військовій частині А3546 за грудень 2015 року складало б 7 571,60 грн, в тому числі оклад за військовим званням 45,00 грн, посадовий оклад 685,00 грн, надбавка за вислугу років (10%) 73,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) 401,50 грн, премія (515%) 3 527,75 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода (60%) 2 839,35 грн.

27 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 3 та з метою врегулювання окремих питань виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році Міністерство оборони України видало наказ № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», якою врегульовані питання виплати грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік.

Згідно з рішенням Міністра оборони України від 15 лютого 2017 року № 1223/з/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2017 року.

Відповідно до рішення Міністра оборони України від 29 січня 2018 року № 248/3/9/172 розмір грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року – набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - чергового підвищення грошового забезпечення).

Відповідач зазначав, що виходячи з вказаних норм, щомісячне грошове забезпечення (дохід) позивача за реально займаною ним посадовою у Військовій частини А3546 за січень 2016 року складало б 7 571,60 грн, в тому числі оклад за військовим званням 45,00 грн, посадовий оклад 685,00 грн, надбавка за вислугу років (10%) 73,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) 401,50 грн, премія (515%) 3 527,75 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода (60%) 2 839,35 грн.

Покликаючись на п. 3 Постанови КМУ № 1013, відповідач стверджував, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Відповідач доводив, що з огляду на зміст п. 3 Постанови КМУ № 1013 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, у якому індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків та обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення доходів (абз. 2 п. 5 Порядку № 1078).

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Таким чином, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7% (1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 1,019 х 1,017 х 100).

На цих підставах відповідач стверджував, що індексація грошового забезпечення позивача за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року проведена відповідно до норм Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282) шляхом підняття доходів випереджаючим шляхом Кабінетом Міністрів України і, відповідно, сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена згідно з нормами Порядку № 1078. За період з листопада 2017 року по лютий 2018 року індексація становить 0,00 грн щомісячно з різницею між сумою індексації розміром підвищення доходу («фіксованою сумою індексації») 0,00 грн.

Індексація грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року проведена відповідно до Закону № 1282 шляхом додавання суми індексації, обчисленої множенням грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділеного на 100%, і, відповідно, сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена згідно з нормами Порядку № 1078 та Постанови КМУ № 1013 за період з березня 2018 року по листопад 2018 року становить 0,00 грн щомісячно з різницею між сумою індексації розміром підвищення доходу («фіксованою сумою індексації») 0,00 грн.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Військовою частиною А2533 05 квітня 2018 року.

Відповідач – Військова частина А3546 (ідентифікаційний код: 24300095) зареєстрована як юридична особа 03 грудня 1998 року, про що 19 квітня 2010 року до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

Згідно з наказом командира Військової частини А3546 від 17 листопада 2017 року № 341 (по стройовій частині) сержант ОСОБА_1 , призначений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 30 жовтня 2017 року № 83-рс на посаду командира відділення взводу охорони роти охорони Військової частини А3546, з 17 листопада 2017 року зарахований до списків особового складу Військової частини А3546 на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини А3546 від 23 листопада 2018 року № 284 (по стройовій частині) сержант ОСОБА_1 , командир відділення взводу охорони роти охорони Військової частини А3546, призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 16 листопада 2018 року № 87-РС на посаду командира відділення зенітного артилерійського взводу Військової частини А2166, з 23 листопада 2018 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Отже, в період з 17 листопада 2017 року по 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А3546, де і перебував на всіх видах забезпечення.

Спірні правовідносини виникли з приводу індексації грошового забезпечення позивача в період проходження військової служби у Військовій частині А3546.

Як свідчить довідка про доходи ОСОБА_1 про розмір щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії, складена Військовою частиною А3546 на підставі роздавальних відомостей, в період з листопада 2017 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Ця довідка також свідчить про те, що до березня 2018 року посадовий оклад позивача становив 685,00 грн, з березня 2018 року – 3 170,00 грн. Підвищення грошового забезпечення відбувалось за рахунок додаткових видів грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», а також за рахунок премії.

Відповідач надав суду довідки про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 15 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 15 листопада 2018 року.

Зі змісту цих довідок вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача проводилась наступним чином:

листопад 2017 року – прожитковий мінімуму 1 684,00 грн; місяць підняття доходів для розрахунку/базовий місяць – січень 2016 року; приріст індексу споживчих цін – 20,3; сума ймовірної індексації для порівняння щодо перевищення розміру підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, проведених у грудні 2015 року (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – 170,93 грн; перевищення суми ймовірної індексації над сумою підвищення грошових доходів, проведених випереджаючим шляхом у грудні 2015 року для розрахунку індексації (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – ні; нарахована індексація – 0,00 грн; виплачена індексація – 0,00 грн;

грудень 2017 року – прожитковий мінімуму 1 762,00 грн; місяць підняття доходів для розрахунку/базовий місяць – січень 2016 року; приріст індексу споживчих цін – 24; сума ймовірної індексації для порівняння щодо перевищення розміру підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, проведених у грудні 2015 року (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – 422,88 грн; перевищення суми ймовірної індексації над сумою підвищення грошових доходів, проведених випереджаючим шляхом у грудні 2015 року для розрахунку індексації (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – ні; нарахована індексація – 0,00 грн; виплачена індексація – 0,00 грн;

січень 2018 року – прожитковий мінімуму 1 762,00 грн; місяць підняття доходів для розрахунку/базовий місяць – січень 2016 року; приріст індексу споживчих цін – 24; сума ймовірної індексації для порівняння щодо перевищення розміру підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, проведених у грудні 2015 року (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – 422,88 грн; перевищення суми ймовірної індексації над сумою підвищення грошових доходів, проведених випереджаючим шляхом у грудні 2015 року для розрахунку індексації (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – ні; нарахована індексація – 0,00 грн; виплачена індексація – 0,00 грн;

лютий 2018 року – прожитковий мінімуму 1 762,00 грн; місяць підняття доходів для розрахунку/базовий місяць – січень 2016 року; приріст індексу споживчих цін – 24; сума ймовірної індексації для порівняння щодо перевищення розміру підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, проведених у грудні 2015 року (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – 422,88 грн; перевищення суми ймовірної індексації над сумою підвищення грошових доходів, проведених випереджаючим шляхом у грудні 2015 року для розрахунку індексації (абз. 9 п. 5 Порядку № 1078) – ні; нарахована індексація – 0,00 грн; виплачена індексація – 0,00 грн.

Січень 2016 року в якості базового місяця відповідач застосовував як на місяць підвищення доходів випереджаючим шляхом відповідно до Порядку № 1078 та Постанови КМУ № 1013.

березень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 762,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

квітень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 762,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

травень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 762,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

червень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 762,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

липень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 841,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

серпень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 841,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

вересень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 841,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

жовтень 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 841,00 грн; сума індексації – 0,00 грн;

листопад 2018 року – базовий місяць – березень 2018 року; коефіцієнт індексації – 0,00; прожитковий мінімум – 1 841,00 грн; сума індексації – 0,00 грн.

22 липня 2021 року представник позивача звернулася до Військової частини А3546 з заявою, в якій просила виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року.

У відповідь на це звернення листом від 05 серпня 2021 року № 350/172/247/1/978/лс Військова частина А3594 повідомила, що у Міністерства оборони України не було фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року, а механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки законодавством не передбачений.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011 передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін – показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

Поріг індексації – величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Об`єкти індексації грошових доходів населення визначає ст. 2 Закону № 1282, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначає ст. 4 Закону № 1282.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 в редакції, що була чинною до 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

На підставі п. 21 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, у ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 цифри «101» замінені цифрами «103».

Таким чином, до 01 січня 2016 року індексація грошових доходів населення проводилась в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, який був встановлений в розмірі 101%; з 01 січня 2016 року поріг індексації встановлений в розмірі 103%.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1282 обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (тобто з січня 2003 року).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1282 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1282 підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення визначає ст. 5 Закону № 1282.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону № 1282 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1282 у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Ч. 2 ст. 6 Закону № 1282 передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

11 лютого 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 і від 9 грудня 2015 р. № 1013» (далі – Постанова КМУ № 77).

Постановою КМУ № 77 внесені зміни до п. 1-1 Порядку № 1078, а саме в абзаці другому цього пункту цифри «101» замінені цифрами «102».

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 77 вказані зміни застосовуються з 01 січня 2016 року.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, серед іншого індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

П. 5 Порядок № 1078 було передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п. 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до п. п. 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.

На підставі п. 3 Постанови КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку № 1078.

Зокрема, відповідно до пп. 2 п. 3 Постанови КМУ № 1013 пункт 5 Порядку № 1078 був викладений в такій редакції:

«5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4 […]».

Згідно з п. 6 Постанови КМУ № 1013 ця постанова застосовується з 01 грудня 2015 року.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює такі висновки:

- на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексом споживчих цін встановленого порогу індексації;

- індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб – роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи;

- відсутність окремого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням Порядку № 1078;

- сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті;

- правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17), індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи положення Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

При цьому реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Отже, позивач має право на індексацію грошового забезпечення в порядку, визначеному Законом № 1282 та Порядком № 1078.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3546 в частині невиплати індексації грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року та про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 15 листопада 2017 року по 26 листопада 2018 року із врахуванням базових місяців – січень 2008 року та березень 2018 року.

Перевіряючи правомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, суд виходить з тієї аргументації, яку Військова частина А3546 навела у листі від 05 серпня 2021 року № 350/172/247/1/978/лс.

Відмовляючи позивачу в індексації грошового забезпечення відповідач покликався на дві обставини: 1) відсутність фінансового ресурсу у Міністерства оборони України на виплату індексації; 2) відсутність механізму індексації доходів за попередні роки.

На переконання суду, жоден з цих аргументів, не може бути прийнятий судом, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань; так само органи державної влади не можуть відмовляти особі в поновленні її порушеного права, покликаючись на відсутність відповідного правового регулювання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 15 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМУ № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови КМУ № 1294.

Згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою КМУ № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою КМУ № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно з п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08 серпня 2017 року зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18 квітня 2018 року зазначено, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09 лютого 2005 року слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

У листі Мінсоцполітики від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17 зазначено:

«Отже, якщо посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувалися у січні 2008, то сума індексації, у грудні 2017 становить 4258,75 грн (1762 х 241,7 : 100). У разі, коли посадовий оклад військовослужбовцям встановлювався у лютому 2009 року, сума індексації у грудні 2017 року становить 3087,02 грн. (1762 х 175,2 :100). Для військовослужбовців, яких було прийнято на військову службу у грудні 2015 року, лютому 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець».

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови КМУ № 1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалось, що є підставою для встановлення базового місяця для проведення індексації – січень 2008 року.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абз. абз. 4-5 п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на індексацію його грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 17 листопада 2017 року по 28 березня 2018 року.

Викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що в цей період в якості базового місяця має застосовуватися січень 2016 року суд відхиляє, оскільки, як вже було вказано судом, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови КМУ № 1294. При цьому зростання грошового забезпечення (доходу) військовослужбовців внаслідок підвищення додаткових видів грошового забезпечення, зокрема щомісячної додаткової винагороди, чи премії, не впливає на визначення базового місяця.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 23 листопада 2018 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, суд виходить з такого.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМУ № 704).

Згідно з п. 4 Постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, Постановою КМУ № 704 визначено інший порядок встановлення та розмір посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Своєю чергою питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З огляду на викладене для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 Порядку № 1078.

Відповідно до вимог Закону № 1282 та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

З огляду на обґрунтування, яке відповідач навів у листі від 05 серпня 2021 року № 350/172/247/1/978/лс, суд дійшов висновку, що допущена Військовою частиною А3546 бездіяльність, яка полягала у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 17 листопада 2017 року по 23 листопада 2018 року, підлягає визнанню протиправною.

Належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є покладання на Військову частину А3546 обов`язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 листопада 2017 року по 23 листопада 2018 року із застосування січня 2008 року як базового місяця в період з 17 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року та березня 2018 року як базового місяця в період з 01 березня 2018 року по 23 листопада 2018 року.

Виходячи з того, що згідно з наказом командира Військової частини А3546 від 17 листопада 2017 року № 341 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини А3546 на всі види забезпечення з 17 листопада 2017 року, а відповідно до наказу командира Військової частини А3546 від 23 листопада 2018 року № 284 (по стройовій частині) з 23 листопада 2018 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, вимоги позивача в частині, яка стосується індексації грошового забезпечення 15-16 листопада 2017 року та 24-26 листопада 2018 року, задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо дотримання строку звернення до суду.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою позивачу індексації грошового забезпечення.

Відповідно ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.

Водночас, у зазначених положеннях КАС відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Водночас ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

П. 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України. До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.

Як наслідок, суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС).

Докази здійснення сторонами судових витрат суду не надані, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3546 (ідентифікаційний код: 24300095, місцезнаходження: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3546, яка полягала у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 17 листопада 2017 року по 23 листопада 2018 року.

3. Зобов`язати Військову частину А3546 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 листопада 2017 року по 23 листопада 2018 року із застосування січня 2008 року як базового місяця в період з 17 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року та березня 2018 року як базового місяця в період з 01 березня 2018 року по 23 листопада 2018 року.

4. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 23 жовтня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко