Ухвала суду № 100525450, 23.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2021 р. Справа №200/13197/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

06 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини 9937 (далі – відповідач), надісланий на адресу суду 01 жовтня 2021 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Військової частини 9937 щодо застосування лютого 2015 року, грудня 2015 року та березня 2018 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по 01 березня 2019 року;

- зобов`язати Військову частину 9937 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січня 2008 року з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов`язати Військову частину 9937 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 березня 2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березня 2018 року з урахуванням раніше виплаченої суми;

- визнати протиправними дії Військової частини 9937 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року № 21 «Про проведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився»;

- зобов`язати Військову частину 9937 здійснити перерахунок неотриманого протягом військової служби речового майна ОСОБА_1 , зазначеного в таблиці Довідки-розрахунку № 8 та зазначеного в таблиці Довідки-розрахунку № 9;

- зобов`язати Військову частину 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року № 21 «Про проведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

У зв`язку з перебування головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці по 22 жовтня 2021 року питання прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі вирішено 23 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).

Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011 у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону № 2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, в тому числі - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (далі – Порядок № 178) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Завданням адміністративного судочинства в силу ч. 1 ст. 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

П. 17 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 5 ст. 122 КАС передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Чинне законодавство України, що регулює проходження військової служби, гарантує військовослужбовцям забезпечення їх речовим майном та передбачає грошову компенсацію вартості речового майна, неотриманого під час проходження військової служби, яке має бути виплачене не пізніше дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Спірні правовідносини у цій справі виникли, зокрема у зв`язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової компенсації вартості речового майна в повному обсязі.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 визначив правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та строки її виплати.

При визначені правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно Верховний Суд зазначив, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов`язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.

Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 122 КАС передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС.

З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/7668/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 380/6200/20.

Як свідчить наказ начальника 1 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 березня 2019 року № 97-ОС «По особовому складу», ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та виключений зі всіх видів забезпечення 01 березня 2019 року; остаточною датою закінчення проходження військової служби вирішено вважати 01 березня 2019 року.

Звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення зумовило виникнення у Військової частини 9937 обов`язку провести з позивачем повний розрахунок при звільненні.

Грошова компенсація за неотримане речове майно була виплачена позивачу на підставі наказу від Державної прикордонної служби України від 01 березня 2019 року № 97-ОС «По особовому складу».

Отже, під час отримання компенсації за неотримане речове майно позивач повинен був дізнатися про порушення його прав, якщо вважав, що така компенсація виплачена не у повному обсязі.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 01 жовтня 2021 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог, які стосуються компенсації за неотримане речове майно, подана після спливу місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС.

Ч. 1 ст. 123 КАС установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України заява про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються компенсації за неотримане речове майно, до позовної заяви не додана.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява в частині позовних вимог про виплату компенсації за неотримане речове майно подана з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому, суд зауважує, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України. До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.

Отже, в частині позовних вимог, які стосуються індексації грошового забезпечення, строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Керуючись ст. 122, ст. 123, ст. 160, ст. 161, п. 3 ч. 1 ст. 171, ч. ч. 1-3 ст. 169, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються компенсації за неотримане речове майно, та надання доказів поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко