Ухвала суду № 100525328, 21.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року Справа №160/19224/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в м.Дніпрі в письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/19224/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2019 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 18276,72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 2754,18 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 8262,54 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/19224/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Так, разом із позовною заявою представником позивача (адвокат – Дев`ятков А.О.) подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- постановити ухвалу про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про скасування вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від № Ф-4098-54/410 від 12.02.2019, від 11.05.2019, від 11.02.2020, шляхом зупинення стягнення у межах виконавчих проваджень № 59397176, № 60837561, № 62351317, № 65998940, порушених на підставі оскаржуваних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки), які перебувають на виконанні Павлоградського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що ОСОБА_1 дізнався про наявність арештів на карткових рахунках, накладених в межах виконавчих проваджень № 59397176, № 60837561, № 62351317, порушених на підставі вищезазначених вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ. Внаслідок дій державного виконавця щодо накладення арешту та звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , останньому фактично заблоковано можливість отримання грошових коштів, необхідних для існування та задоволення мінімальних потреб, необхідних для нормальної життєдіяльності. При цьому заходи виконавчого провадження щодо подальшого стягнення грошових коштів у межах вищезазначених виконавчих проваджень продовжують здійснюватися. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у межах виконавчих проваджень № 59397176, № 60837561, № 62351317, № 65998940 відкритих на підставі оскаржуваних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4098-54/410 від 12.02.2019, від 11.05.2019, від 11.02.2020 матиме наслідком позбавлення ОСОБА_1 можливості отримати грошові кошти, необхідні для існування, а також подальшого стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 . Разом з тим, є очевидні ознаки протиправності вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області, пов`язані із усталеною судовою практикою Верховного суду щодо сплати єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем, яка не отримує дохід від підприємницької діяльності, та одночасно є найманим працівником. Таким чином, на думку представника позивача існує необхідність у забезпеченні позовної заяви заявника.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Суд зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

У зв`язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач (заявник), співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Судом встановлено, що заявник при зверненні до суду з позовною заявою просить -- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2019 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 18276,72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 2754,18 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 № Ф-4098-54/410 зі сплати ЄСВ у розмірі 8262,54 грн.

Як підтверджено матеріалами справи 21.06.2019 року державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Щепіною Іриною Олександрівною відкрито виконавчі провадження:

- ВП № 59397176 стосовно виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4098-54/410У від 12.02.2019 року;

- ВП № 60837561 стосовно виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4098-54/410У від 11.05.2019 року;

- ВП № 62351317 стосовно виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4098-54/410У від 11.02.2020 року, які об`єднані у зведене виконавче провадження (ВП № 65998940) від 06 липня 2021 року.

Однак, суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Позивачем не надано суду належних доказів того, що відбувається фактичне виконання вимог в межах виконавчих проваджень.

При цьому, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка податковим вимогам, що є предметом оскарження.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову станом на момент розгляду заяви.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/19224/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко