Рішення № 100525203, 08.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року Справа № 160/12784/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській, відповідача 2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким прийнято рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17265 від 09.07.2021 року про відповідність приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити приватне підприємство “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення було встановлення під час перевірки інформації про наявні взаємовідносини ТОВ “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” з суб`єктами господарювання, які віднесені до ризикових та/або свідчать про здійснення ризикових операцій. Прийняте відповідачем рішення унеможливлює реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в цілому призводить до неможливості провадити господарську діяльність.

Рішення відповідача-2 від 09.07.2021 №17265 ТОВ “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” позивач отримав - 12.07.2021, та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню через відсутність у ньому конкретної причини віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості і в цілому через невідповідність вимогам чинного законодавства.

В оскаржуваному рішенні від 09.07.2021 №17265 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідачем 2 зазначено «Встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, в саме : ТОВ «ТОЧНА ВАГА». Та зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Позивач, наполягає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 17265 від 09 липня 2021 року про віднесення ГІГІ «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» до переліку ризикових платників прийнято з порушенням встановленого порядку, порушує права платника податків, та суперечить приписам чинного законодавства, отже підлягає скасуванню з наступних підстав:

- Приватне підприємство «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ», код ЄДРПОУ 35395987, зареєстровано 06.09.2007 року у встановленому законом порядку (номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 12241020000038756), має місцезнаходження: Україна, 49089. Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Будівельників будинок 25. каб. 308, та перебуває на податковому обліку в Головному Управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережне Управління, є платником податку на додану вартість, та має наступні види діяльності: неспеціалізована оптова торгівля (основний); виробництво робочого одягу; діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; оптова торгівля одягом і взуттям; роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.;

- комісією ДПС при винесенні оскаржуваного рішення про віднесення ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» до ризикового платника податків, не витребувано і відповідно не звернуто увагу на наступні документи: фінансову звітність ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ»; таблицю даних платника податку на додану вартість ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ», що прийнята ДПС; відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» за період з 2019 року по 2021 рік; звіти/таблиці нарахування єдиного внеску ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» за період з 2019 року по липень 2021 року; виписки по рахунку ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» за період з 2019 року по липень 2021 року; посадові інструкції керівника ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ»; первинну облікову документацію ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ», що підтверджує реальність та товарність господарської діяльності підприємства, та є підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, так як документи в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, які в повному обсязі спростовують висновок комісії ДПС щодо віднесення ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» до ризикового платника податків.

Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 17265 від 09.07.2021 року не містить переліку конкретних фактичних даних про ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ», які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обгрунтування, окрім зазначення «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з посиланням, що «Встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ТОЧНА ВАГА», (код 41317456)».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/12784/21; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів.

Вказану ухвалу направлено учасникам справи, засобами електронного зв`язку, відповідачам разом з копією адміністративного позову – 04.08.2021, що підтверджується матеріалами справи, тобто строк на надання відповідачами відзиву до 19.08.2021.

31.08.201 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління ДПС в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування обраної правової позиції відповідачем було зазначено, що ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 35395987) згідно рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.07.2021 №17265 (Протокол №310 від 09.07.2021) включено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, по якому, відповідно до наданої структурним підрозділом контролюючого органу інформаційної довідки від 09.07.2021, наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та / або свідчать про здійснення ризикових операцій. Відповідне рішення надіслано платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку.

Підставами включення ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що ПП «АЯКС-ТЕКСТИЛЬ» податкові зобов`язання сформовані за рахунок реалізації товару рукавички синтетичні, трикотажні, півмаска фільтрувальна "Мікрон-К.

При цьому, податковий кредит сформовано за рахунок придбання товарів у ТОВ "ТОЧНА ВАГА" (код 41317456), а саме: металопластикові вироби, туфлі, парасольки, силіконові приманки, маски для обличчя, трикотажні. Підприємство включено до переліку ризикових платників податку - Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2021 № 31461. Сума ризикового ПДВ 17,91 тис. грн., що становить 64,70% всього податкового кредиту за травень-червень 2021 рік.

Відповідач вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

На думку відповідача, висновки, що наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень Позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин і дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

Крім цього, відповідач із посиланням на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 27.08.2019 №540/2077/18 зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалося рішення про відмову в реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, а саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що станом на 19.08.2021 року від відповідача-2 до суду відзиву на позов не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд вказує, що відповідно до вимог статті 262 КАС України, розгляд справи мав відбутись до 30.09.2021, проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. в період з 23.09.2021 по 07.10.2021 у відпустці, розгляд справи відбувся у перший робочий день – 08.10.2021.

Суд звертає увагу, що від відповідачів станом на 08.10.2021 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача 2 також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство "АЯКС-ТЕКСТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 35395987) зареєстроване у якості юридичної особи 06.09.2007, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, ПРАВОБЕРЕЖНА ДПІ (ЧЕЧЕЛОВСЬКИЙ Р-Н М.ДНІПРА),та є платником єдиного внеску.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є:

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

- 14.12 Виробництво робочого одягу;

- 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами;

- 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;

- 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

09.07.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17265, яким ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” визнано таким, що відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку (Встановлено операції з приидбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «ТОЧНА ВАГА»).

У рішенні вказано щодо рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу, що в самому рішенні відповідачем-2 не зазначено, яка саме податкова інформація стала підставою для висновку про відповідність ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Доказів наявності такої податкової інформації до матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також надано не було, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України.

Не погодившись з рішенням від 09.07.2021 №17265 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

За приписами п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі – Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Разом із цим, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набрала чинності з 01.01.2020 року) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.07.2021 №17265.

Як вже зазначено судом вище, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме “Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку”.

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

В ході судового розгляду судом встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 09.07.2021 №17265 ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Наведений висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що відповідачами не надано до суду копії протоколів засідань Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, матеріалів роботи комісії тощо.

Тобто, відповідачами під час розгляду справи судом документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів щодо відповідності ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” критеріям ризиковості платника податку.

Більш того, до матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано жодних доказів та/або пояснень щодо податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

На думку суду, така позиція державного органу, який здійснює контролюючі функції, прямо суперечить принципам податкового законодавства, в першу чергу принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Проте, оскільки комісія контролюючого органу прийняла оскаржуване рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, то відповідач має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, то у суду відсутня можливість підтвердити наявність у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області обґрунтованих підстав для віднесення ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, суд наголошує, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме: недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що у податкового органу наявна інформація за результатами податкового контролю, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду не надано.

При цьому, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №160/93/19.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що посилання в оскаржуваному рішенні в якості підстави для його прийняття на те, що у відповідача наявна податкова інформація про взаємовідносини ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” з суб`єктами господарювання, які віднесені до ризикових та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, є необґрунтованими з огляду на те, що документального підтвердження обставин того, що контрагенти позивача задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач до суду не надав.

Більш того, зазначені доводи суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема, в Шостій Директиві від 17.05.1977 № 77/388/EU – щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразова підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97).

Окрім того, суд не може приймати до уваги доводи відповідача на неможливість оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з посиланням на висновки Верховного Суду у справі від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 27.08.2019 №540/2077/18, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність 01.02.2020, та суперечать положенням Порядку № 1165, який є чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про протиправність віднесення відповідачем-2 ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” до платників ПДВ, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості, то порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Вирішуючи питання щодо нележаного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із того, що положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом із цим, суд враховує, відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, тим самим взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в її розділі І (стаття 1 розділу І Конвенції).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду – як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд підтримував у своїх постановах правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 справі № 21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що “ефективний засіб правового захисту” повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації – не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, слід зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” з Переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким прийнято рішення про відповідальність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17265 від 09.07.2021 року про відповідність приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, критеріям ризиковості платника податку) та 1 похідну вимогу (про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити приватне підприємство “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, з переліку ризикових платників податків).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 207,00 гривні.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 2 270,00 грн.

При цьому, позивачем було внесено судовий збір у більшому розмірі, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернений за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 42, кв.232, код ЄДРПОУ 35395987) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача 2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким прийнято рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17265 від 09.07.2021 року про відповідність приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити приватне підприємство “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ”, код ЄДРПОУ 35395987, з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь приватного підприємства “АЯКС-ТЕКСТИЛЬ” за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно