Ухвала суду № 100524887, 20.07.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40925/19

Провадження № 2/761/1032/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Добраниці Валерія Михайловича про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» , про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» , про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії.

20.07.2021 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Добраниці Валерії Михайловича у якій зазначено, що у зв`язку з тим, що відповідач - 2 ТОВ «Українське бюро кредитних історії» виконав позовні вимоги позивача в добровільному порядку, а саме усунув з реєстру невідповідну інформацію стосовно позивача на підставі викладеного, у зв`язку із чим просить суд закрити провадження по справі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В даному випадку слід зазначити, що справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з жовтня 2020 року, а представник позивача у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає про вищевказані обставини, що виникли вже після відкриття провадження по справі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №456/847/18.

У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у даній справі з підстав, визначених п.2 ч.І ст. 255 ЦПК України.

Згідно ч. 1-3 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

В свою чергу, згідно з п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Положеннями ч.2 ст.256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

В даному випадку, зважаючи на вищевикладене та суть заяви представника позивача про закриття провадження по справі, предмет і підставу позову, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення вказаної процесуальної дії, суд приходить до висновку, що заявлено клопотання по суті є відмовою від позову і наявність правових підстав для прийняття відмови від вказаних позовних вимог та задоволення клопотання представника позивача в частині закриття провадження у вказаній справі.

Керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Добраниці Валерія Михайловича про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» , про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» , про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст складений 20.07.2021.

Суддя: