Постанова № 10052471, 17.12.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" грудня 2008 р.Справа № 7а/203-4244

17 год. 00 хв.

м. Тернопіль

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Лисому Я. І.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західагрозоонафтосервіс”, вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46000, (адреса отримання кореспонденції Главпоштамп м. Тернопіль а/с 14, 46001).

до відповідача: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька 1, м. Тернопіль, 46000.

за участю: Прокуратури міста Тернополя, б-р. Т. Шевченка 7, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

прокуратури: Мігоцький Л.З., старший помічник прокурора міста Тернополя, посвідчення №8

позивача: Авдеєнко В.В., довіреність №б/н від 01.08.2007р

відповідача: Папа Н. І., довіреність № 67842/7/10-015 від 17.12.2007р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Західагрозоонафтосервіс” звернулося з позовом до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 54629/0000312306/0 від 14.08.07р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації від 15.02.2005р. (за грудень 2004р.) на 284390.00 грн.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду та розяснено їх процесуальні права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

На підставі ст. 156 КАС України ухвалою суду від 08.01.2008р. розгляд справи зупинявся до розгляду Верховним Судом України скарги Тернопільської ОДПІ про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.10.2007р. у справі №1/120-2483 (повязаної з даною справою) якою залишено без змін ухвала Львівського апеляційного господарського суду та постанова господарського суду Тернопільської області від 02.10.2006р. про відшкодування з бюджету ПДВ в розмірі 1350351.00 грн. в суму якого включено і спірну суму (284390.00). За наслідками розгляду скарги ДПІ , останню залишено без задоволення, а постанову суду від 02.10.2006р. без змін.

Старшим помічником прокурора в судовому засіданні 10.12.2008р. подано заяву заступника прокурора міста Тернополя від 09.12.2008р. №9353 про вступ у справу в порядку представництва інтересів держави на стороні відповідача , відповідно до ст. 60 КАС України та ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”.

На підставі ст. 150 КАС України, в судовому засіданні з 03.12.2008р. до 10.12.2008р. та до 17.12.2008р. оголошувалися перерви для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а представнику прокуратури ознайомитись із матеріалами справи.

Старший помічник прокурора підтримав заявлене в попередніх засіданнях відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Тернопільської ОДПІ на ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі № 14/68-1750(1/120-2483), якою відмовлено в поновлені строку для звернення з заявою про перегляд постанови суду від 02.10.2006р. у справі №1/120-2483 за нововиявленими обставинами.

Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання, посилаючись на його безпідставність та те, що постанова набрала законної сили , та що обставина заявлена податковою інспекцією як ново виявлена не є перешкодою для розгляду даної справи.

Суд, розглянувши клопотання старшого помічника прокурора міста відхиляє його, оскільки станом на день розгляду даної справи обставини передбачені ст.156 КАС України які можуть бути підставою для зупинення провадження у справі відсутні, а саме постанова суду від 02.10.2006р. у справі №1/120-2483 набрала законної сили.

Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству, підтвердженням чого є акт перевірки № 7017/23-623/31877151 від 06.08.2007р., яким встановлено порушення Закону України „Про податок на додану вартість”.

Старший помічник прокурора підтримав заперечення Тернопільської ОДПІ.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши старшого помічника прокурора, пояснення представників сторін, встановив:

- Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією на підставі підпункту „б” „в” пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) прийняте податкове повідомлення-рішення №0000312306/0 від 14.08.2007р., яким ТОВ „Західагрозоонафтосервіс” зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2004р. на суму 284390.00 грн.

Як стверджує податкова інспекція, підставою для прийняття рішення є акт невиїзної позапланової перевірки №7017/23-623/31877151 від 06.08.2007р., проведеної з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, яким встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п. 6.1, п. 6.2, ст. 6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме товариством занижено податкове зобов’язання на 284390.00 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2004р. згідно поданої декларації №727441 від15.02.2005р. та розрахунку коригування сум ПДВ за грудень 2004р. №719626 від 15.02.2005р. , в якому проведено виправлення помилки за травень 2004р. та віднесено до суми бюджетного відшкодування 1350351.00 грн. в тому числі і сума 284390.00 грн., яка виникла на підставі зовнішньоекономічного контракту №10/вн від 15.03.2004р., укладеного між ТОВ „Інтерсталь” м. Енергодар, діючого на основі договору комісії №15/04 від 15.04.2004р., укладеного з комітентом ТОВ „Західзоонафтосервіс” та підприємством „Greendown B. V.”, який постановою господарського суду Тернопільської області від 14.06.2007р. у справі №3/92-844 визнаний недійсним, тобто встановлено відсутність проведеного експорту товарів (ст.9 акту), а отже і відсутність права на відшкодування ПДВ з цієї операції.

Позивач проти доводів податкової інспекції заперечує, посилаючись на те, що товар вважається вивезеним (експортованим) за межі митної території України, у разі, якщо його вивезення засвідчене належно оформленою вантажно митною декларацією, яка є підставою формування податкового зобов’язання з ПДВ за нульовою ставкою у звітному періоді згідно Закону України «Про податок на додану вартість».Крім того, просить суд звернути увагу на той факт, що правомірність відшкодування ПДВ доведено постановою господарського суду від 02.10.2006р. у справі №1/120-2483 яка набрала законної сили та не потребує додаткового доказування.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон), підпунктів 2.1.4 п. 2.1, 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону 2181, п. 10.4 ст. 10 Закону про ПДВ, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов’язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу та відшкодування податку на додану вартість;

- податкова інспекція, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації платника податку з розрахунком суми бюджетного відшкодування, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних та за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми відшкодування зроблено з порушенням, згідно пп. 7.7.7 в ст. 7 Закону про ПДВ та „Порядку відшкодування податку на додану вартість” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 21.05.2001р. № 200/86, на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., приймає податкове повідомлення-рішення.

Рішення, що оспорюється, прийняте за формою „В1”, яка затверджена наказом ДПА України від 06.07.2001р. № 567/5758 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій”, яка передбачена згідно п. 3.2. даного Порядку при перевищенні платником суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, при цьому, обставини, які за законами повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.. В адміністративних справах про протиправність рішень обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Доводи податкової інспекції щодо того, що товариством неправомірно задекларовано в грудні 2004 року до відшкодування 284390.00 грн. податку на додану вартість із заявлених до відшкодування 1350351грн., згідно декларації №727441, зареєстрованої в податковій інспекції 15.02.2005р., судом відхиляються, як такі що не підтверджують порушення товариством п. 4.1, ст. 4, п. 6.1, п. 6.2, ст. 6, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ) зазначених в рішенні.

Так, відповідно до пп. 6.1. ст. 6 Закону про ПДВ оподатковуються за ставкою 20 відсотків об’єкти оподаткування визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом.

Нульова ставка податку до бази оподаткування, визначеної ст.4 цього Закону, застосовується згідно п.6.2 ст. 6 Закону про ПДВ при експорті товарів та супутніх такому товару послуг. Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону Про ПДВ, товари вважаються експортованими платниками податку за межі митної території України в разі, якщо їх експорт (експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України (пп. 3.1.3, п. 3.1, ст. 3 Закону Про ПДВ)) засвідчений належно оформленою вантажною митною декларацією.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Інтерсталь»(комісіонер), на виконання укладеного 09.03.2004р. та 11.03.2004р. з ТОВ «Захід –Агрозоонафтосервіс»(комітент) договору комісії., уклало 15.03.2004р.з підприємством „Greendown B. V.” Holland зовнішньоекономічний контракт №10/вн (додатки до контракту від 21.04.2004р., 11.05.2004р.,13.05.2004р. та 17.05.2004р.), відповідно до якого зобов’язалося поставити передані комітентом товари за винагороду . Виконання контракту на суму фактурної вартості товару 1421948,74 грн. (оплата проведена комісіонером в російських рублях , що еквівалентно сумі зазначеної в гривнях), що складає вартість заслонки печей для термообробки лиття та поковок в жорсткій сталі на суму 491102.21 грн., конструктивний елемент збірних фундаментів та опор на суму 460330.56 грн., заслонки печей для термообробки лиття та поковок в жорсткій сталі на суму 470515.97 грн., підтверджено вантажними митними деклараціями № 202656 від 27.04.2004р., №203122 від 14.05.2004р. та № 203346 від 20.05.2004р. , оформлених в порядку передбаченому „Положенням про вантажну митну декларацію” затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997р. № 574 та прийнятої на її виконання „Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації” затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 року.

Контролюючим органом стосовно порядку митного оформлення товарів, їх обліку, обкладання податками та зборами, в тому числі стосовно податку на додану вартість при вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 1 Закону № 2181 та Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації" затвердженої наказом Держмитслужби України від 14.10.2002 N 561 (чинної на момент здійснення експортних операцій), є митні органи.

Вищезазначені вантажні митні декларації містять стверджувальний напис відповідальної особи Запорізької митниці про вивезення задекларованих товарів в повному обсязі за межі митної території України .

Отже, експорт товару підтверджений органом на який згідно закону покладено функцію контролю і даний факт не спростований податковою інспекцією належними доказами, якими в даному випадку може бути згідно ст.62 Конституції України обвинувальний вирок суду яким встановлена вина особи яка засвідчила фіктивну інформацію про вивезення товару за межі митної території України, якого інспекція не надала, а тому твердження останньої, що експорту не відбулося, не відповідають дійсності.

Посилання податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 14.06.2007р. у справі №3/92-844 , яким визнано недійсним контракт №10/вн від 15.03.2004р. укладений між ТОВ „Інтерсталь” м. Енергодар та підприємством „Greendown B. V.” Holland , як на доказ не підтвердження експорту товару, судом відхиляються, оскільки даною постановою підтверджено факт відвантаження товару за межі митної території України по вищезазначених митних деклараціях, які згідно ст.8 Закону про ПДВ є однією з підстав отримання експортером експортного відшкодування і в тому разі якщо таке здійснюється на умовах договору комісії іншим платником податку (пп.8.3. ст.8 Закону про ПДВ в редакції чинній на період здійснення операції).

Приймаючи до уваги, що:

-          експортером товарів згідно вантажних митних декларацій є ТОВ «Захід –агрозоонафтосервіс»;

-          факт експорту товару підтверджений митними органами та постановою суду від 14.06.2007р. у справі №3/92-844, в якій встановлено, що товар який поступив по спірному контракту, за дорученням „Greendown B. V.”, відвантажений водним транспортом в Нідерланди;

-          податковою інспекцією не доведено невідповідність здійсненого розрахунку експортного бюджетного відшкодування нормам Закону про ПДВ, а саме ст.8 цього Закону , якою встановлено особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України;

норми Закону про ПДВ не ставлять в залежність порядок формування податкового кредиту визначеного пп.7.4.1. та відшкодування ПДВ від дійсності угоди, оскільки підставою для отримання відшкодування ПДВ, відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, пп. 2.2. п. 2 Порядку відшкодування податку на додану вартість є податкова декларація, оформлена у відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 дані якої підтвердженні первинними бухгалтерськими документами визначеними законом. Документами на підтвердження експортного відшкодування ,згідно ст.8 Закону про ПДВ та постанови КМУ України від 01.03.2002р. №243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»є розрахунок експортного відшкодування підтверджений вантажними митними деклараціями з написом про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України, інших документів Закон про ПДВ не передбачає.

- правомірність бюджетного відшкодування задекларованого в податковій декларації №727441 в сумі 1350351 грн., в яку включено і суму експортного відшкодування 284390.00 грн., підтверджено постановою господарського суду Тернопільської області від 02.10.2006р. у справі №1/120-2483 яка набрала законної сили (залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду та Вищого адміністративного суду України), у зв’язку з чим зменшення бюджетного відшкодування на суму 284390.00 грн. ПДВ визначено податковою інспекцією по експортній операції на суму 1421949.00 грн. є неправомірним, у зв’язку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення №54629/0000312306/0 від 14.08.07р підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №54629/0000312306/0 від 14.08.07р., прийняте Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Західагрозоонафтосервіс” бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 284390.00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження, а прокурор апеляційне подання , протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (31.12.2008р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя