Ухвала суду № 100524519, 23.10.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6758/21

Провадження № 1-кс/711/2068/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М.,

при секретарі судових засідань – Гладиш О.Ю.,

за участю: слідчого – Фрей А.П.;

прокурора Пилипас Р.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Степаненка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Фрей А.П., погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури Пилипас Р.О., внесене у кримінальному провадженні № 12021020100000148 від 21.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Худяки, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області Фрей А.П. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури Пилипас Р.О., внесеним у кримінальному провадженні № 12021020100000148 від 21.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я осіб, які зазнали нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення та сховище, діючи умисно, з корисливих мотивів, 23.04.2021 року близько 02 год. 30 хв. шляхом вільного доступу пройшли до території колективного сільськогосподарського підприємства «Ягубець», що розташоване по вулиці Леніна, 1 в с. Ягубець, Уманського району, Черкаської області (Христинівської ОТГ), де проникнувши до незачиненого приміщення «вагової», яке призначене для місця знаходження працівників охорони КСП «Ягубець», де в той час знаходились троє працівників охорони нічної зміни, після чого здійснили розбійний напад на працівників охорони КСП «Ягубець», а саме проникши до приміщення «вагової», останні здійснили постріл з травматичної зброї в бік охоронника ОСОБА_5 , 1972 року народження, внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючої забійно-рваної рани лівої половини грудної клітки, які згідно висновку судової медичної експертизи № 05-7-01/230 від 17.06.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та двом іншим охоронцям ОСОБА_6 , 1966 року народження та ОСОБА_7 , 1977 року народження нанесли удари тупими твердими предметами, при цьому спричинили ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови зліва і гематоми грудної клітки зліва по передній поверхні на рівні 6-7 ребер, які згідно висновку судової медичної експертизи № 05-7-01/231 від 18.06.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а після цього охоронників було зв`язано пластиковими стяжками, на голови їм було надягнуто наволочки з подушок, повалено на підлогу, та відібрано особисті речі.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел зазначені особи шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проникли до складського приміщення КСП «Ягубець» з якого здійснили крадіжку засобів захисту рослин, а саме препарату «ДОК Про» вагою 390 кг, препарату «Каптора плюс, РК» об`ємом 640 літрів, препарату «Хлормекват хлорид 75%, в.р.» об`ємом 200 літрів, препарату «Разит» об`ємом 180 літрів, препарату «Фокс 325 SC, КС» об`ємом 420 літрів, після чого залишили місце скоєння злочину, спричинивши КСП «Ягубець», згідно звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 23.04.2021 року, матеріальну шкоду на загальну суму 1526933,04 гривень.

22.07.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Також, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , узгоджено, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та з проникненням у інше приміщення та сховище, діючи умисно, з корисливих мотивів 21.04.2021 року, близько 02 години 00 хвилин, використовуючи автомобіль VolLswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , під`їхали до території TOB «Агрофірма» Джулинка», що розташована по вулиці Центральна, 43 в с. Джулинка, Гайсинського району, Вінницької області, після чого шляхом вільного доступу пройшли на зазначену територію, де через незачинені вхідні двері проникли до приміщення, яке призначене для місця знаходження працівників охорони ТОВ «Агрофірма» Джулинка», у якому в той час знаходився працівник охорони - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого здійснили розбійний напад на останнього, а саме перебуваючи у зазначеному приміщенні, останні використовуючи заздалегідь підготовлені, принесені з собою бити, почали наносити ними множинні удари по тілу охоронника ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді смугастої форми синців-відбитків на розгинальній поверхні нижньої третини правого передпліччя та на тильній поверхні лівої кисті у її основи, впритул до променево-зап`ясного суглобу. При цьому, на тлі синця-відбитка на правому передпліччі вбачається смугастої форми саднина, яка розташована в межах синця відбитка, ушкодження у вигляді синців з розташованими на їх тлі внутрішньо-шкіряними плямистими крововиливами на спині та лінійної форми подряпина на згинальній поверхні правого передпліччя, які згідно висновку судової медичної експертизи №34 від 22.04.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого останні зв`язали руки та ноги охоронника клейкою стрічкою та мотузкою, на голову одягнули наволочку з подушки, повалили на ліжко, та відібрали належний охороннику мобільний телефон марки Nokia моделі «1600», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №4757/21-21 становить 208 гривень 00 копійок, яким останні в подальшому розпорядились на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний умисел зазначені особи пройшли до службового входу адміністративного приміщення ТОВ «Агрофірма» Джулинка» та шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проникли до нього. Обшукавши зазначене приміщення та не виявивши цінне майно, всі учасники злочину покинули місце події, залишивши охоронника зв`язаним в приміщенні, яке призначене для місця знаходження працівників охорони.

31.08.2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

23.07.2021 року Уманським міськрайонним судом відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2021 року, який продовжено ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2021 року до 22.10.2021 року.

Вказане рішення 01.10.2021 року оскаржене в апеляційному порядку та залишено без змін ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Також зазначає, що в матеріалах даного кримінального провадження мається достатньо обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України - а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення та сховище, які підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.04.2021 року; протоколом огляду місця події від 23.04.2021 року; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 23.04.2021 року; заявою ОСОБА_11 від 23.04.2021 року; висновком експерта № 05-7-01/230 від 17.06.2021 року; висновком експерта № 05-7-01/231 від 18.06.2021 року; показаннями потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 23.04.2021 року; додатковими показаннями потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 від 28.04.2021 року та ОСОБА_6 від 24.04.2021 року; звіряльною відомістю результатів інвентаризації запасів від 23.04.2021 року; протоколом додаткового огляду місця події від 10.05.2021 року; протоколом за результатами спостереження за річчю від 07.06.2021 року; листом Вінницького НДЕКЦ про збіг за ЛОГОЛ від 12.07.2021 року; висновком експерта №СЕ-19/102-21/8595-БД від 08.07.2021 року; висновком експерта №СЕ-19/102-21/9608-БД від 12.07.2021 року; рапортом старшого о/у СКР Маслова Є.; протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_12 «Рено Трафік» д.н.з. НОМЕР_2 від 22.07.2021 року; протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_13 «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_3 від 22.07.2021 року; аналізом УОТЗ ГУНП в Черкаській області від 09.07.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_14 від 26.05.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_15 від 26.04.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_16 від 26.04.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_17 від 14.06.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_18 від 14.06.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_19 від 24.06.2021 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_20 від 22.07.2021 року; протоколом обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_4 в авто кооперативі «Азотчик» по вул. Першотравнева, 86, м. Черкаси, належного ОСОБА_3 від 22.07.2021 року; протоколом огляду предметів за участю представника КСП «Ягубець» Сидорука К.М. від 02.09.2021 року; протоколом огляду місця події в с. Джулинка, Гайсинського району Вінницької області від 21.04.2021 року; показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 21.04.2021 та від 30.08.2021 року; висновком експерта №34 від 22.04.2021 року; аналітичною довідкою УОТЗ ГУНП в Вінницькій області від 30.06.2021 року; показаннями свідка ОСОБА_21 від 21.04.2021 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 від 22.07.2021 року; протоколом обшуку автомобіля Тойота Авенсіс, р.н. НОМЕР_5 , яким користувались ОСОБА_22 та ОСОБА_3 від 22.07.2021 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_3 від 22.07.2021 року; протоколами пред`явлення речей для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_8 від 30.08.2021 року; протоколом за результатами негласного відібрання зразків ДНК від 07.06.2021 року; протоколом за результатами негласного відібрання зразків ДНК від 27.05.2021 року; протоколом за результатами спостереження за особою від 17.07.2021 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 від 22.07.2021 року.

Також зазначає, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.10.2021 року строк досудового розслідування продовжено до 22.11.2021 року у зв`язку із необхідністю здійснення обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначає, що враховуючи дані про особу підозрюваного який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим, орган досудового розслідування вважає, що ризик переховування від суду, продовжує існувати та виправдовує подальше його тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»

Крім того, зазначає, що продовження вказаного запобіжного заходу унеможливить незаконний вплив на свідків шляхом залякувань, погроз чи підкупу, а саме на осіб, які під час досудового розслідування надавали показання, які викривали його злочинну діяльність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину пов`язаного із незаконним заволодінням майна, вчиненого шляхом насильства стосовно потерпілих, що підтверджено матеріалами кримінального провадження, а саме даними проведених експертиз, вказане може свідчити про те, що зазначена незаконна діяльність є джерелом його доходу, тому останній може продовжити злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності.

Зазначає, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливо буде запобігти переліченим ризикам, які на даний час не зменшилися та виправдовують його тримання під вартою. Разом з тим, не надані дані, які б давали підстави вважати, що за станом здоров`я чи з інших обставин, підозрюваний не може утримуватися під вартою.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства та погрозою його застосування, вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

А тому, просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор Пилипас Р.О. та слідчий Фрей А.П. клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Степаненко О.М. заперечували проти задоволення клопотання, зіславшись на відсутність ризиків. А у випадку, якщо суд прийде до висновків про наявність ризиків, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора Пилипас Р.О., слідчої Фрей А.П., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Степаненка О.М., дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 22.07.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Крім того, 31.08.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Аналіз змісту наданих органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів (протоколи допиту свідків ОСОБА_16 – від 26.04.2021 року, ОСОБА_14 , ОСОБА_23 – від 26.05.2021 року, ОСОБА_17 , ОСОБА_24 – від 14.06.2021 року, ОСОБА_20 – від 22.07.2021 року, протокол про результати спостереження за річчю від 07.06.2021 року, протоколи обшуку від 22.07.2021 року, пояснення ОСОБА_4 від 23.07.2021 року, протокол пред`явлення речей для впізнання від 30.08.2021 року та ін.) в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, за які передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавленням волі з конфіскацією майна.

Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України перевірена та підтверджена ухвалами слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.07.2021 року та Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2021 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків була врахована при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні (ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.07.2021 року, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2021 року), при цьому суддею були враховані ризики, які на час розгляду даного клопотання не зменшились та не змінились. Так, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності, життя та здоров`я особи або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також можливість вчинення останнім іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість можливого покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України і під тягарем відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 причетний до декількох епізодів злочинної діяльності, а тому існує ризик того, що він може вчинити і в майбутньому аналогічні злочини. При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 , будучи особою працездатною, але ніде не працевлаштований, законних джерел до існування не має, а тому вказане може свідчити про те, що зазначена незаконна діяльність є джерелом його доходу, тому останній може продовжити злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, органом досудового розслідування, в обґрунтування клопотання наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а зокрема це: необхідність в проведенні ряду судових експертиз, необхідність в розсекреченні та долученні до матеріалів кримінального провадження матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися у ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні; виконати вимоги ст. 290 КПК України зі стороною захисту, що потребує певного часу відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України; виконати інші слідчі дії, в яких виникне необхідність. Вказані доводи є обґрунтованими і вони, у сукупності з існуючими ризиками, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

До того ж, враховуючи наявність наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, відсутність місця роботи та джерела доходу, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Домашній арешт та особисте зобов`язання не можуть бути застосовані до підозрюваного з огляду на те, що застосування таких запобіжних заходів не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та здійснення на них тиску та можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.

Також, під час розгляду клопотання, судом враховані обставини, які зазначені стороною захисту, а саме що ОСОБА_1 має сталі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, але вони в порівняні з тими ризиками, які існують, не є такими, які дають підстави для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, в судом не встановлено обставини, які б давали підстави вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.

А тому, враховуючи вищенаведене, ризики які продовжують існувати, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2021 року включно.

Разом з тим, слідчий суддя враховує і наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, якою визначено, що слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини. Таким чином, даною нормою визначено право, а не обов`язок слідчого судді, не визначати розмір застави у вищезазначених випадках.

Також слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а тому вважає, що за необхідне забезпечити реалізацію права підозрюваного ОСОБА_1 на внесення застави.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також з врахуванням рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 року в справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заставу у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 грн. (2 270 грн. х 200 = 454 000 грн.).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 183, 193, 196-199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Фрей А.П. - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2021 року, з можливістю внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України у разі внесення ним, або іншою особою застави в сумі 200 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 грн., відносно нього може бути змінена міра запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити слідчому та начальнику установи, де підозрюваний утримується під вартою для виконання, а також прокурору, підозрюваному, адвокату для відому.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 23.10.2021 року.

Слідчий суддя: В.М. Скляренко