Ухвала суду № 100524171, 18.10.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1241/20

1-кс/357/1519/21

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ларіна О.В., за участю секретаря судового засідання Шутенко Ю.В.,

розглянувши по кримінальному провадженню № 12018110030000588, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світланою Іванівною від 19.03.2021 по справі за єдиним унікальним номером № 357/10242/19, провадження 1-кп/357/49/21,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: Гнатюк О.Ю.

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

З клопотання вбачається, що після скасування Київським апеляційним судом від 05.10.2020 ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляса О.П. від 11.11.2019 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. від 19.03.2021 знов накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Підставою для накладення арешту на майно стало забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22.01.2018.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.05.2021 по справі за єдиним унікальним номером № 357/10242/19 ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. від 19.03.2021 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, залишено без змін.

Своє клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018 ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на теперішній час відпала потреба у застосуванні забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з огляду на те, що зазначений арешт майна суперечить вимогам ст. 98 та ст. 170 КПК України, а також перешкоджає виконанню рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.20217 за єдиним унікальним номером № 370/1226/15, з якого встановлено, що жодних належних та допустимих доказів наявності боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 на загальну суму 21 435 721 гривень не існує.

Крім цього, у зв`язку з невиконанням рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017, постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2019 (справа № 752/18635/15) змінено рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2018 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 три відсотка річних, інфляційні витрати за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 (справа № 370/1226/15).

Також рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2020 у справі за єдиним унікальним номером № 757/42885/19 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 три відсотка річних та інфляційні збитки за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 (справа № 370/1226/15) та постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2020 (справа № 752/18635/15).

Крім цього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2021 № 757/10276/20 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 три відсотка річних та інфляційні витрати за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 у справі № 370/1226/15–ц та за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019, а також за прострочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2020 у справі № 757/42885/19.

Таким чином вищезазначеними судовими рішеннями встановлено наявність у ОСОБА_3 заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 , зазначені судові рішення набрали законної сили та перебувають на виконанні у приватного виконавця.

Однак, ОСОБА_3 останні шість років ухиляючись від виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 (справа № 370/1226/15) вживає різні спроби для скасування зазначеного рішення суду.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 № 370/1226/15 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020, та постанову Київського апеляційного суду від 07.10.2020 № 370/1226/15, якою відмовили ОСОБА_3 у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Отже, звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів, а саме до Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою про здійснення ОСОБА_2 шахрайства, шляхом укладання з ФОП ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № 1491 від 17.12.2014 та договору про відступлення права вимоги № 330 від 05.05.2015 є завідомо неправдивим, оскільки посилання ОСОБА_3 та його свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на існування заяви ОСОБА_2 про зарахування зустрічних вимог щодо погашення ОСОБА_3 кредитного боргу за ОСОБА_2 є хибними. Підтвердити погашення ОСОБА_3 кредитних зобов`язань за ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» не можливо, оскільки кредитна справа ОСОБА_2 знищена.

Таким чином накладений арешт ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. від 19.03.2021 по кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України на майно ОСОБА_7 , перешкоджає виконанню судових рішень ухвалених на користь ФОП ОСОБА_1 , тобто перешкоджає на завершальній стадії судового розгляду стягнення з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів і становить втручання у права стягувача на мирне володіння майном, що передбачено ст. 1 та ст. 6 Першого протоколу Конвенції про захист прав людей та основоположних свобод.

Позиція сторін

В судове засідання особа, інтересів якої стосується рішення ОСОБА_1 не з`явився, про час, місце, дату розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розглянути скаргу за його відсутністю, а також просив клопотання задовольнити.

Зазначеною заявою ОСОБА_1 підтвердив свою зацікавленість у розгляді його клопотання.

Крім цього, 11.10.2021 Постановою Кабінету Міністрів України № 1066 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» через спалах у державі коронавірусу, Уряд продовжив карантин в Україні до 31.12.2021.

Враховуючи вказану постанову, а також з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який внесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, в суді встановлений особливий режим роботи та судові розгляди можуть здійснюватися без участі сторін при наявності відповідних заяв останніх.

З огляду на викладене, слідчим суддею неявка особи, інтересів якої стосується рішення в судове засідання визнана з поважних причин.

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Гнатюк О.Ю. в судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, оскільки досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває, вирішується питання по місцю перебування особи, якої буде проголошена підозра та до кінця 2021 року планується скерувати обвинувальний акт до суду. Арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження був накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2021 з метою забезпечення збереження майна, на сьогодні потреба в застосованому заходу забезпечення кримінального провадження, а саме у вигляді арешту майна не відпала.

Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя вивчивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього матеріали, а також вислухавши позицію прокурора та дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12018110030000588, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, дійшов наступного висновку.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчим відділом Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2007 зареєстровано ТОВ «Торговий дім «Камілла» (код ЄДРПОУ: 35138113). До складу вказаного товариства ввійшли ряд осіб, в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням зборів учасників ТОВ «ТД «Камілла», оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014, зафіксовано вихід ОСОБА_2 з числа учасників товариства та перерозподіл часток у статутному фонді.

З урахуванням немайнового права учасника ОСОБА_2 на вихід з числа учасників господарського товариства та перерозподілом корпоративних прав, укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав як частки учасника у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014.

Для належного нотаріального оформлення зазначеного договору, ОСОБА_2 було надано «Свідоцтво» видане ТОВ «ТД «Камілла», яке наче б то підтверджувало його вклад у повному обсязі до моменту переходу права власності на корпоративні права господарського товариства, яким безпосередньо є нотаріальне посвідчення.

В процесі реалізації зазначеного вище договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 не міг виконати своїх договірних зобов`язань, враховуючи, що його частка у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» не сформована у повному обсязі та не міг відчужити для подальшого продажу частку, яка фактично не сформована, а лише ту частину, на яку поширюються його реальні корпоративні права.

З огляду на викладені обставини ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 зарахувати зустрічні однорідні вимоги, шляхом списання частини боргів, які ОСОБА_2 мав перед ним за погашення кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк».

Дана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог підписана сторонами 17.12.2014, відповідно до її змісту вказується, що ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ОСОБА_3 в розмірі 21435721,92 грн. та те, що ОСОБА_8 перед ОСОБА_2 має заборгованість за договором купівлі-продажу корпоративних прав як частки учасника у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» в розмірі 8000000,00 грн. та загальна заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 зменшується відповідно на 8000000 грн., останнього перед ОСОБА_2 в розмірі 8000000 грн., за вищевказаним договором, вважається погашеною.

В подальшому, під впливом виниклих боргових зобов`язань, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, пов`язаний із привласненням майна ОСОБА_3 шляхом обману. Реалізуючи вказаний злочинний намір, розуміючи, що він має борг перед ОСОБА_3 за погашення кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк», останній діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації процедури визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014, уклав правочин від 05.05.2015 про відступлення права вимоги, в якому в якості сторони виступає ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 .

Отже, в подальшому, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 групою осіб, маючи юридичну освіту та необхідні знання, та практичні навики, розпочали процедуру судового оскарження обставин укладення договору купівлі-продажу статутної частки ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014, замовчуючи факт існування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2014.

Одночасно з метою погашення боргових зобов`язань ОСОБА_1 зазначалось у позовних заявах про необхідність забезпечення позову шляхом відчуження майна ОСОБА_3 , а саме: 1/2 майнового комплексу - АДРЕСА_1 (загальна площа 1.564,80 кв.м.); 1/2 майнового комплексу - АДРЕСА_2 (земельна ділянка загальною площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, склад (загал. площа 3.517,1 кв. м. та будинок охорони (загал. площа 29,1 кв. м.); земельної ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0027; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0028; земельна ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0029; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0030, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0031, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0032; земельної ділянка за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0033; квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 79,70 кв.м. (3 кімнати); квартири за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 304,5 кв. м. (6 кімнат); 1/3 частина нежитлових приміщень №№ 8,9,10,11,12,13 за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 528,7 кв.м.; квартири за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 330,4 кв.м. (4 кімнати); 1/3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 8 000 000 000:79:061:0038; 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 837,8 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 8 000 000 000:82:089:0003, загальною площею 0,0649 га; корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВ ТД "КАМІЛЛА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35138113, адреса місцезнаходження: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б); корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВ "ПЛАТО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35725096, адреса місцезнаходження: 09108, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361).

Як наслідок, рішенням Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/1226/15-ц від 05.09.2016 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.09.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20000 грн., як невиконання зобов`язань за договором поруки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7980000 грн., як невиконане зобов`язання за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05.05.2015, який зареєстрований в реєстрі №330.

Стягнуто з громадянина ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4192000 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №1491.

Стягнуто з громадянина ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 трьох процентів річних від простроченої суми, що становить 370189 грн. 39 коп. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №1491.

Вказані судові рішення у справі № 370/1226/15 потягли за собою визнання ряду правочинів укладених щодо вищевказаного майна, недійсними (в тому числі договорів дарування майна з боку ОСОБА_3 ) та накладення на майно арешту з метою подальшого відчуження на користь стягувачів.

Так, відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 55989291, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності (подароване напередодні ОСОБА_3 ), а саме: на 7 земельних ділянок та квартиру.

Вказані встановлені обставини підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Так, показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в ході допиту надав показання щодо продажу корпоративних прав ТОВ «Торговий дім «Камілла» (код ЄДРПОУ: 35138113), зокрема укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав, як частки учасника у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014. При цьому останній зазначив про існування боргу ОСОБА_2 перед ним за погашення кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 21 435721,92 грн. та те, що взаємні борги було частково погашено заявою про зарахування однорідних позовних вимог від 17.12.2014.

В подальшому між ОСОБА_2 та його адвокатом - Денисенком Б.М., було укладено правочин про відступлення права вимоги від 05.05.2015, в якому в якості сторони ОСОБА_1 був ФОП СПД.

ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом про стягнення з потерпілого коштів по договору купівлі-продажу статутної частки ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014 в сумі 7980000 грн. та 20000 грн. з ОСОБА_2 по договору про відступлення права вимоги від 05.05.2015 у справі №370/1226/15-ц.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.09.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20000 грн., як невиконання зобов`язань за договором поруки; стягнуто з ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7980000 грн. як невиконане зобов`язання за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05.05.2015 зареєстрований в реєстрі №330; стягнуто з громадянина ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4192000 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 зареєстрованого в реєстрі за №1491; стягнуто три відсотка річних від простроченої суми, що становить 370 189 грн. 39 коп. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 зареєстрованого в реєстрі за №1491.

Одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед судовими інстанціями замовчували факт існування заяви про зарахування однорідних позовних вимог від 17.12.2014.

На підставі зазначеного рішення суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом щодо визнання недійсним договорів дарування ОСОБА_3 його майна, однак в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 було відмовлено. Отже, після чого адвокатом ОСОБА_2 – Денисенком Б.М. в інтересах ФОП ОСОБА_1 останній звернувся з позовом щодо оскарження договорів дарування на вказане майно.

В подальшому, на підставі судових рішень, державними виконавцями розпочато опис майна ОСОБА_3 та ним подарованого майна, з метою подальшого відчуження на користь ОСОБА_1 та відповідно ОСОБА_2 .

Так, слідчим в ході досудового розслідуванням убачається, що такі дії ОСОБА_2 та його адвоката Денисенка Б.М. носять протиправний характер та завдають майнової шкоди ОСОБА_8 та іншим власникам майна. За показаннями ОСОБА_3 , наданими органу досудового розслідування, борг за придбання частки в статутному капіталі в розмірі 8 млн. грн. погашений ним в повному обсязі про що свідчить заява про зарахування однорідних вимог від 17.12.2014.

Крім цього допитаний свідок ОСОБА_4 , яка попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, підтвердила обставини погашення боргу ОСОБА_2 по кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок коштів ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_5 під час досудового розслідування попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, також підтвердила обставини зазначені потерпілим ОСОБА_3 та вказала про судові спори, пов`язані із заволодінням ОСОБА_2 майном, належного ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» та ТОВ «ТД «Камілла», тоді як борг ОСОБА_3 перед ним погашений на теперішній час у повному обсязі.

Допитаний свідок ОСОБА_9 , яка попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, показала що ОСОБА_2 та його адвокат Денисенко Б.М. мають спільний злочинний умисел направлений на шахрайські дії з метою заволодіти її майном, яке належить останній на праві власності та добросовісно набуте.

Також відповідно до постанови від 07.11.2019 слідчим СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімською А.С. за клопотанням представника потерпілого було визнано майно потерпілого ОСОБА_3 речовим доказом по справі, а саме:

- 1/2 майнового комплексу - за адресою АДРЕСА_3 (загальна площа 1.564,80 кв.м.);

- 1/2 майнового комплексу за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с. Сороки-Львівські (земельна ділянка загальною площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, склад (загал. площа 3.517,1 кв. м. та будинок охорони (загал. площа 29,1 кв. м.);

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0027;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0028;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0029;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0030;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0031;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0032;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0033;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 79,70 кв.м. (3 кімнати);

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 304,5 кв. м. (6 кімнат);

- 1/3 частину нежитлових приміщень № № 8, 9, 10, 11, 12, 13, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 528,7 кв.м.;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 330,4 кв.м. (4 кімнати);

- 1/3 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 8 000 000 000:79:061:0038;

- 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 837,8 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 8 000 000 000:82:089:0003, загальною площею 0,0649 га.;

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАМІЛЛА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35138113, адреса місцезнаходження: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б);

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЛАТО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35725096, адреса місцезнаходження: 09108, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361).

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що 11.11.2019 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкоплясом О.П. на вищевказане майно накладений арешт, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так іншим третім особа, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), який ухвалою Київського апеляційного суду від 05.10.2020 був скасований у зв`язку з тим, що арешт накладений був без присутності особи, інтересів якої стосується рішення, а саме ФОП ОСОБА_1 , а не з підстав, як зазначив останній у клопотанні про скасування арешту майна, що ухвала унеможливлює виконання остаточного рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 по справі № 370/1226/15.

Після чого прокурор Гнатюк О.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту на майно, визнане речовим доказом по кримінальному провадженню, а саме:

- 1/2 майнового комплексу - за адресою АДРЕСА_3 (загальна площа 1.564,80 кв.м.);

- 1/2 майнового комплексу за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с. Сороки-Львівські (земельна ділянка загальною площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, склад (загал. площа 3.517,1 кв. м. та будинок охорони (загал. площа 29,1 кв. м.);

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0027;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0028;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0029;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0030;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0031;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0032;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0033;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 79,70 кв.м. (3 кімнати);

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 304,5 кв. м. (6 кімнат);

- 1/3 частину нежитлових приміщень № № 8, 9, 10, 11, 12, 13, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 528,7 кв.м.;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 330,4 кв.м. (4 кімнати);

- 1/3 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 8 000 000 000:79:061:0038;

- 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 837,8 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 8 000 000 000:82:089:0003, загальною площею 0,0649 га.;

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАМІЛЛА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35138113, адреса місцезнаходження: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б);

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЛАТО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35725096, адреса місцезнаходження: 09108, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361), яке мотивував необхідністю збереження їх як речових доказів.

19.03.2021 слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., врахувавши вимоги ч. ч. 1-3 ст. 170 КПК України, ст. 98 КК України, дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та вважав, що наявні достатні підстави для накладення арешту на вказане вилучене майно.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Отже, з ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2021 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018 вбачається, що клопотання прокурора Гнатюка О.Ю. про арешт майна розглянуто за участю прокурора, представника власників майна та особи, інтересів якої стосується рішення, а саме ОСОБА_1 , який отримав копію зазначеної ухвали, після чого звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Таким чином слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. 19.03.2021 при вирішенні питання про арешт майна згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України врахував існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя переконавшись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявні докази у кримінальному провадженні, які слідчий суддя дослідив у судовому засіданні дали слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З вищевикладеного аналізу норми ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Отже, з досліджених слідчим суддею доводів особи, інтересів якої стосується рішення ОСОБА_1 викладених у клопотанні та у доданих до нього матеріалах вбачається, що підставою для скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018 є саме наявність судових рішень прийнятих у цивільному судочинстві, які набрали законної сили та перебувають на виконанні у приватного виконавця, який здійснює примусове виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Окрім наведеного, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами.

Пунктами 2, 15, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та диспозитивність.

Частиною 1 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов`язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, норма ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає загальне правило щодо обов`язковості викання судового рішення.

Однак, згідно ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Таким чином враховуючи, що Кримінальний процесуальний кодекс України при розгляді клопотання про скасування арешту майна в кримінальному судочинстві є спеціальним законом, тому слідчий суддя при розгляді клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту застосовує саме норму ст. 90 КПК України.

Отже, з аналізу норми ст. 90 КПК України вбачається по-перше, що судове рішення, яке має преюдиціальне значення в кримінальному судочинстві, може бути щодо справ, які порушують права і основоположні свободи людини, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами; по-друге, що судове рішення, яке має преюдиціальне значення, не є доказом, а може бути використано лише при вирішенні питання допустимості доказів; по-третє таке рішення має набути законної сили та встановлювати порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами.

З досліджених слідчим суддею рішень наданих ОСОБА_1 , прийнятих у цивільному судочинстві на користь ФОП ОСОБА_1 , вбачаються цивільно-договірні відносини щодо стягнення заборгованостей з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 , а ні рішення про порушення прав і основоположних свобод ОСОБА_1 , гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами.

Крім цього статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Отже, з аналізу статей 90, 94, 370 КПК України вбачається, що суд при судовому розгляді по кримінальному провадженні має право рішення суду іншої юрисдикції відхилити та не приймати до уваги при оцінці доказів по справі та прийнятті остаточного рішення по кримінальному провадженню.

Зі змісту норми ст. 372 КПК України вбачається, що судові рішення скаладаються з встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів та мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Крім цього слідчий суддя звертає увагу на частину 1 ст. 17 КПК України якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

З вищевикладеного аналізу нормативних норм Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що ч. 2 ст. 94 КПК України має своє поширення і на рішення суду іншої юрисдикції. В кримінальному провадженні рішенню суду іншої юрисдикції має бути надана повторна об`єктивна оцінка, у зв`язку з чим судові рішення прийняті іншої юрисдикцією ніж кримінальною не мають преюдиціального значення при розгляді кримінального провадження.

Крім цього в судовому засіданні з матеріалів кримінального провадження встановлено, що на сьогодення всі судові рішення прийняті цивільною юрисдикцією виконуються та з ОСОБА_3 стягується грошова заборгованість на користь ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Майно, на яке накладений арешт в рамках кримінального провадження № 12018110030000588 від 22.01.2018, з позиції органу досудового розслідування, має суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, а тому доводи особи, інтересів якої стосується рішення щодо відсутності надалі потреб накладеного арешту на вказане майно є необґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є безпідставним та не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12018110030000588, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світланою Іванівною від 19.03.2021 по справі за єдиним унікальним номером № 357/10242/19, провадження 1-кп/357/49/21– відмовити.

Повний текст ухвали проголошений о 13.45 год. 23.10.2021 в залі судового засідання № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, буд. 4-А.

Копію ухвали негайно скерувати особі, інтересів якої стосується рішення ОСОБА_1 , прокурору Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Гнатюку О.Ю. – для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути поданні під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Ольга ЛАРІНА