Рішення № 100524055, 12.10.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1300/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства “СЕТАМ”, Державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Іщука А. О. та ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу електронних торгів, скасування акту державного виконавця про реалізацію на електронних торгах нерухомого майна, що є предметом іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить: визнати електронні торги, які відбулись 04.05.2020 року за лотом № 415059, об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; скасувати протокол про проведення електронних торгів від 04.05.2020 року за № 478317, виданий державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції про проведені електронні торги по лоту № 415059 по реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати акт державного виконавця про реалізацію на електронних торгах нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 15.05.2020 року, складений державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Звхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кравцовою Світланою Василівною.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.02.2007 року між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/4708/81/104392 про надання споживчого кредиту в сумі 55000,00 доларів США, в забезпечення якого було укладено договір іпотеки від 16.02.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, 31.05.2007 року між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений ще один кредитний договір № 014/4708/81/110761 про надання споживчого кредиту у сумі 70000,00 доларів США, в забезпечення якого було укладено договір іпотеки від 16.02.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04.12.2013 року в справі №2-215/12 з позивача стягнуто на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4708/81/104392 в сумі 635762,52 грн.

Також рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 25.11.2013 року в справі №2-216/12 з нього стягнуто на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4708/81/110761 в сумі 777630 гривень 07 копійок.

04.05.2020 року позивачу стало відомо про реалізацію його майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 через ДП «СЕТАМ» шляхом проведення електронних торгів (№ лоту 415059).

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 478317 від 04.05.2020 року по лоту № 415059, переможцем торгів визнано ОСОБА_2 .

15.05.2020 року державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Кравцовою Світланою Василівною складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Проведені електронні торги позивач вважає недійсними, оскільки майно, що належить позивачу, було передано на реалізацію за заниженою початковою ціною. Останнім замовлено та 28.04.2020 року експертом - суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 проведено оцінку реалізованого майна, яка на зазначену дату становить 2546700,00 грн.

Також, під час ознайомлення із матеріалами позивачем було виявлено, що виконавче провадження ВП № 50435014 відкрите, майно позивача знаходиться на примусовій реалізації, хоча до цього часу ніяких документів він не отримував, про вчинення будь-яких виконавчих дій його не було повідомлено.

Зазначив, що з матеріалів виконавчого провадження ВП № 50435098 вбачається, що старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 27.08.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з причини відмови стягувача залишити за собою майно боржника в рахунок погашення боргу.

Окрім того, позивач зазначає, що державним виконавцем порушено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), а саме: п.14 розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» - у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. Вважає, що державний виконавець Іщук А.О. навмисно не вчинив виконавчі дії з об`єднання виконавчих проваджень ВП № 50435014 та ВП № 50435098, та повернув стягувачу виконавчий лист № 2-216/12 про стягнення з нього боргу у розмірі 777630,07 грн, судових витрат в сумі 1700,00 грн, витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

Вважає, що підставою звернення до суду з даною позовною заявою є не тільки порушення державним виконавцем процедури підготовки арештованого майна на реалізацію, а й те, що майно, реалізоване на електронних торгах, є єдиним його житлом, а також відсутністю іншої нерухомості, за рахунок якої можна було б звернути стягнення кредитної заборгованості.

Окрім того, в зазначає, що в його будинку зареєстровані та проживають його малолітні діти, які, у випадку відчуження будинку, можуть залишитися без житла.

Представником відповідача ДП «СЕТАМ» спрямовано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється, та за достовірність наданої інформації відповідають посадові особи ВДВС. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів позивач до позовної не надав, натомість організатор електронних торгів здійснив всі необхідні дії, в межах чинного законодавства для реалізації майна (а.с. 78-90, т. 1).

Представником відповідача Житомирсьткого районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький) подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадку зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, проте у державного виконавця були відсутні правові підстави для зупинення вчинення виконавчих та зупинення реалізації майна. (а.с. 94-101, т. 1).

У судове засідання з`явилась сторона відповідача.

Представник позивача Чішман А. С. у судовому 27.07.2021 року вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити.

Позивач у судові засідання 27.07.2021 р., 17.09.2021 р. та 28.09.2021 р. не з`явився.

17.09.2021 року через канцелярію суду позивач подав заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з припиненням договору з адвокатським бюро «Чішман» та необхідністю укласти договір з іншим представником (а.с. 160, т. 1).

Ухвалою суду від 28.09.2021 року зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати докази на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання; роз`яснено ОСОБА_1 , що його неявка (або неявка його представника) у наступне засідання не є перешкодою для подальшого розгляду справи;

Відповідач та його представник - адвокат Слівінській А. О. у судовому засіданні 12.10.2021 року позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.

Представник ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з`явився; у відзиві на позовну заяву розгляд справи просив проводити у його відсутність (а.с. 78-90, т. 1).

Державний виконавець Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Іщук А. О. в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 174, т. 2).

12.10.2021 року позивач в судове засідання повторно не з`явився. Неявка позивача у даному випадку не є перешкодою для подальшого розгляду справи, оскільки справа слухається по суті, відтак відсутні обставини, які б перешкоджали подальшому розгляду справи та ухваленню рішення.

Відтак, з урахуванням вимог ЦПК України (ч. 1 ст. 2 в частині своєчасного розгляду справи) та встановлених сроків розгляду справи, як у підготовчому провадженнні, так і при розгляді справи по суті, суд зазначає про зловживання процесуальними правами з боку позивача (ч. 1, ст. 44 ЦПК України), та наголошує про порушення прав інших учасників процесу щодо розумності строків розгляду справи.

З огляду на наведене, враховуючи стадію розгляду справи - розгляд її по суті, для забезпечення дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечення інтересів інших учасників справи, які вимушені витрачати час, кошти, та забезпечувати свою чи свого представника явку в судові засідання, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цього, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При цьому підставою для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; повідомлення учасників торгів про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Судом установлено, що 16.02.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого? є АТ "Райффайзен Банк Аваль»", укладено кредитний договір № 014/4708/81/104392, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 55000,00 доларів США, зі сплатою відсотків, строком 13.02.2027 року (а.с. 14-16, т. 1).

На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 16.02.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого останній передав в іпотеку належні йому на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з відсотком готовності 53% та земельну ділянку площею 1100 кв м, що знаходиться на території Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 17-19, т. 1).

31.05.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/4708/81/110761, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 70000,00 доларів США, зі сплатою відсотків, строком 30.05.2027 року (а.с. 20-21, т. 1).

На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 31.05.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належні йому на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з відсотком готовності 89% та земельну ділянку площею 1100 кв м, що знаходиться на території Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 22 звор. стор. - 24, т. 1).

04.12.2013 року Житомирським районним судом Житомирської області було видано виконавчий лист № 2-215/12 на примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/4708/81/104392 від 16.02.2007 року в сумі 635762,52 грн (а.с. 5, т. 2).

03.03.2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04.12.2013 року № 2-215/12 (а.с. 4, т. 2).

03.03.2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 25.11.2013 року № 2-216/12 (а.с. 82, т. 2)

14.03.2016 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 50435014 з примусового виконання виконавчого листа № 2-215/12, в якому боржником? є ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 7, т. 2).

14.03.2016 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 50435098 з примусового виконання виконавчого листа № 2-216/12, в якому боржником? є ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 84, т. 2).

18.04.2018 року старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: об`єкт незавершеного будівництва (до об`єкту незавершеного будівництва належать: огорожа № 1, криниця № 2, свердловина № 3), загальна площа 357,40 кв м, житлова 128,30 кв м та земельна ділянка площею 1100,00 кв м, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 86-88, т. 2).

14.11.2018 року постановою державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у виконавчому провадженні № 50435098 було винесено постанову якою призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_4 (а.с. 91, т. 2).

ФОП ОСОБА_4 на виконання постанови державного виконавця від 14.11.2018 року надано звіт №181114 - Ж про незалежну оцінку від 23.11.2018 року про оцінку ринкової вартості майна – об`єкту незавершеного будівництва (житловий будинок) та земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , ринкова вартість яких складає 1556147,00 грн без податку на додану вартість (а.с. 92-121; т. 2).

02.09.2019 року старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про опис та арешт всього майна, що належить боржнику (а.с. 15-17, т. 2).

23.09.2019 року постановою державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у виконавчому провадженні № 50435014 було винесено постанову якою призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_4 (а.с. 21, т. 2).

ФОП ОСОБА_4 на виконання постанови державного виконавця від 23.09.2019 року надано висновок про оцінку ринкової вартості майна – об`єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) та земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 , ринкова вартість яких складає 906255,00 грн без податку на додану вартість (а.с. 25-53; т. 2). Вказаний звіт згідно фіскального чеку ВПЗ №24 ЖД АТ "Укрпошта" було спрямовано ОСОБА_5 25.01.2019 року та того ж числа здійснено ознайомлення зі звітом представником АТ "Райффайзен Банк Аваль", про що свідчить напис останнього (а.с. 92 т. 2).

ДП "Сетам" 01.03.2019 року, 04.04.2019 року та 23.02.2020 року направляло листи про проведення торгів та початкову ціну продажу майна: Житомирському районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_6 , АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (а.с. 64, 132).

15.03.2019 року ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що підтверджується протоколом від 15.03.2021 року № 392003 про проведення електронних торгів, відповідно до якого торги не відбулися (а.с. 133, т. 2).

26.04.2019 року ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що підтверджується протоколом від 26.04.2021 року № 401611 про проведення електронних торгів, відповідно до якого торги не відбулися (а.с. 143, т. 2).

Згідно з протоколом від 04.05.2020 року № 478317 про проведення електронних торгів, торги відбулися, проведені ДП "Сетам" з реалізації предмета іпотеки – об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 367,4 кв м та земельної ділянки площею 0,11 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118, т. 1).

15.05.2020 року старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кравцовою С. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/4708/81/104392 від 16.02.2007 року, згідно із яким переможцем торгів визнано? ОСОБА_2 , який придбав майно за 634378,50 грн, із яких 602659,57 грн переможцем електронних торгів були перераховані на депозитний рахунок відділу (а.с. 75, т. 2).

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Іщука А. О., заінтересована особа - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (АТ «Райффайзен Банк Аваль»).

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 22.09.2020 року, залишеною без змін постановами Житомирського апеляційного суду від 24.11.2020 року та Верховного Суду від 18.08.2021 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 178-196, т. 2).

У постановах судів вищих інстанцій взято до уваги те, що ОСОБА_1 надіслано повідомлення про результати оцінки його майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а він вважається таким, що ознайомлений з її результатами. Верховний Суд, в свою чергу, зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції правильно вказали, що правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна з метою спростування його результатів скаржник не скористався.

У вище вказаних постановах зазначено що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості майна боржника, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені законодавством України, а висновки, викладені у звіті про незалежну оцінку вартості майна ОСОБА_1 у встановлений Законом спосіб (шляхом рецензування звіту) не спростовані.

Окрім того, відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11), яких останній лише 21.05.2020 року зареєстрував за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12, 13).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо порушення державним виконавцем процедури реалізації.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі№ 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно доКонституції України(статті1,8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів,в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 березня 2018 року, справа № 910/1454/17, зазначено, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: - чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; - чи вплинули ці порушення на результат торгів; - чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (який діяв на час проведення повторних торгів) (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів.

Щодо підстави для визнання електронних торгів недійсними позивач зазначає необґрунтованість висновку про визначення вартості майна. З цього приводу суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (п.1 р.ІІ Порядку).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби (п.2 р.ІІ Порядку).

Як передбачено ч.ч. 2, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право оскаржити результати оцінки майна та порядок їхнього оскарження до передачі майна на реалізацію.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною 5 ст. 58 «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до роз`яснень Великої Палати Верховного суду у постанові №914/881/17 від 13.03.2018 року, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом, чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У відповідності до постанови Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, вчинила відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 22.09.2020 року, залишеною без змін постановами Житомирського апеляційного суду від 24.11.2020 року та Верховного Суду від 18.08.2021 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 178-196, т. 2).

Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог через наявність висновку про вартість майна, зробленого 28.04.2020 року експертом - суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 проведено оцінку реалізованого майна, на замовлення позивача, згідно якого ринкова вартість реалізованого майна становить 2546700,00 грн.

З приводу посилання позивача на те, що в будинку зареєстровані та проживають його малолітні діти, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Норми статті 177 СК України, статті 16 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачають необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина,що спрямовано на захист майнових прав дітей.

Підставою для визнання недійсним правочину щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини.

Відповідно до частини першої статті 176 СК України батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення неповнолітньої дитини житлом покладається саме на її батьків, а не на державу.

Суд звертає увагу, що на момент винесення державним виконавцем постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника, здійснення електронних торгів, малолітні діти у будинку зареєстровані не були.

У той же час, позивач не повідомив державного виконавця про реєстрацію 21.05.2021 року малолітніх дітей у спірному будинку.

У зв`язку з викладеним, державний виконавець передав на реалізацію нерухоме майна, право користування яким на той час малолітні діти не мали, тому державному виконавцю не було необхідності отримувати попередню згоду органу опіки та піклування.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладено у постанові від 15.05.2019 року по справі № 678/301/12, дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний саме на момент укладення договору іпотеки.

При цьому як вбачається із матеріалів виконавчого провадження в результаті вжитих виконавцем дій виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника не виявилося можливим. Позивач, в свою чергу, не оскаржував дії приватного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України в частині, що стосується звернення стягнення на спірний житловий будинок за наявності можливості виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий судовий розгляд. Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Стосовно порушення ДП «СЕТАМ» процедури повідомлення його про проведення електронних торгів суд дійшов наступного висновку.

Суд при наданні оцінки цьому доводу звертається до правової позиції Верховного суду України від 13.04.2016 року у справі 6-2988цс15, відповідно до якої повинно мати місце не тільки наявність порушень, а наявність таких порушень, які могли вплинути на результати торгів. Позивачем не зазначено, яким чином відсутність вказаних порушень могли змінити результати проведених торгів.

За вказаних обставин, судом під час розгляду справи не встановлено наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених 04.05.2020 року, судом не вбачається.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.15, 16, 203, 215, 388, 650, 656 ЦК України, ст.ст. 1, 18, 57, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.7, 12, 20 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 158, 254, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства “СЕТАМ”, Державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Іщука А. О. та ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу електронних торгів, скасування акту державного виконавця про реалізацію на електронних торгах нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2021 року.

Суддя О. М. Дубовік