Ухвала суду № 100523327, 05.08.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6042/20

Провадження № 1-кп/210/321/21

"05" серпня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Перог Р.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) кримінальное провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2017 року за №420170040000000476 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, -

сторони та учасники підготовчого судового засідання: прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Прохоров А.С., обвинувачений ОСОБА_3 , захисники обвинуваченого - адвокати Андрух В.В., Гордієнко А.І., обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник Прийма А.І.

ВС Т А Н О В И В:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30 жовтня 2020 року з Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420170040000000476 від 26 квітня 2017 року.

Відповідно до частини 2 статті 31 КПК України, статті 35 КПК України обвинувальний акт передано в провадження судді Чайкіної О.В.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Прохоров А.С. просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається.

Крім того, разом з обвинувальним актом надійшов цивільний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Андрух В.В., Гордієнко А.І., кожен окремо не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Прийма А.І. кожен окремо не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Захисник Прийма А.І. стверджував про неналежне збирання доказів стороною обвинувачення та здійснення досудового розслідування неналежним органом.

Сторони не заперечували щодо розгляду клопотання про призначення судового розгляду та вирішення питання щодо прийняття цивільного позову без участі представника потерпілого та захисників Доманського А.О., Кудрявцева А.Л.

Питання підсудності кримінального провадження Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вирішувалося Верховним судом за клопотанням сторони захисту.

Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, підсудний Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для повернення його прокурору не вбачається. Також не вбачається підстав для застосування положень пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України.

Враховуючи наведене, обвинувальний акт на підставі пункту 5 частини 3 статті 314 КПК України підлягає призначенню до судового розгляду.

Щодо ствердження захисника Прийми А.І. про неналежне збирання доказів стороною обвинувачення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з положень ч.1 ст.86 КПК України допустимість доказів - це придатність їх для використання у кримінальному процесі за формою. Вимогами допустимості доказів є законність джерела, способу отримання доказів, процесуальне оформлення ходу і результатів проведення слідчих дій, належний суб`єкт, що має право проводити процесуальні дії з отримання доказів.

Так, жоден доказ обвинувачення чи захисту не має наперед визначеної сили серед інших доказів, і такі докази, підлягають врахуванню судом на рівні з іншими доказами у справі.

Отже, для прийняття відповідного процесуального рішення оцінка доказів повинна проводитися не тільки з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а і в їх сукупності, з врахуванням достатності та взаємозв`язку, без відокремлення один від одного в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Згідно з частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.Згідно з частиною 5 статті 314 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, суд за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом частини 1- 2 статті 315 КПК УКраїни якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні. 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

З огляду на викладене, на стадії підготовчого судового засідання суд не здійснює оцінку доказів на предмет допустимості.

Таким чином, адвокат Прийма А.І. не позбавлений права надати відповідні клопотання, а так само усні чи то письмові пояснення під час судового розгляду.

У відповідності до статті 314-1 КПК України слід доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти відносно обвинуваченого досудову доповідь за ухвалою суду з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_2 , а також прийняття судового рішення про міру покарання.

Підстав для складання досудової доповіді відносно ОСОБА_1 не вбачається, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (за ч. 5 ст. 191 КК України).

В частині заявленого цивільного позову суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до 4 статті 128 КПК України встановлено, що форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 статті 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне долучити до обвинувального акта поданий потерпілим - Міністерством оборони України цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, розглянути вказаний цивільний позов у кримінальному провадженні за правилами, встановленими КПК України та визнати Міністерство оборони Україницивільним позивачем, а обвинуваченого - цивільним відповідачем.

Вирішуючи клопотання обвинувачених та їх захисників про розгляд кримінального провадження суддею одноособово, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.31 КПК України (в редакції станом на 18 листопада 2020 року) кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.4 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз`ясним обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Клопотань про колегіальний розгляд не надходило. Отже, з урахуванням думки обвинувачених та їх захисників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи одноособово.

Враховуючи викладеного, суд вважає, що цивільний позов прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Прохорова А.С. в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст.314, 314-1, 315, 217, 334 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2017 року за №420170040000000476 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу на 11 годину 00 хвилин 10 серпня 2021 року.

Cудове засідання, призначне на 11год.00хв. 10 серпня 2021 року проводити в режимі відео конференції з Оболонським районним судом міста Києва у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу.

Доручити уповноваженій особі Оболонського районного суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання, яке призначено на 10 серпня 2021 року об 11-00 року в режимі відеоконференції.

Доручити представнику персоналу органу пробації в особі Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , засоби зв"язку: НОМЕР_1 до 26 серпня 2021 року включно.

Прийняти до розгляду в кримінальному провадженні цивільний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Визнати Міністерство оборони України цивільним позивачем, ОСОБА_1 - цивільним відповідачем

Розгляд справи проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали направити до Оболонського районного суду міста Києва, Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві – для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2021 року та проголошено 09 серпня 2021 року о 10год. 40 хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 309 (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24)

Суддя: О. В. Чайкіна