Рішення № 100522811, 19.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2021Справа № 910/12158/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "БРОКБІЗНЕС"

про стягнення 8515,04 грн

за участю представників:

від позивача: Стасів В.І.

від відповідача: Голяр І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "БРОКБІЗНЕС" про стягнення 8515,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ СК "АЛЬФА-ГАРАНТ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-TR- 187009412 від 20.01.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "БРОКБІЗНЕС" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 8515,04 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.08.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12158/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.08.2021 через відділ діловодства від відповідача надійшли відзив на позов та клопотання про призначення експертизи.

31.08.2021 через відділ діловодства від позивача надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.09.2021 призначив судове засідання у справі №910/12158/21 на 23.09.2021.

Протокольною ухвалою від 23.09.2021 відкладено судове засідання по суті на 19.10.2021.

У судове засідання 19.10.2021 прибули представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 19.10.2021 суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, протокольною ухвалою від 19.10.2021 відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення експертизи залишене судом без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2021 проти позову заперечив, надав пояснення по суті заперечень.

У судовому засіданні 19.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із матеріалів справи, 16.12.2020 в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

По факту вказаної ДТП водіями вказаних вище транспортних засобів складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол). Згідно із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 16.12.2020, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №47-D/91/3 від 15.07.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, становить 16126,30 грн. Згідно із Звітом коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Toyota" складає 0,591.

Відповідно до рахунку-фактури №1221645 від 22.01.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 13500,00 грн.

Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-TR- 187009412 від 20.01.2020 здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №СТ/20/0326 від 03.03.2021 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 13500,00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13500,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №15443 від 03.03.2021.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/633730 (термін дії з 06.03.2020 по 05.03.2021).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до відповідача із заявою вих.№6633 від 27.05.2021 на виплату страхового відшкодування у сумі 13500,00 грн.

Згідно із платіжним дорученням №238598 від 01.07.2021 відповідач на користь позивача здійснив часткову оплату у сумі 3984,96 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що сума невідшкодованих відповідачем на користь позивача збитків становить 8515,04 грн (13500,00 грн (сума страхового відшкодування сплачена позивачем) - 3984,96 грн (часткова оплата страхового відшкодування) - 1000,00 грн (франшиза передбачена полісом №АМ/8633730). У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 8515,04 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що задній бампер автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 мав пошкодження лакофарбового покриття до події, що сталася 16.12.2020 і підлягав ремонту і фарбуванню, тому роботи і матеріали по фарбуванню не мали враховуватися при розрахунку страхового відшкодування. Також за доводами відповідача датчик паркування не отримував пошкодження внаслідок ДТП 16.12.2020, а тому відповідач не зобов`язаний оплачувати відновлення деталей, які не були пошкоджені внаслідок страхового випадку. За замовленням відповідача оцінювачем ОСОБА_2 здійснено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , що складає 0,6044 та розмір матеріального збитку вказаного автомобіля, що становить 4984,69 грн. Таким чином за доводами відповідача сума страхового відшкодування становить 3984,69 грн та була сплачена останнім на користь позивача у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.

Відповідно до ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п.33.2. ст.33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 16.12.2020 водіями транспортних засобів: автомобіля "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).

Відповідно до п.1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із п.2 Інструкції, Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.

При складанні Повідомлення використовується тільки один комплект документів, що складається з трьох аркушів: титульної сторінки, оригіналу та копії повідомлення будь-якого учасника ДТП (п. 3 Інструкції).

Пунктом 4 Інструкції закріплено, що Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов`язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення.

У п.5 Інструкції зазначено, що у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

Згідно із положеннями п.6 Інструкції, виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.

Відповідно до п.7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Як вбачається із Європротоколу від 16.12.2020, він містить відомості про обидва транспортні засоби, дату, час та місце ДТП, схему ДТП. Судом встановлено, що повідомлення містить інформацію (по всім пунктам).

Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Дослідивши надані позивачем у матеріали справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 16.12.2020, суд дійшов висновку, що вказане повідомлення підтверджує те, що винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8633730 (термін дії з 06.03.2020 по 05.03.2021).

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Daewoo", державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АМ/8633730 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 у справі №910/5092/17.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації перевищував сім років, у зв`язку із чим, при визначені вартості відновлювального ремонту необхідно визначати коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №47-D/91/3 від 15.07.2021 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Toyota" складає 0,591.

При цьому, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 відповідно до рахунку-фактури №1221645 від 22.01.2021 становила 13500,00 грн.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на деталі, що визначена станцією технічного обслуговування згідно рахунку-фактуру №1221645 від 22.01.2021 та становить 7550,00 грн.

Позивач зазначає, що запасні частини зазначені у рахунку-фактури №1221645 від 22.01.2021 та які використовувалися для відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" не є новими (б/у), то за доводами позивача фізичний знос, щодо запасних частини вже застосовано, та відповідно виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи здійснено також з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Однак, суд не вбачає підстав для незастосування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Toyota", оскільки матеріали справи не містять та позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що зазначені у рахунку-фактури №1221645 від 22.01.2021 запасні частини, які використовувалися для відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" не є новими (зокрема, первинних документів на придбання запасних частин, тощо). Саме лише зазначення "б/у" разом із переліком запасних частин в рахунку-фактурі не підтверджує того, що вартість запасних частин визначено із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, як і не підтверджує того, що такі запасні частини не є новими.

Отже, вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 3087,95 грн (7550,00 грн х (1-0,591).

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 9037,95 грн (3087,95 грн (вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 5950 грн (вартість робіт).

З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, то судом встановлено наступне.

Так, відповідач стверджує, що до пошкоджень, які винили внаслідок ДТП 16.12.2020, не відносилися пошкодження лакофарбового покриття заднього бамперу та пошкодження датчика паркування.

Однак, судом встановлено, що згідно протоколу огляду транспортного засобу від 22 грудня 2020 року зафіксовано пошкодження заднього правого датчика парктроніка та облицювання заднього бамперу, деформація, розрив в правій частині, лакофарбове покриття (ЛФП). Відомостей щодо пошкоджень, не пов`язаних із ДТП, яка відбулася 16.12.2020, протокол огляду транспортного засобу від 22.12.2020 не містить.

Натомість, заперечення відповідача не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються виключно на фотографіях із зображенням пошкодженого автомобіля.

Наданий відповідачем розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , складений оцінювачем без огляду пошкодженого транспортного засобу, у той час як у відповідності до п.5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

З огляду на наведене, розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Toyota", складений оцінювачем Ковалем А.Л., не приймається судом до уваги як належний доказ.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та вірогідними доказами наявності підстав вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 0,6044.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, викладені у відзиві заперечення відповідача судом відхиляються.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , рахунку-фактуру станції технічного обслуговування №1221645 від 22.01.2021 становить 13500,00 грн.

Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 13500,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №15443 від 03.03.2021.

Як підтверджено наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №238598 від 01.07.2021 відповідач здійснив часткову сплату страхового відшкодування у сумі 3984,96 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8633730 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн.

Оскільки як встановлено судом вище вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 9037,95 грн, враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату у сумі 3984,96 грн та франшизу, передбачену полісом №АМ/8633730 сума невідшкодованих відповідачем на користь позивача збитків становить 4052,99 грн (9037,95 грн (вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу) - 3984,96 грн (часткова оплата страхового відшкодування) - 1000,00 грн (франшиза передбачена полісом №АМ/8633730).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 4052,99 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "БРОКБІЗНЕС" (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ БІЛОРУСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код 20344871) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) збитки у сумі 4052,99 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1080,47 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.10.2021.

Суддя С. О. Турчин