Рішення № 100522700, 23.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/115/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2021 Справа № 908/2502/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ушакова, буд. 8; адреса для листування: 04073, м. Київ, в/п 73, а/с 106)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 40-А)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ІНТЕРЕЛЕКТРО» з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» про стягнення 35.542,61 грн. з яких: 29.687,46 грн. основний борг, 2365,24 грн. пеня, 492,89 грн. 3% річних, 1512,65 грн. інфляційні втрати та 1484,37 грн. штраф.

В обґрунтування підстави для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати отриманого товару в рамках договору поставки №6265-ТД від 18.01.2021, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства позивачем нараховано до стягнення пеня, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2502/21, присвоєно справі номер провадження 28/115/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 08.10.2021.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 40-А.

Ухвала суду від 06.09.2021 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті «закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2502/21 від 06.09.2021 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

19.10.2021 на адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В пункті 3 ухвали суду від 06.09.2021 зазначено, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто з 06.10.2021.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 05.11.2021.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 23.10.2021, оскільки матеріали справи достатні для прийняття рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» (покупець, відповідач у справі) 18.01.2021 уклали договір поставки № 6265-ТД (надалі – договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що на умовах, які викладені в цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, надалі - продукція, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах та/чи накладних, та/чи специфікаціях, наданих покупцеві на кожну окрему партію продукції..

Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/чи накладних, та/чи специфікаціях (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що в підтвердження факту отримання продукції покупець зобов`язаний поставити підпис на накладній та передати постачальнику з оригіналом довіреності.

Приймання продукції покупцем відбувається відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості № П-6 і № П-7. При виявленні прихованих недоліків продукції покупець вправі у належному порядку пред`явити претензію протягом 1-го місяця із дня встановлення недоліків (п. 3.6 договору).

Покупець сплачує Постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати у розмірі 100 % від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано із рахунку-фактурі. Тара є зворотною, покупець зобов`язаний повернути постачальникові тару протягом 30 календарних днів з дати поставки. Однак це не позбавляє постачальника права вимагати сплати вартості тари у встановленому законом порядку. Повернена тара повинна бути придатною для подальшого використання, збереження продукції від тиску, вологості та іншого виду ушкоджень. У разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна.

Як свідчать матеріали справи позивач у період з 18.01.2021 по 28.08.2021 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 29.687,46 грн., про що свідчать видаткові накладні №ТТДИз175192 від 19.01.2021 на суму 12.230,82 грн., №ТТДИз176711 від 01.02.2021 на суму 16.333,44 грн., №ТТДИз176713 від 01.02.2021.

Продукція відповідачем отримана в повному обсязі, про що свідчать відмітки уповноваженої особи відповідача на товаросупровідних документах та довіреність № 1 від 19.01.2021 на ім`я Кравченко Ю.А. Будь-яких претензій від відповідача щодо якості або кількості отриманої продукції не надано.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції не виконав.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №6265-ТД від 18.01.2021 стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо поставки продукції в рамках договору поставки №6265-ТД від 18.01.2021.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої продукції, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 29.687,46 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення відповідачем строків сплати отриманого товару позивач, враховуючи положення п. 5.4 договору, просив стягнути 2365,24 грн. пені за період прострочення з 08.02.2021 по 28.08.2021 та 1484,37 грн. 5% штрафу.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на 10 (десять) банківських днів, постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу.

Як зазначалося вище умовами п. 4.1 договору сторонами узгоджений порядок та строк оплати поставленої продукції, зокрема, зазначено, що у разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки.

Поставка продукції відбулася 19.01.2021 та 01.02.2021, таким чином оплата повинна була бути 25.01.2021 та 08.02.2021 (п`ятий день це субота).

Відповідно до наданих позивачем доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції доведений.

Приймаючи до уваги наведений вище пункт договору, суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачем граничного строку оплати отриманої відповідачем продукції – 08.02.2021.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунок пені за період прострочення з 08.02.2021 по 28.08.2021 у розмірі 2365,24 грн. та 5% штрафу у розмірі 1484,37 грн. є правильними та виконаними з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені за 202 дня прострочення у розмірі 2365,24 грн. та 5% штрафу у розмірі 1484,37 грн. судом задовольняються.

За порушення виконання відповідачем зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 492,89 грн. за період з 08.02.2021 по 28.08.2021 та інфляційні втрати у розмірі 1512,65 грн. за період лютий-липень 2021.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 492,89 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1512,65 грн. за вказаний у позові період, такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати продукції в рамках договору поставки №6265-ТД від 18.01.2021 суду не надав. Викладені у позові обставини не спростовував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ІНТЕРЕЛЕКТРО» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» про стягнення 35.542,61 грн. задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯСІТІБУД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 40-А, ідентифікаційний код 43492118) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ушакова, буд. 8; адреса для листування: 04073, м. Київ, в/п 73, а/с 106, ідентифікаційний код 40914220) 29.687,46 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 46 коп.) основного боргу, 2365,24 грн. (дві тисячі триста шістдесят п`ять грн. 24 коп.) пені, 1484,37 грн. (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири грн. 37 коп.) 5% штрафу, 1512,65 грн. (одну тисячу п`ятсот дванадцять грн. 65 коп.) інфляційних втрат, 492,89 грн. (чотириста дев`яносто дві грн. 89 коп.) 3% річних, 2.270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Федорова