Рішення № 100522686, 23.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/109/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2021 Справа № 908/2463/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» (69037, місто Запоріжжя, бул. Т. Шевченка, буд. 6)

до відповідача комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» з позовом до відповідача комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення 61.535,00 грн. з яких: 49.584,28 грн. основний борг, 3.826,42 грн. пеня, 2.229,25 грн. 3% річних та 5.895,05 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування підстави для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати виконаних підрядних робіт в рамках договору №693-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту від 17.12.2019, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства позивачем нараховано до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

В прохальній частині позову позивач просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також позивачем повідомлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3.000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2463/21, присвоєно справі номер провадження 28/109/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 01.10.2021.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

06.09.2021 на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист з доказами надсилання на адресу відповідача акту звірки для його підписання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В пункті 3 ухвали суду від 30.08.2021 зазначено, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто з 30.09.2021.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 30.10.2021.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 23.10.2021, оскільки матеріали справи достатні для прийняття рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (замовник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» (підрядник, позивач у справі) 17.12.2019 уклали договір на надання послуг поточного ремонту №693-ПР/2019 (надалі – договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього договору власними та залученими силами і засобами (в тому числі, але не виключно, з використанням наданих замовником матеріалів), послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (послуги на виконання поточного ремонту під`їзду №1 житлового будинку АДРЕСА_1 (часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни, з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об`єкт в експлуатацію.

Ціна послуг за цим договором складає 49584,28 грн., у тому числі ПДВ – 8264,05 грн. (п. 2.1 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що здача-приймання результатів надання послуг після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом прийняття об`єкту в експлуатацію – актом виконаних робіт форми КБ-2в. Належним чином оформлені оригінали Актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3, передаються замовнику в трьох примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного їх примірника Підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього договору.

Оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.

Позивач зобов`язання за договором виконав в узгоджені строки, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 18.12.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт від 18.12.2019 на суму 49.584,28 грн.

Враховуючи положення п. 4.1 договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату виконаних підрядних робіт 16 лютого 2020 року.

Відповідач зобов`язання щодо оплати виконаних підрядних робіт в установлені строки не здійснив.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором на надання послуг поточного ремонту №693-ПР/2019 від 17.12.2019 стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно з ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо виконання поточного ремонту під`їзду №1 житлового будинку АДРЕСА_1 (часткова заміна проводки та арматури).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних підрядних робіт, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 49.584,28 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення відповідачем строків сплати виконаних робіт позивач, враховуючи положення п. 9.4 договору, просив стягнути суму пеню в розмірі 3875,26 грн. за період прострочення з 15.02.2020 по 15.08.2020.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.4 договору встановлено, що у випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 4.1 він сплачує підряднику пеню в розмірі 0.05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов`язань.

Відповідно до наданих сторонами доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт доведений.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3826,42 грн. є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені за період прострочення з 17.02.2020 по 17.08.2020 у розмірі 3826,42 грн. судом задовольняються.

За порушення виконання відповідачем зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2229,25 грн. за період з 17.02.2020 по 16.08.2021 та інфляційні втрати у розмірі 5895,05 грн. за період березень 2020 - липень 2021 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно, оскільки не прийнято до уваги, що 2020 рік був високосним та складався з 366 днів. Згідно з перерахунком суми 3% річних, зробленим судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», 3% річних за вказаний у позові період складає 2225,70 грн.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.3%16.02.202016.08.202154749584,282225.70Таким чином, задоволенню підлягає вимога про стягнення 3% річних за період прострочення з 17.02.2020 по 16.08.2021 в розмірі 2225,70 грн., в решті вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 3,55 грн. суд відмовляє.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 5895,05 грн. інфляційних втрат за період прострочення з березня 2020 по липень 2021 (включно), законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних підрядних робіт в рамках договору №693-ПР/2019 від 17.12.2019 суду не надав. Викладені у позові обставини не спростовував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2269,87 грн. Решта судових витрат у розмірі 0,13 грн. залишається за позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання професійної правової допомоги № 10/08 від 05.08.2021, акт надання-приймання професійних правничих послуг по Етапу1 від 16.08.2021 №1, рахунок №10/08 від 16.08.2021 та платіжне доручення №338 від 19.08.21 на суму 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1 договору №10/08 від 05.08.2021 предметом даного договору є надання Адвокатським Об`єднанням професійної правничої допомоги Замовнику у зв`язку з підготовкою позовних матеріалів та стягненням в судовому порядку з КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заборгованості по оплаті за надані послуги згідно договору №693-ПР/2019 від 17.12.2019, неустойки (пені) за несвоєчасну оплату, 3% річних, інфляційних втрат та витрат понесених по справі.

Пунктом 2.3 договору №10/08 від 05.08.2021 встановлено, що по факту надання професійної правничої допомоги по кожному із Етапів сторони складають Акт надання-прийому професійної правничої допомоги в якому погоджують фактичний об`єм наданих послуг та їх вартість.

Актом №1 від 16.08.2021 сторони засвідчили факт надання послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №10/08 від 05.08.2021 на суму 3000,00 грн., а саме підготовка позову, розрахунок неустойки (пені), 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань, формування додатків до позовної заяви.

Матеріали справи підтверджують факт оплати наданих юридичних послуг у розмірі 3000,00 грн. в рамках договору №10/08 від 05.08.2021.

Проаналізувавши надані докази в підтвердження факту понесення витрат на оплату послуг адвоката, суд визнав їх обґрунтованими.

Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Втім, враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2999,70 грн. В решті заявлених вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу (у розмірі 0,30 грн.) відмовляється судом.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» до відповідача комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення 61.535,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, ідентифікаційний код 22144952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» (69037, місто Запоріжжя, бул. Т. Шевченка, буд. 6, ідентифікаційний код 35449872) 49584,28 грн. (сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн. 28 коп.) основного боргу, 3826,42 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 42 коп.) пені, 2225,70 грн. (дві тисячі двісті двадцять п`ять грн. 70 коп.) 3% річних, 5895,05 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять грн. 05 коп.) інфляційних втрат, 2.269,87 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять грн. 87 коп.) судового збору, 2999,70 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 70 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині стягнення 3,60 грн. 3% річних.

4. Судовий збір у розмірі 0,13 грн. та витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 0,30 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Федорова