Вирок № 100521599, 21.10.2021, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/646/21

Провадження № 1-кп/611/79/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Коптєва Ю.А.,

за участю:

секретаря Ведмідь І.В.,

прокурора Ніколенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Барвінкове кримінальне провадження, внесене 23 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових правопорушень за №12021221070000415, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Григорівка Барвінківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, за таких обставин.

23 липня 2021 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях з метою подальшого використання деревини у власних цілях.

В той же день, близько 07:00, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, на тракторі МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 819, реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав до захисного лісового насадження лінійного типу, що належить до лісового фонду України, яке розташоване між селами Петрівка та Миколаївка Ізюмського району (Барвінківськап МТГ) Харківської області, після чого, діючи всупереч:

- ч.1 ст.4 Лісового кодексу України, згідно якій до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара;

- пп.3 п.2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007№ 733, який до лісів відносить також захисні ліси;

- пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

- п.1 ч.1 ст.67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- ч.1 ст.69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно;

- п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якому лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- п.8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якому лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем;

без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, незаконно, умисно, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, використовуючи при цьому бензопилу «Урал», здійснив незаконну порубку сироростучих (живих) дерев породи «Ясен» в кількості 6 штук, відділивши стовбури дерев від коріння: 1 шт. діаметром стовбура 20,5 см; 2 шт. діаметром стовбура 31 см. 1 шт. діаметром стовбура 28 см; 1 шт. діаметром стовбура 30 см; 1 шт. діаметром стовбура 32 см.

У подальшому ОСОБА_1 зазначені спиляні дерева за допомогою бензопили подрібнив на частини.

Своїми протиправними діяти ОСОБА_1 спричинив державі істотну шкоду у розмірі 29 824 грн. 06 коп.

Допитаний як обвинувачений, ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і дав показання щодо обставин скоєного ним злочину так, як це викладено вище.

Роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України та вислухавши їх думку щодо можливості її застосування, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, вважає за можливе у відповідності зі ст. 349 ч. 3 КПК України обмежити дослідження доказів у провадженні допитом обвинуваченого ОСОБА_1 і дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та не досліджувати інші докази щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, уважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 у незаконній порубці дерев у лісах, захисних та інших насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, і кваліфікує дії останнього за ч.1 ст.246 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання, суд ураховує положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено: ОСОБА_1 не судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 246 КК України, у виді позбавлення волі, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, і яке буде відповідати принципу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - пропорційності обмеження прав людини і легітимної мети покарання та невідворотності покарання.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та зазначені вище дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , приймаючи до уваги висновок органу пробації, з якого убачається, що ризик повторного вчинення зазначеними обвинуваченими кримінального правопорушення є низьким, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому, відповідно до ст.75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених до п. п. 1, 2 ч.1; п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до положень ст.122 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1,2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.07.2021 на вилучене майно скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: бензопилу «Урал 4300», шину до бензопили, 48 фрагментів деревини виду «Ясен», які перебувають на зберіганні у відділенні поліції №1 Ізюмського РУП, конфіскувати в дохід держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 2 полімерні пляшки ємністю 1,5 літри кожна з паливно-мастильною речовиною, комбінований ключ, викрутку, гайковий ключ, які перебувають на зберіганні у відділенні поліції №1 Ізюмського РУП, знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні: трактор МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп до трактора ГКБ 819, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які перебувають на зберіганні у ОСОБА_1 , залишити за місцем зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати на залучення експертів в сумі 4804 ( чотири тисячі вісімсот чотири) грн. 88 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.А. Коптєв