Рішення № 10052075, 28.07.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2008 р. Справа № 16/148-2602(11/221-4220)

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м.Київ

до Приватне агропромислове підприємство "Агрокомплекс" вул. Куклинецька, 90, м. Зборів, Тернопільська область

За участю представників сторін

Позивача: Козак Н.В. - представник, довіреність №41 від 21.07.2008р.

Відповідача: Гудзюк В.Я. - представник, доручення №1 від 16.07.2008р.

Суть справи: Ухвалою суду від 17 липня 2008 року розгляд справи відкладено відповідно до п.3 ч.1 ст.77 ГПК України на 24 липня 2008 року на 12 год. 30 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України. В судовому засіданні 24.07.08р. була оголошена перерва, згідно ч.3 ст. 77 ГПК України, до 28.07.08р. до 10 год. 45 хв.

Державне підприємство "Держаний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ звернулось до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс", вул. Куклинецька, 90, м. Зборів, Тернопільська області про стягнення 27360 грн. - вартість насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 т.; стягнення 734 грн.34 коп. пені; 280 грн. 94 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання зобов’язань згідно договору №С-228/1 про надання послуг по зберіганню насіння від 11.12.2003 року., а саме: відповідач самовільно розпорядився насінням, яке було передане йому позивачем для зберігання та насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн у відповідача відсутнє. Позивач у позовній заяві посилається на ст.942 ЦК України, у відповідності до якої зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речі. Відповідно до ст.944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Відповідно до ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлений позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та подав до матеріалів справи відзив № без номера від 17.07.08р. на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає дану заяву необґрунтованою з огляду на наступне: передавання матеріальних цінностей суб'єктом, зобов'язаним вести бухгалтерський облік, дійсно повинно оформлятися накладними. Факт виконання (передавання) речей належній особі при видачі їх на складі продавця посвідчується підписом покупця на цій накладній. Якщо покупцем є юридична особа, обов'язковим являється подання довіреності, оформленої на бланку суворої звітності як це передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. Документи первинного обліку, що посвідчують факти виконання зобов'язань (факти належного виконання зобов'язань) мають одночасно і цивільно (приватно) - правове і публічно - правове значення. Вони повинні зберігатись підприємствами, установами, організаціями протягом трьох років, якщо інший строк не встановлений законодавством. В даному випадку документи щодо передавання товарів на зберігання дійсно повинні знаходитися у позивача як у заінтересованої особи. Окрім того, відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна, яка оформляється постачальником (продавцем). Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому, з огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову за безпідставністю.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

11 грудня 2003р. між Дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” "Держаний резервний насіннєвий фонд України" (надалі - "Замовник") в особі генерального директора Овчара В.В., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та Приватним агропромисловим підприємством "Агрокомплекс" (надалі - "Виконавець") в особі директора Петришина В.Є., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони укладено договір №С-228/1 про надання послуг по зберіганню насіння, згідно п. 1.1. розділу 1 якого "Виконавець" відповідно зобов'язувався надати "Замовнику" послуги по зберіганню насіння ячменю першої репродукції сорту "Цезар" у кількості 10 тонн, насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 15 тонн, насіння вівса першої репродукції сорту "Чернігівський - 27" у кількості 30 тонн, відповідно до акту приймання-передачі насіння (надалі - "Насіння"), а "Замовник" зобов'язувався прийняти послуги відповідно до умов вказаних у цьому договорі.

У відповідності до Статуту Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України №105 від 16.10.2006р., а саме п.1.2. статті 1 Статуту підприємство є правонаступником майнових прав і обов'язків Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України".

Згідно п.п.2.1.1., 2.1.2. п.2.1. розділу 2 Договору "Замовник" відповідно зобов'язувався передати "Насіння" "Виконавцю" на зберігання та бути присутнім при здачі "Насіння " для зберігання. "Виконавець" у свою чергу відповідно зобов'язувався прийняти "Насіння" для зберігання; надати "Замовнику" внутрігосподарську накладну та акт приймання-передачі; місце зберігання насіння: склади ПАП "Агрокомплекс" (Тернопільська область, м. Зборів, тел. (03540) 2-14-24); забезпечити зберігання "Насіння" згідно ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах "Виконавця" (п.п.2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. п.2.2. розділу 2 Договору).

Відповідно до п.2.3. розділу 2 Договору право власності на "Насіння" належить "Замовнику".

Згідно п.3.1. розділу 3 укладеного Договору послуги по зберіганню "Насіння" становлять 0,2 грн./т. місяць.

У відповідності до п.7.1. розділу 7 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.08.04р. Цей Договір припиняється у випадках: а) закінчення терміну дії; б) викупу "Насіння" третіми особами; в) виникнення обставин форс-мажору, які діють довше одного місяця згідно з умовами розділу 4 цього Договору.

Факт отримання відповідачем на зберігання насіння ячменю першої репродукції сорту "Цезар" у кількості 10 тонн, насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 15 тонн, насіння вівса першої репродукції сорту "Чернігівський - 27" у кількості 30 тонн підтверджується актом прийому-передачі насіння № без номера від 11.12.2003р. до договору №С-228/1 від 11.12.2003 року про надання послуг по зберіганню насіння. Даний акт прийому-передачі підписаний повноважними представниками сторін і скріплений фірмовими печатками (належним чином засвідчена копія акту прийому-передачі насіння № без номера від 11.12.2003р. до договору №С-228/1про надання послуг по зберіганню насіння від 11.12.2003 року знаходиться в матеріалах справи).

Також представником відповідача в судовому засіданні в усному порядку на запитання судді про те, чи підписувалась відповідачем внутрішньогосподарська накладна та чи передавалась така накладна позивачу, було зазначено, що внутрішньо - господарська накладна не підписувалась та не передавалась позивачу, поскільки не передбачена чинним законодавством - бухгалтерськими документами.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 червня 2007 року позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є його власністю і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, за результатами якої складено інвентаризаційний опис без номера на 01.06.2007р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, і в результаті якої встановлено, зокрема, що на момент проведення перевірки на відповідальному зберіганні знаходилося лише насіння гречки "Українка" у кількості 3,8 тонни, а насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн відсутнє. Доказів звернення до позивача з вимогою забрати зерно відповідач суду не надав, що свідчить про те, що правовідносини по зберіганню зерна, продовжували тривати, що в свою чергу відповідає вимогам взятих на себе відповідачем зобов'язань. Згідно п.7.5. розділу 7 Договору у разі не надходження за місяць листа від однієї із сторін, до закінчення строку дії договору про його припинення, строк дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк.

Позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №138-2-14/66 від 26.06.2007р., в якому зобов'язав відповідача в семиденний термін перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" вартість насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн в сумі 27360 грн. Однак, відповідач відповіді так і не надав.

Сторони договору у п.6.3. розділу 3 укладеного Договору домовились, що у разі самовільного розпорядження або втрати "Насіння" "Виконавець" сплачує "Замовнику" вартість такого "Насіння" за цінами, що склалися на біржовому ринку України на момент розрахунку, не пізніше п'яти днів після звернення "Замовника" про повернення "Насіння".

Відповідно до статті 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно з частиною 1 статті 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем 01 листопада 2007 року повторно була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є його власністю і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, за результатами якої складено інвентаризаційний опис без номера на 01.11.2007р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, і в результаті якої встановлено, зокрема, що на момент проведення перевірки на відповідальному зберіганні насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн відсутнє.

Судом ухвалою від 17.07.2008р. було витребувано у відповідача докази на підтвердження причин незберігання відповідачем насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн, однак відповідачем не надано суду жодних пояснень щодо причин відсутності насіння на складі, тобто не надано жодних доказів відсутності його вини (умислу чи грубої необережності).

Статтею 951 ЦК України визначено, що збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Абзацом 2 п.8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду" №977 від 27 червня 2003 року, визначено, що продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.

В п.4.2. Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами, затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України №468/787 від 17 грудня 2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1668/10267 від 29.12.2004р., зазначено, що реалізація насіння сільгосптоваровиробникам проводиться за договірними цінами, що встановилися на аграрному ринку України внаслідок біржових торгів на продовольче зерно відповідної рослини за оптовими контрактами на момент його реалізації з урахуванням сортових надбавок, податку на додану вартість і рівня рентабельності, але не нижче облікової ціни.

Відповідно до „Біржового Вісника" Київської агропромислової біржі „Київагропромбіржа" №19(165)2007р. (належним чином засвідчена копія "Біржового Вісника" долучена до матеріалів справи) остання ціна на товарне зерно гречки третього класу становить 1800,00 грн. за одну тонну. Наказом №212/29 від 26.03.07р. Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук затверджено розміри сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин станом, зокрема розмір сортової надбавки гречки категорії ЕН-1 становить 90%. А тому вартість однієї тонни насіння гречки першої репродукції становить 3420 грн. Загальна вартість 8 тонн насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" складає 27360 грн.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. розділу 6 укладеного Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі, якщо "Виконавець" несвоєчасно повернув насіння представнику "Замовника", "Замовник" вправі стягнути з "Виконавця" пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно повернутого "Насіння" за кожний день затримки. В зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 734 грн. 34 коп. за період з 01.06.07р. до 31.07.07р., яка підлягає до стягнення в зазначеній сумі.

Від представника відповідача надійшло клопотання без номера від 24.07.08р., в якому він просить суд витребувати у позивача докази оплати насіння гречки сорту "Крупинка", придбаного у ПАП "Агрокомплекс" за договором закупівлі насіння №3-99 від 11.12.2003 року, який був укладений між Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" «Державний резервний насіннєвий фонд України»та Приватним агропромисловим підприємством «Агрокомплекс». Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки докази оплати насіння гречки сорту "Крупинка" за договором №3-99 від 11.12.2003 року не мають жодного відношення до суті справи №16/148-2602(11/221-4220), предметом спору по якій є стягнення вартості насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8 тонн та яка виявилась відсутньою на складі відповідача. Насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" була передана в кількості 15 тонн на зберігання відповідачу по договору №С-228/1 від 11.12.2003р. про надання послуг по зберіганню насіння.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно Договору №С-228/1 від 11.12.2003р. На день слухання справи в судовому засіданні 28.07.2008 року відповідач будь-яких доказів сплати суми позову не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 27360 грн. вартості насіння гречки першої репродукції сорту «Крупинка»у кількості 8 т., 734 грн. 34 коп. пені підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати понесені позивачем при поданні позову, згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», вул.Куклинецька,90 м. Зборів, ідентифікаційний код 30891987, на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», вул.Ямська,32 м.Київ, ідентифікаційний код 30518866 - 27360 грн. вартості насіння гречки першої репродукції сорту «Крупинка»у кількості 8 т., 734 грн. 34 коп. пені та 280 грн. 94 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 04.08.2008 року.

Суддя