Рішення № 100519089, 18.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/23792/21

Провадження № 2-а/947/198/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Базилюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2021 року позивач звернулась суду з адміністративним позовом, в якому просить: поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.Є. від 06.05.2020 р. у справі про порушення митних правил № 0327/50000/21.та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Визнати протиправною та скасувати повністю постанову заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.Є. від 06.05.2020 р. у справі про порушення митних правил № 0327/50000/21. Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у сумі 5908,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 24.05.2021 на адресу ТОВ «АП ЛОДЖІСТИКС» надійшла Постанова заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдеева в справі про порушення митних правил №0327/50000/21 від 06.05.2921р., якою притягнуто директора ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення 34 000,00 грн. штрафу, за порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена 4.4 ст. 481 МК України.

Зазначає, що не згодна з вказаною постановою, оскільки вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 06.08.2021 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

12 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Бизилюк К.В. звернувся до суду з заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі постанови заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.С. в справі про порушення митних правил №0327/50000/21 від 06.05.2021р. до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 13.08.2021 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 - Бизилюк К.В. оскаржив її в п`ятому апеляційному адміністративному суді.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Бизилюк К.В. бу задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2021 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

03.09.2021 року представник відповідача Одеської митниці Держмитслужби – Бурчо Ірина на електронну адресу суду надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Базилюк Климентій Володимирович у судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Одеської митниці Держмитслужби у судове засідання не з`явився сповіщався вся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Судом визнано поважними причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві, а тому суд дійшов висновку про його поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Вислухавши пояснення сторін, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 квітня 2021 року інспектором відділу оперативного реагування № 1 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби Кондратович Костянтином Олександровичем складено протокол про порушення митних правил № 0327/50000/21 у відношенні директора «АП ЛОДЖИСТІКС» ОСОБА_1 .

Підставою для складання протоколу стало те, що директор ТОВ «АП ЛОДЖІСТІКС» (ЄДРПОУ 35048783) гр. України ОСОБА_1 своїми діями порушила строк тимчасового ввезення товару, заявленого за митною декларацією № UA500020/2021/001764 більше ніж на двадцять діб, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ч. 4 с. 481 МК України.

06 травня 2021 року заступником начальника Одеської митниці Держмитслужби Авдєєвим Едуардом Євгеновичем винесено постанову про порушення митних правил № 0327/50000/21.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 18.01.2021 року декларантом ТОВ «ЛАЙТНІНГ» (ЄДРПОУ 42955493) ОСОБА_2 подано до митного оформлення митну декларацію типу «ІМ31ДЕ», зареєстровану за № UA500020/2021/001764 на товар «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб», у кількості 420 штуки, що надійшов на адресу ТОВ «АП ЛОДЖИСТІКС» (ЄДРПОУ 35048783) в контейнерах ARKU8375447, ARKU8373803, ARKU8557230, ARKU8322010 згідно агентської угоди №01/11/119 від 01.11.2017 на підставі проформи інвойс від 30.12.2020 № ЕХА2020000000331/332/333/334/335/336/337/338/339/3. Терміном тимчасового ввезення визначено 28.02.2021 року.

Відповідно до заяви від 14.01.2020 № 17231/01/21 директором ТОВ «АП ЛОДЖІСТИКС» (ЄДРПОУ 35048783) ОСОБА_1 взято зобов`язання перед митним органом про цільове використання та обов`язкового вивезення вищезазначеного товару за межі митної території України або продовжити строк тимчасового ввезення зі сплатою митних платежів на цей строк за додатковою митною декларацією, або заявити про зміну митного режиму та подати митному органу митну декларацію, заповнену відповідно до митного режиму, і передбачені законодавством документи потрібні для здійснення митного контролю та оформлення зазначених вище органів та сплатити податки і збори (обов`язкові платежі) установлені законодавством України.

17.02.2021 року частина товару «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб» в кількості 40 штук за митною декларацією типу «ЕК11» № UA500020/2021/001951 вивезено за межі митної території України в митному режимі реекспорту.

17.02.2021 року частина товару «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб» в кількості 63 штук за митною декларацією типу «ЕК11» № UA500020/2021/001953 вивезено за межі митної території України в митному режимі реекспорту.

22.02.2021 року частина товару «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб» в кількості 60 штук за митною декларацією типу «ЕК11» № UA500020/2021/002218 вивезено за межі митної території України в митному режимі реекспорту.

Отже, в період часу до 28.02.2021 року в режимі реекспорту вивезено частину товару «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб» загальною кількістю 163 штук, залишок 257 штук.

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» декларантом ТОВ «ЛАЙТНІНГ» (ЄДРПОУ 42955493) подавалась заява від 23.02.2020 № 257 для продовження терміну тимчасового ввезення.

Як стверджує представник відповідача, за зазначеною заявою термін тимчасового ввезення продовжено до 31.03.2021 року за умови подання 28.02.2021 митної декларації типу ІМ31ДМ та сплати необхідних митних платежів. Однак станом на 01.03.2021 року митної декларації типу ІМ31ДМ подано не було.

31.03.2021 року митним брокером ТОВ «ЛАЙТНІНГ» подана митна декларація № UA500020/2021/011601 в режимі продовження тимчасового ввезення. 01.04.2021 року посадовою особою відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби була оформлена картка відмови у митному оформлені товарів № UA500020/2021/00214 із причин, а саме «Відмовлено в митному оформленні з причини порушення вимог митного режиму тимчасового ввезення, а саме частини 2,3,4 статті 106 Митного кодексу України у зв`язку з чим складено протокол про порушення митних правил.

Вищевказаною постановою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора «АП ЛОДЖІСТИКС» визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день вчинення порушення становить 34 000 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, 27 травня 2021 року позивачем було направлено скаргу до Державної митної служби України, проте постановою Держаної митної служби України від 15 червня 2021 року вказану скаргу було залишено без задоволення, а постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0327/50000/21 від 06.05.2021 року залишено без змін.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 481 МК України.

13 листопада 2020 року між TOB «АП ЛОДЖИСТІК», товариство очолюване позивачем, та TOB «ЛАЙТНІНГ» укладено договір № 45/20 на надання брокерських послуг та декларування товарів (далі договір).

Предметом договору (п.1.1.) є надання послуг за рахунок та від імені замовника, пов`язаних з декларуванням товарів, що належать замовнику та переміщуються через митний кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частиною 5 ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Позивач, діючі у межах повноважень директора ТОВ «АП ЛОДЖИСТІК», 23 лютого 2021 року доручив ТОВ «ЛАЙТНІНГ» оформити у митних органах декларації з продовження строку тимчасового ввезення залишку товару «Пластиковий контейнер кубічної форми «Еврокуб» у кількості 257 штук.

На виконання вказаного доручення та у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2021 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» (далі наказ) декларантом ТОВ «ЛАЙТНІНГ» була подана заява № 257 від 23.02.2021 року для продовження терміну тимчасового ввезення.

Відповідно до п. З розділу 3 Наказу, рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення. Про прийняте рішення щодо продовження строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу. яка звернулася із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, за зазначеною заявою термін тимчасового ввезення було продовжено до 31.03.2021 року за умови подання 28.02.2021 митної декларації типу ІМ31ДМ та сплати необхідних митних платежів.

Однак, під час з`ясування обставин невиконання доручень замовника щодо неподання декларації для продовження строку тимчасового ввозу, декларантом було повідомлено, що станом на 28.02.2021 року заява № 257 від 23.02.2021 не була підписана, та жодного письмового пояснення ні декларанту ні отримувачу надано не було.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять будь яких доказів того, що позивача належним чином було повідомлено про прийняте рішення щодо продовження строку тимчасового ввезення, а саме до 31.03.2021 року за умови подання 28.02.2021 митної декларації типу ІМ31ДМ.

Таким чином, можна дійти висновку, що декларація типу ІМ31ДМ не була подана з причин не повідомлення декларанта та відсутності резолюції з боку митного органу на відповідному документі, та загрози для декларанта ТОВ «ЛАЙТНІНГ» отримати картку відмови, яка може бути підставою для тимчасового призупинення дозволу на здійснення брокерської діяльності.

Вищевказані обставини свідчать про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 481 МК України.

Разом з цим, судом встановлено, що протокол про порушення митних правил № 0327/50000/21 складений 01.04.2020 року, натомість як постанова в справі про порушення митних правил № 0327/50000/21 винесена 06 травня 2021 року. З наведеного вбачається, що постанова винесена більш ніж через рік з дня складання протоколу.

Більш того, оскаржувана постанова містить посилання на заяву позивача від 14.01.2020 року щодо зобов`язання перед митним органом, заяву ТОВ "ЛАЙТНІНГ" від 23.02.2020 року для продовження терміну тимчасового ввезення, Акт про виявлення порушення строку подання декларації від 01.03.2020 року, в той час як зазначене не відповідає дійсному часу вказаних подій, які відбувались у 2021 році.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортний засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним орг анам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Викладене поняття правопорушення митних правил вказує на те, що такі правопорушення (зазначені в Митному кодексі) можуть бути як навмисними, так і вчиненими з необережності. Для цілей правильної кваліфікації порушень митних правил слід застосовувати визначення загальної частини розділу II КУпАП.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Приписами ст. 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до приписів цих статей форма вини кожного конкретного порушення залежить від усвідомлення характеру вчинюваних протиправних дій чи бездіяльності, або ж усвідомлення можливості настання шкідливих наслідків своїх дій чи їх передбачення.

При відсутності наміру приховати - відсутня як суб`єктивна так і об`єктивна сторона правопорушення за яке відповідача притягнуто до відповідальності.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що посадовою особою митниці було порушено вимоги ст.489 МК України згідно якої посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відтак, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваної постанови в накладеного стягнення вимогам закону, а відтак про наявність підстав для її скасування.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не спростовано встановлених судом обставин та його заперечення містять носять формальних характер, а тому не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги вищенаведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.Є. від 06.05.2020 р. у справі про порушення митних правил № 0327/50000/21.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу документально не підтверджені та не доведені, як і не обґрунтований їх розмір.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розміріу сумі 908,00 грн., наведена сума відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 458, 785, 529-533 МК України, ст.ст. 2, 9, 76, 77, 241 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.Є. від 06.05.2021 року у справі про порушення митних правил № 0327/50000/21.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Авдєєва Е.Є. від 06.05.2020 р. у справі про порушення митних правил № 0327/50000/21.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2021 року