
Справа № 500/2700/17
Провадження № 2/946/1503/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2021 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Федорук Ю.О.
за участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
Ізмаїльського державного гуманітарного університету
до
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
про
стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача пояснила, що за наказом № 10-Л від 29 січня 2008 року відповідачеві ОСОБА_2 на посаді завідувача кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету продовжено строк трудового договору на п`ять років до 24 січня 2013 року, а з 25 січня 2013 року прийнятий на посаду доцента кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Разом із тим з 02 вересня 2009 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я ректора Ізмаїльського державного гуманітарного університету про видачу йому з членами сім`ї, до складу якої на наступний час входять ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2005 року народження ордеру на проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим проживав в якості співробітника Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Наказом за № 35-Л від 18 квітня 2013 року ОСОБА_2 звільнений з посади доцента кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно ст. 36 п.2 КЗпП України. Разом із тим станом на 15 травня 2017 року відповідач проживав у вказаному приміщенні без належної оплати як сторонні особи, що передбачено у відповідності до Положення про студентський гуртожиток наказами по навчальному закладу за № 95 від 06 липня 2015 року, № 122 від 08 серпня 2016 року та № 16 від 20 січня 2017 року. За вказаний період заборгованість склала 31450,7 грн., у зв`язку із чим просить стягнути з кожного відповідача по 15725.35 грн. і по 800 грн. судового збору.
Відповідачі в минулому судовому засіданні залишили приміщення суду, в дане судове засідання не з`явились. У наданих відповідачем ОСОБА_2 запереченнях вказав, що за час проживання в гуртожитку до нього не було вимог про заборгованість. Оплата ним проводилась через бухгалтерію установи. Окрім вказаного на момент вселення сім`ї приміщення знаходилось у неналежному стані, в результаті чого він самостійно провів капітальний ремонт вказаного блоку на суму 21027 грн., про що офіційно повідомив ректора навчального закладу. У наступному адміністрація навчального закладу в односторонньому порядку змінило умови оплати, розміри якої вважає економічно небгрунтованими та його не задовольняють.
Вислухавши пояснення, показання свідка, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що за наказом № 10-Л від 29 січня 2008 року відповідачеві ОСОБА_2 на посаді завідувача кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету продовжено строк трудового договору на п`ять років до 24 січня 2013 року, а з 25 січня 2013 року прийнятий на посаду доцента кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Разом із тим з 02 вересня 2009 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я ректора Ізмаїльського державного гуманітарного університету про видачу йому з членами сім`ї, до складу якої на наступний час входять ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2005 року народження ордеру на проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим проживав в якості співробітника Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
Наказом за № 35-Л від 18 квітня 2013 року ОСОБА_2 звільнений з посади доцента кафедри економіки підприємства Ізмаїльського державного гуманітарного університету у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно ст. 36 п.2 КЗпП України.
Рішенням № 66 від 22 січня 2004 року виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради право власності на об`єкт нерухомого майна у вигляді гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 визнано за Міністерством освіти та науки України, що підтверджує фактичне користування вказаним майном позивачем. Вказані обставини також підтверджені інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером інформаційної довідки 103952758 від 16 листопада 2017 року.
Вимоги щодо обов`язку оплати за користування житлом у приміщенні гуртожитку відповідачі не оскаржують, що у відповідності до вимог ст. 82 ч.1 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Разом із тим станом на 15 травня 2017 року відповідач проживав у вказаному приміщенні без належної оплати як сторонні особи, що передбачено у відповідності до Положення про студентський гуртожиток наказами по навчальному закладу за № 95 від 06 липня 2015 року, № 122 від 08 серпня 2016 року та № 16 від 20 січня 2017 року.
За вказаний період заборгованість склала 31450,7 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка працює комендантом даного гуртожитку пояснила, що відповідач із сім`єю проживають в гуртожитку АДРЕСА_1 без належної оплати. Площа, як зайнята вказаними особами, складає п`ять ліжко-місць, які підлягають оплаті за встановленими тарифами.
З урахуванням вказаного суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на довідки за № 3290 від 14 листопада 2017 року, №3842 від 27 грудня 2017 року, що видані примарією муніципії Комрат Республіки Молдова з урахуванням показань свідка та відсутності доказів щодо перетину державний кордонів між Україною та Республікою Молдовою. Своєю заявою від 25 червня 2019 року про відкладення розгляду справи через участь в екзаменаційній сесії Придунайської філії МАУП, що знаходиться в м. Ізмаїлі, за 2 семестр 2018/2019 навчального року відповідач підтверджує знаходження на території України.
Суд також вважає обгрунтованими пояснення представника позивача про те, що надані позивачем квитанції щодо сплати послуг за користування гуртожитком, увійшли до розрахунку, наданому бухгалтерією навчального закладу, з урахуванням довідок про склад сім`ї ОСОБА_3 про реєстрацію відповідачів з дітьми за адресою кімнати АДРЕСА_3 .
Звернення керівництва навчального закладу до відповідачів підтверджує ознайомлення останніх з тарифами, які стосуються проживання сторонніх осіб з урахуванням знаходження у складі сім`ї неповнолітньої особи.
Пояснення свідка ОСОБА_5 , яка працює комендантом даного гуртожитку щодо фактичної площі, яка вираховується на п`ять ліжко-місць суд вважає обгрунтованим з урахуванням розбіжностей, які визначені в ксерокопії та оригіналі справи по технічній інвентаризації гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 .
Таким чином обов`язок відповідачів щодо сплати за приміщення, яке використовується у гуртожитку площею на п`ять койко-місць в якості сторонніх до навчального закладу осіб пов`язаний з вимогами, передбаченими ст. 525, 526 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати, з урахуванням чого з відповідачів в рівних частках по 800 грн. стягуються витрати за платіжним дорученням № 408 від 04 травня 2017 року.
З урахуванням вказаного загальна сума, що підлягає стягненню з кожного відповідача, складає по 16125,35 грн.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
В И Р І Ш И В:
Заявлені вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер обліковї картки платників податків НОМЕР_1 на користь Ізмаїльського державного гуманітарного університету (МФО 820172, код 021254467, банк ДКСУ у м. Києві, р/Р 35226260012580) загальну суму 16125,35 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять п`ять грн. 35 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 за документом ОД8460 на користь Ізмаїльського державного гуманітарного університету (МФО 820172, код 021254467, банк ДКСУ у м. Києві, р/Р 35226260012580) загальну суму 16125,35 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять п`ять грн. 35 коп.).
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.
Суддя С.М. Жигулін
Судове рішення № 100519056, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 20.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2700/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: