Ухвала суду № 100517279, 21.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2021 Справа №607/18656/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, карткові рахунки, цінності та цінне майно ОСОБА_2 , співмірно до розміру заявлених позовних вимог в сумі 195 618,46 гривень та заборонити його відчуження в будь - який спосіб до розгляду даної справи по суті.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що предметом спору є стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Позивача отримав значні технічні ушкодження. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля матеріальні збитки, завдані Позивачу становить 282 432,10 гривень. При тому, нещодавно Позивачу стало відомо, що Відповідач намагається позбутися всього належного йому майна і цим самим, ухилитись від виконання можливого рішення суду та унеможливити звернення стягнення на його майно. Відтак, є всі достатні підстави побоюватися, що в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, Відповідач вживатиме заходи щодо відчуження належного йому майна, з метою ухилення від виконання майбутнього рішення суду, що призведе до порушення моїх законних прав. Відтак, з метою виключення недопущення порушення законних прав та інтересів позивача, існує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову. З цих підстав просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Згідно із статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України, видом забезпечення позову, серед іншого, визначено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії. При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань позивача вбачається, що предмет позову по даній справі є стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 195 618, 46 гривень.

Звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, карткові рахунки, цінності та цінне майно ОСОБА_2 , співмірно до розміру заявлених позовних вимог в сумі 195 618,46 гривень та заборонити його відчуження в будь - який спосіб, позивачем не зазначено конкретного рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу, на яке б могло бути накладено арешт, також позивач не надала доказів, які б підтверджували відомості про рахунки, суму грошових коштів та місце їх розміщення.

Відсутність відомостей про рахунки відповідача та його вартість не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Таке майно і ризик його відчуження в контексті ускладнення виконання можливого рішення суду в заяві не зазначено й не обґрунтовано.

Зважаючи на це, суд доходить висновку, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, карткові рахунки, цінності та цінне майно ОСОБА_2 , співмірно до розміру заявлених позовних вимог в сумі 195 618,46 гривень та заборонити його відчуження в будь - який спосіб, є неспівмірним з заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем не зазначено, яке рухоме та нерухоме майно знаходиться у власності відповідача, а також яка сума грошових коштів та на рахунках яких банків, належить відповідачу по справі, таким чином суд позбавлений можливості накласти арешт на майно або грошові кошти, які є невизначеними.

Таким чином, суд приходить до переконання, що подана позивачем заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-154, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, карткові рахунки, цінності та цінне майно ОСОБА_2 , співмірно до розміру заявлених позовних вимог в сумі 195 618,46 гривень та заборонити його відчуження в будь - який спосіб – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ).

Головуючий суддяВ. М. Позняк