Ухвала суду № 100517265, 23.10.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №569/17691/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2021 року розглянувши заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2021 року, вказану справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

22 жовтня 2021 року від позивача ОСОБА_1 до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №51205, вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості у розмірі 40571,20 грн., а також встановити заборону державному виконавцю Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Анненковій Олені Юріївні та/або будь-якому іншому приватному або державному виконавцю на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису № 51205 вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості у розмірі 40571,20 грн.

Заяву про забезпечення позову обгрунтовує тим, що 18 серпня 2021 року йому стало відомо, що 05 липня 2021 року державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Анненковою Оленою Юріївною відкрито виконавче провадження №65974562, яке проводиться на підставі Виконавчого напису № 51205, вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості у розмірі 40571,20 грн., що виникла за кредитним договором №903097 від 21 червня 2019 року, у зв`язку з чим з позивача здійснюється стягнення зазначеної суми заборгованості. Крім того 05 липня 2021 року відносно позивача винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. З урахуванням того, що між позивачем та ТОВ "Веллфін" виник спір, предметом якого є визнання виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неправомірного стягнення з нього грошових коштів. Тому, вказує, що наявність виконавчого документа про звернення стягнення на стадії виконання, може призвести до реалізації його майна в межах здійснення державним виконавцем покладених на нього повноважень, а тому виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку), зважаючи на наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги та для , вважає за необхідне вжити заходи щодо забезпечення поданого позову.

Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 2 ст.150 ЦПК України визначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У роз`ясненнях, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 3 ст.154 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, з аналізу вище наведених правових норм вбачається, що застосування зустрічного забезпечення у даній справі є правом, а не обов`язком суду. У той же час, наявність обставин, що визначені ч.3 ст. 154 ЦПК України, які б зобов`язували суд застосовувати зустрічне забезпечення, немає.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис за № 51205 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №903097 від 21 червня 2019 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллфін", загальний розмір заборгованості, що складає 40571,20 грн.

На підставі спірного виконавчого напису, 05 липня 2021 року державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Анненковою Оленою Юріївною відкрито виконавче провадження №65974562. Крім того 05 липня 2021 року відносно позивача винесено постанову про стягнення виконавчого збору №65974562 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №65974562.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не призведе до порушення прав відповідача, чи інших осіб і не буде порушенням принципу необхідності дотримання збалансованості інтересів сторін.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно ч.2 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Ухвала суду про забезпечення позову згідно із ст.258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст.18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами на всій території України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №51205 вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості у розмірі 40571,20 грн.

Встановити заборону державному виконавцю Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Анненковій Олені Юріївні та/або будь-якому іншому приватному або державному виконавцю на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису № 51205 вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості у розмірі 40571,20 грн.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам по справі для відома, а державному виконавцю Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Анненковій Олені Юріївні (вул. Замкова, 22, м.Рівне , 33000) для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Рівненської області Оборонова І.В.