Рішення № 10051655, 11.03.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2008 р.Справа № 3/32-486 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” (код ЄДРПОУ 14028982) м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) АДРЕСА_1

за участю представників сторін:

позивача :Магдич О.О. юрист , доручення б/н від 14.02.2008р.

відповідача:Репіленко В.Б. юрист, довіреність №7833 від 10.07.07р.

ОСОБА_4 юрист , довіреність №7833 від 10.07.07р.

ОСОБА_5 - - довіреність № 7833 від 10.07.2007р.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика”, м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1 до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, в якій позивач просить :

- визнати недійсним договір купівлі - продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладеного між Закритим акціонерним товариством „Тернопільська меблева фабрика” та Субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з моменту його укладення, як такий що заключений всупереч чинного законодавства України.

- вилучити у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , Підгороднє вул. Садова,22 Тернопільського району Тернопільської області нерухоме майно нежитлове приміщення магазину з відділом кафетерію , що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Білецька , і передати його в справному стані Товариству з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” (код ЄДРПОУ 14028982) м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1, належному власнику.

- судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався.

Явку в судове засідання свого представника забезпечив.

Надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір купівлі продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладений між Закритим акціонерним товариством „Тернопільська меблева фабрика” та Субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 у відповідності чинного законодавства України, а тому не має підстав для задоволення позовних вимог позивача.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено їх права та обовязки , передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Під час судового розгляду справи, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”(компакт-диск CD-R, серійний номер HL 4030903G050).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:

28 вересня 2004 року Закрите акціонерне товариство „Тернопільська меблева фабрика”, як продавець в особі голови правління ОСОБА_6 що діє на підставі Статуту, з одного боку та субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 , свідоцтво про державну реєстрацію №04058284Ф0010703 , видане 07.06.2001 року, як покупець , з другого боку , уклали даний договір про наступне:

Предмет договору:

-Продавець зобовязується передати у власність покупцю магазин з відділом кафетерію , що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Білецька, 56 та земельну ділянку площею 104,97 квадратних метрів, а покупець зобовязується прийняти даний основний засіб і сплатити ціну відповідно до умов , що визначені у цьому договорі.

-Право власності на володіння будівлею переходить до покупця з моменту підписання акту прийому передачі.

-Вартість обєкта становить 1675 грн. , в тому числі ПДВ.

Порядок розрахунку:

-розрахунки здійснюються таким чином:

-кошти покупця в сумі 1675 грн. перераховуються на рахунок продавця

Передача будівлі:

- передача будівлі здійснюється продавцем після повної оплати його вартості покупцем.

- передача і прийняття будівлі покупцем засвідчується актом прийому - передачі , який підписується обома сторонами.

Права та обовязки сторін:

-Кожна сторона зобовязується виконувати обовязки покладені на неї цим договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обовязків.

- Сторона, яка порушила зобовязання відповідно до цього договору , повинна усунути ці порушення.

Обовязки покупця:

-Покупець зобовязаний :

·В установлений термін сплатити ціну продажу основного засобу

·В установлений термін прийняти обєкт для експлуатації.

Обовязки продавця:

-продавець зобовязаний

* передати у власність покупця по акту в обумовлений строк будівлю, а також правові документи, які мають відношення до цього основного засобу з оформленням юридичних документів згідно чинного законодавством України.

Відповідальність сторін:

- за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором сторони несуть відповідальність передбачену діючим законодавством.

Гарантії та претензії :

-продавець гарантує, що даний основний засіб не входить до переліку обєктів , який є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає.

Зміни умов договору та його розірвання:

-зміни умов договору або внесення доповнень до нього можливі лише за згодою обох сторін.

-Договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

В судовому засіданні встановлено, що нерухоме майно нежитлові приміщення ,а саме

- під літерою „А” механічного цеху площею 2223,4 кв. м.

- під літерою „Б” павільйону П 74 площею 597,2 кв. м.

- під літерою „В” павільйону П 72 площею 169,4 кв. м.

- під літерою „Г” майстерні арматурної площею 264,8 кв. м.

- під літерою „Е” майстерні площею 189,4 кв. м.

- під літерою „З” павільйону П 62 А площею 187,9 кв. м.

- під літерою „И” магазину площею 56,5 кв. м.

- під літерою „П” механічної майстерні площею 320,1 кв. м.

- під літерою „Ф” туалету ,

згідно реєстраційного посвідчення, записано в реєстрову книгу за №1792 на обєкти нерухомого майна , які належать юридичним особам, належать Товариству покупців Тернопільської меблевої фабрики на праві приватної власності і на підставі свідоцтва про власність на майно виданого 25.03.1994 року за реєстраційним номером 25 згідно дублікату договору купівлі продажу державного підприємства Тернопільської меблевої фабрики, посвідченого першою Тернопільської державною нотаріальною конторою 20.11.2003 року за реєстром №5020, взамін втраченого договору купівлі - продажу державного майна Тернопільської меблевої фабрики посвідченого першою Тернопільської державною нотаріальною конторою 09.11.1993р. за реєстром №1-3436 та акта передачі державного майна Тернопільської меблевої фабрики складеного 25.03.1994 року

Із цього випливає, що на момент укладення договору купівлі - продажу 28 вересня 2004 року нежитлове приміщення під літерою „И” магазину площею 56,5 кв. м. тільки 30 листопада 2004 року було оформлено за товариством покупців Тернопільської меблевої фабрики.

Таким чином, Закрите акціонерне товариство "Тернопільська меблева фабрика" станом на день укладення договору купівлі продажу не мало і не могло мати у своєму володінні , користуванні та розпорядженні приміщення магазину площею 56,5 кв. м.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст.655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом. (ст.656 ЦК України) .

На виконання вищенаведеного договору купівлі продажу без номера від 28 вересня 2004 року Закрите акціонерне товариство „Тернопільська меблева фабрика” та субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 склали акт пройму передачі основного обєкту магазину з відділом кафетерію, в якому вказано наступне:

29 вересня 2004 року Закрите акціонерне товариство "Тернопільська меблева фабрика", що іменується Продавець, в особі голови правління ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію №04058284Ф0010703, видане 07.06.2001 року, що іменується Покупець, з другого боку склали даний акт про наступне:

* Після виконання обома сторонами своїх зобов'язань згідно Договору купівлі-продажу Продавець передає, а Покупець приймає:

- Магазин з відділом кафетерію;

- документи, що засвідчують право власності на даний основний засіб.

В даному акті обумовлено, що після виконання сторонами своїх зобовязань продавець передав, а покупець прийняв магазин з відділом кафетерію і документи , що засвідчують право власності на даний основний засіб.

Однак, в судовому засіданні Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 не було представлено суду жодних документальних доказів щодо оплати за приміщення магазину з кафетерієм 28 або 29 вересня 2004 року та не представлено суду жодних документальних документів, які б підтверджували право власності на приміщення магазину з кафетерієм продавцю - Закритому акціонерному товариству "Тернопільська меблева фабрика".

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. (ст. 657ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. (ст.658 ЦК України).

Із представлених документальних доказів, не вбачається , що Закрите акціонерне товариство "Тернопільська меблева фабрика" не могло відчужити майно, якого у нього не було.

А також, в судовому засіданні встановлено, що договір купівлі - продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладеного між Закритим акціонерним товариством „Тернопільська меблева фабрика” та Субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 нотаріально не посвідчений.

У письмовій формі належить вчиняти:

- правочини між юридичними особами;

- правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

- правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

- інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма. (ст.208ЦК України)

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений. (ст. 209 ЦК України).

При таких обставинах , у відповідності ст. 219 ЦК України такий договір є нікчемним .

Суд може визнати такий договір дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи , яка його вчинила , а нотаріальному посвідченню договору перешкоджала обставина , яка не залежала від їх волі. (ст.219.ч.2 ЦК України.)

В судовому засіданні позивач документально не довів, що нотаріальному посвідченню договору перешкоджала обставина, яка не залежала від їх волі .

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладеного між сторонами по справі з моменту його укладення, як такий що заключений всупереч чинного законодавства України, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину , кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все , що вона одержала на виконання цього правочину , а у разі неможливості такого повернення , зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном , виконаній роботі, наданій послузі відшкодовувати вартість того одержаного за цінами , які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що договір купівлі - продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладеного між Закритим акціонерним товариством „Тернопільська меблева фабрика” та Субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з моменту його укладення, як такий що заключений всупереч чинного законодавства України, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зобовязана повернути належному власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” , м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1 приміщення магазину з кафетерієм.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача щодо вилучення у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 нерухоме майно нежитлове приміщення магазину з відділом кафетерію , що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Білецька 56 і передати його в справному стані Товариству з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” , як належному власнику, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 203, 206, 207, 208, 209, 216, 219, 655, 656, 657, 658 Цивільного кодексу України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі - продажу магазину з відділом кафетерію від 28 вересня 2004 року укладеного між Закритим акціонерним товариством „Тернопільська меблева фабрика” (код ЄДРПОУ 14028982) та Субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) з моменту його укладення, як такий що заключений всупереч чинного законодавства України.

3. Вилучити у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) АДРЕСА_1 нерухоме майно нежитлове приміщення магазину з відділом кафетерію , що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Білецька 56 і передати його в справному стані Товариству з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” (код ЄДРПОУ 14028982) м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1, як належному власнику. Видати наказ.

4. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільська меблева фабрика” (код ЄДРПОУ 14028982) м. Тернопіль Біла вул. Білецька,1 85 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно технічних послуг. Видати наказ.

5. На дане рішення, яке не вступило в законну силу сторонами по справі може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного господарського суду на протязі десяти днів з дня його підписання, 15 березня 2008 року, через місцевий господарський суд Тернопільської області .

6. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя