Рішення № 100516438, 21.10.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4323/21

Провадження № 2/279/1699/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/4323/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Коростенської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Корма Коростенського району помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину у вигляді вказаного житлового будинку він прийняв спільним проживанням із спадкодавцем, що стверджується довідкою виконкому Коростенської міської ради №302 від 29.06.2021 року. Його матір, та дружина спадкодавця, ОСОБА_3 , померла раніше батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька. В нотаріальній конторі отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай), однак щодо житлового будинку отримав у нотаріуса відмову, оскільки на спадковий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Належність житлового будинку спадкодавцю стверджується довідкою виконавчого комітету Коростенської міської ради за №91 від 04.03.2021 року, згідно з якою за погосподарською книгою №4 с.Корма за 2006-2010 роки, ОСОБА_2 , 1929 року народження, на праві особистої власності належав житловий будинок з усіма надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рік побудови будинку - 1974.

Він замовив технічну інвентаризацію будинку, отримав технічний паспорт на будинок, але право власності на нього ні за ким не було зареєстровано.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину ні за законом, ні за заповітом не має.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Івчука С.С. від 29.07.2021 року за №694/01-16, він звернувся до нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно у вигляді житлового будинку. Також зазначено, що після смерті батька заведена спадкова справа №154/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який на момент смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 , він ОСОБА_1 прийняв спадщину і являється єдиним спадкоємцем за законом.

Оскільки відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право наспадщину після смерті батька на вказаний будинок, тому просить в судовому порядку визнати за ним право власності на спадкове майно у виді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності, в зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с.Корма Коростенського району, Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 19.02.2010 року.

Ступінь родинного зв`язку позивача з померлим ОСОБА_2 стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим повторно 10.03.2021 року, що одночасно вказує на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідки старости №302 від 29.06.2021 року слідує, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і постійно проживав на день смерті в АДРЕСА_1 . Разом з померлим за вищевказаною адресою був зареєстрований та проживав син ОСОБА_1 .

У встановлений законом строк позивач подав до органів нотаріату заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №154/2021 року.

З наданої суду копії вказаної спадкової справи слідує, що інших спадкоємців, які прийняли б спадщину, окрім позивача не має. Дружина померлого, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.03.2000 року.

Одночасно наявна інформація про те, що ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), як спадкоємцю ОСОБА_2 .

З довідки виконавчого комітету Коростенської міської ради №91 від 04.03.2021 року слідує, що ОСОБА_2 , 1929 року народження, на праві особистої власності належав житловий будинок з усіма надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису в погосподарській книзі №4 с.Корма за 2006-2010 роки. Рік побудови будинку - 1974.

Листом від 29.07.2021 року за №694/01-16 приватний нотаріус Івчук С.С. повідомив ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації втрачена.

Згідно технічного паспорту, виготовленого Коростенським МБТІ, інвентаризація будинку проводилась КП «Коростенське МБТІ» 10.03.2021 року.

З роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1.п.9 Закону України "Про судовий збір".

Стягнути з Територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок, за ставками судового збору, який діяв на час подання позовної заяви, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирська обл., РНОКПП04053507.

Суддя: О.М.Шульга