Ухвала суду № 100515628, 22.10.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

У Х В А Л А

iменем України

1-кп/330/292/2021

Справа № 330/2396/21

"22" жовтня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Якимнюка С.А., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Діденка В.Є.,

у судовому засіданні в приміщенні Якимівського районного суду Запорізької області по кримінальному провадженню за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.09.2021 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 289 КК України з додатками.

Ухвалою суду від 07.10.2021 року закінчено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд по вказаному кримінаному провадженню.

У судовому засіданні надійшло клопотання прокурора про продовження строку обраної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивоване наступним. Так, прокурор зазначає, що 11.08.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено у розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування. Враховуючи те, що ОСОБА_1 будучи особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого, умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, не має зареєстрованого місця проживання, прокурор зазначає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , буде і надалі з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, на підтвердження цих ризиків прокурор наводжить факти неодноразового притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, зокрема, і за втечу з місць позбавлення волі. Таким чином, прокурор вказує, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду; може незаконно впливати на свідків; вчинить інше кримінальне правопорушення. Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

Захисник обвинуваченого адвокат Діденко В.Є. заперечує проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що оголошення обвинуваченого у розшук вважає незаконним і зазначає про відсутність відомостей щодо ухилення ОСОБА_1 від явки за викликами до слідчого. Також адвокат вважає, що наявність судимостей у особи не повинно бути доказом її наміру продовжити злочинну діяльність. Щодо відсутності у ОСОБА_1 документу, що посвідчує його особистість, то це, на думку захисника, не може бути підставою для тримання особи під вартою. Крім того, захисник зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання у квартирі, яку йому у відповідності до договору, надала для проживання його дружина по АДРЕСА_1 , тобто цілком реальна можливість перебування обвинуваченого під домашнім арештом за вказаною адресою.

На підставі вище викладеного, адвокат просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та не продовжувати строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також підтримує позицію захисника обвинувачений ОСОБА_1 .

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 24.09.2021 року надійшов на адресу Якимівського районного суду Запорізької області.

В ході досудового слідства, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді від 10.09.2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.11.2021 року.

Тобто, відносно обвинуваченого була визначена міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечує належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому, вирішуючи питання щодо доцільності продовження дії даного запобіжного заходу, судом, у відповідності до ст 178 КПК України, також враховується наступне.

Згідно до матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено тяжкий вид покарання у вигляді позбавлення волі, а тому є підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи покарання, яке він може понести, буде переховуватись від суду.

Також в обгрунтування цього ризику доречними суд вважає доводи прокурора з приводу наявності у обвинуваченого непогашеної судимості за втечу з місць позбавлення волі.

Крім того, постановою слідчого (копія якого додана прокурором до клопотання) в ході досудового слідства ОСОБА_1 був оголошений у розшук через переховування від органів досудового розслідування.

При цьому, посилання захисника на незаконність винесення цієї постанови і необізнаність про це обвинуваченого, є необгрунтованими, оскільки зазначена постанова, ухвала слідчого судді щодо надання дозволу на затримання ОСОБА_1 оскаржені не були, на теперішній час є чинними і не скасованими.

Крім того, ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою за скоєння корисливих злочинів, що підтверджує, на думку суду, посилання сторони обвинувачення на схильність обвинуваченого до скоєння кримінальних правопорушень та наявність ризику, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений не є особою похилого віку.

Медичних документів щодо стану здоров`я обвинуваченого стороною захисту не надавалися.

Жодного документу про наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та майновий стан до матеріалів кримінального провадження не долучалося.

Щодо доводів захисника з приводу навності у обвинуваченого зареєстрованого місця проживання і наявності у нього фактичного місця проживання, суд зважає на наступне.

Так, стороною захисту надано копію першої сторінки договору дарування від 24.12.2012 року, з якого вбачається, що приміщення секції №1 у будинку АДРЕСА_2 у рівних частках було подаровано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також надано копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації цього права власності.

Проте, суд критично ставиться до цих доказів, оскільки вони, по-перше, надані не у повному обсязі (тільки перші сторінки), по-друге, Витяг датований 03.02.2017 року. Тобто, встановити з наданих стороною захисту доказів факт належності на теперішній час вказаного житлового приміщення саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неможливо.

Крім того, захисник посилається на надану копію договору позички квартири від 11.04.2021 року.

Проте, з цього договору вбачається, що він укладений між ОСОБА_2 та обвинуваченим, другого власника квартири (приміщення секції АДРЕСА_3 у договорі не зазначено. Також у договорі вказано, що це житлове приміщення належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 03.02.2017 року, в той час як захисником, в обгрунтування своїх доводів, надається копія першої сторінки договору дарування від 24.12.2012 року.

Вище викладене дає підстави суду для обгрунтованого сумніву у достовірності наданих стороною захисту доказів на підтвердження факту наявності у обвинуваченого ОСОБА_1 постійного місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Також, у судовому засіданні, під час встановлення анкетних даних обвинуваченого, він зазначив адресу своєї реєстрації у с. Острожець Дубенського району Рівненської області. Захисник також посилається на наявність у обвинуваченого місця реєстрації у вказаному населеному пункті.

Проте, прокурором до клопотання доадано копію довідки Острожецької сільської ради від 16.09.2021 року, з якої вбачається що ОСОБА_1 на території Острожецької сільської ради не зареєстрований та не проживає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що жодних даних про те, що ризики, зазначені прокурором, припинили існувати на теперішній час, стороною захисту судові не надано, більш м`який вид запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Щодо розміру застави, встановленої судом при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, то, із врахуванням матеріального становища обвинуваченого (відсутність постійної роботи та постійного джерела доходу), суд вважає за можливе зменшити його з максимального (80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати доводи прокурора доречними і вважає за доцільне продовженння строку тримання під вартою обвинуваченого ще на два місяці, тобто по 20 грудня 2021 року включно з визначенням розміру застави – 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 334 КПК України, суд,

Ухвалив :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим на 2 місяці, т.т. по 20 грудня 2021 року включно, із визначенням розміру застави – 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у сумі 95160,00 /дев"яносто п"ять тисяч сто шістдесят/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою особою на депозитний рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700, Банк отримувача ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача 378201720355249002000001205, обов`язково зазначчати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого після звільнення з-під варти обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за першою вимогою, утриматися від спілкуванні зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні, не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Термін дії обов`язків визначити по 20.12.2021 року включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою відповідно до рішення Конституційного Суду України (справа № 4-р/2019) від 13.06.2019 року підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до правил п.3 ч.2 ст. 395 КПК України впродовж 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Світлана ФЕДОРЕЦЬ