Постанова № 100515464, 22.10.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження №3/337/1825/2021

ЄУН № 337/6027/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 673115, який надійшов з ВП№5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання та реєстрації не має,

за ст. 44 КУпАП,

Роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 673115, 11.07.2021 року о 09:00 годині гр. ОСОБА_1 знаходячись на перехресті вул. Рубана та вул. Курузова в м. Запоріжжі , зберігав при собі зіп-пакет з речовиною білого кольору , яка згідно висновку експерта № СЕ-19/108-21/8362-НЗПРАП від 21.07.2021 року є особливо небезпечною психотропною речовиною , PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан), маса якого в перерахунку на основу складає 0,08485 г.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив обставини, за якими відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, визнав себе винуватим та просив призначити стягнення у вигляді адміністративного арешту, оскільки він не має доходу для оплати штрафу та не має постійного місця проживання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що винність правопорушника підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи : протоколом про адміністративне правопорушення , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , реєстрацією у журналі єдиного обліку ВП№5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про вчинене правопорушення, рапортом співробітника поліції, висновком експерта СЕ-19/108-21/8362-НЗПРАП від 21.07.2021 року, постановою дізнавача СД ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 26.07.2021 року про закриття кримінального провадження.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані суддею за ст. 44 КУпАП – як незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

Санкцією статті 44 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) встановлює: „Ніхто не може бути засудженим за злочин на підставі скоєння якого-небудь діяння або за бездіяльність, які під час їх скоєння не становили злочину за національними законами чи за міжнародним правом. Не може також накладатися покарання, більш тяжке, ніж те, яке могло бути застосоване у той час, коли злочин було скоєно (пункт 2 статті 11).

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, на підтвердження фактичних обставин вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника ОСОБА_1 , який є особою, яка після звільнення з місць позбавлення волі не має постійного місця проживання та реєстрації, а також не має джерела доходу,що позбавляє можливості призначити ОСОБА_1 стягнення передбачене санкцією ст.44 КУпАП у вигляді штрафу та громадських робіт. Крім цього враховується також позиція ОСОБА_1 щодо призначення йому стягнення , який просив призначити йому стягнення у вигляді адміністративного правопорушення. Обставин які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні під час судового розгляду суддею не виявлено, тому з урахуванням позиції правопорушника, суддя вважає стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді адміністративного штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст.23,32,33 44 221, 245,248,249,251,252, 283, 287-294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Строк відбуття адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту відраховувати з дня приведення постанови суду до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі – 454,00 грн.

Вилучений у ОСОБА_1 , наркотичний засіб, обіг якого заборонено, який містить особливо небезпечну психотропною речовиною , PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан), маса якого в перерахунку на основу складає 0,08485 г., який упаковано до спец-пакету № 3871567, що було визнано речовим доказом за кримінальним провадженням № 12021087070000495 та зберігається у камері схову ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: С.А.Ширіна

22.10.2021