Рішення № 100514870, 12.10.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1225/21 Провадження № 2-а/304/11/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 304/1225/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4770658 від 14 вересня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14 вересня 2021 року інспектором відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенантом поліції Богдановим Василем Васильовичем відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Однак він з вказаною постановою не згідний, так як така винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, а також будь-яких доказів його вчинення. Так, 14 вересня 2021 року він, керуючи транспортним засобом марки «MAN 6.100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , близько 10.00 год, зупинився на узбіччі дороги у АДРЕСА_1 , для того, щоб підвезти знайому ОСОБА_2 . Після того, як остання сіла в транспортний засіб, він продовжив рух, а саме повернувся на проїжджу частину дороги, при цьому попередньо увімкнув сигнал світлового покажчика повороту. Після цього його зупинили працівники поліції, а саме інспектор відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенант поліції Богданов Василь Васильович та інспектор відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Микульця Юрій Михайлович та повідомили, що він порушив п. 9.2.а Правила дорожнього руху. На його доводи щодо відсутності такого порушення, працівники поліції зазначили, що ними здійснювалась відеофіксація камерою, що розташована на службовому автомобілі, однак показати такий запис спочатку відмовились. Лише після тривалих наполягань йому погодились надати можливість переглянути відеозапис у їх присутності та у службовому автомобілі, від чого він категорично відмовився. Процедура розгляду адміністративного правопорушення тривала понад пів години, після чого на місце зупинки приїхав ще один правник поліції ОСОБА_3 та наказав інспектору поліції ОСОБА_4 запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager», на що він погодився. Разом з цим жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було, що підтверджується відповідним результатом тестування на алкоголь від 14 вересня 2021 року, а відтак інспектор поліції Микульця Ю.М. не мав жодних законних підстав для проведення такого огляду. Також зазначає, що справу про адміністративне правопорушення розглядав інспектор поліції Микульця Ю.М., який попередньо проводив огляд на можливий стан сп`яніння, тоді як у оскаржуваній постанові зазначено інспектора поліції Богданова В.В. З приводу цього ним було висловлено зауваження, на яке працівники поліції жодним чином не відреагували. Даний факт ним було відображено у письмових поясненнях, які також підписала свідок ОСОБА_2 , яка протягом всього часу знаходилась у автомобілі. Однак такі пояснення до матеріалів справи долучено не було, а тільки сфотографовано на особистий телефон працівника поліції. Крім цього, в порушення вимог ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові працівниками поліції не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення. Так, у розділі 5 постанови місцем вчинення правопорушення вказано село Миру, без зазначення вулиці чи інших координат, тоді як такого населеного пункту не існує. Також в оскаржуваній постанові відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис, а відтак у разі наявності такий не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Крім цього, до початку судового засідання для розгляду справи по суті такий відзив на позов не подав без поважних причин, а відтак відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує вказане як визнання ним позову.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Встановлено, що 14 вересня 2021 року інспектором відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Богдановим В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4770658, згідно якої цього ж дня об 11.48 год ОСОБА_1 у с. Миру, керуючи транспортним засобом марки «MAN 6.100», д/н НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2.а Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн (а. с. 6).

Так, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху перед початком руху і зупинкою водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

Разом з цим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП відповідачем не надано. Крім цього, доводи останнього щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення через подання перед початком руху сигналів світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, також не спростовані.

Крім цього, в оскаржуваній постанові місцем вчинення адміністративного правопорушення, яке нібито вчинив позивач ОСОБА_1 , вказано село Миру, тоді як місцем розгляду справи є АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Таким чином, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення відповідачем вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення будь-якими доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 454 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 5, 19, 20, 73-74, 77-78, 90, 159 ч. 4, 194, 229, 241-246, 268, 286 КАС України, ст. ст. 122, 222, 251, 258, 283, 288 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, № 13) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4770658, винесену інспектором відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Богдановим Василем Васильовичем 14 вересня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн 00 коп. — скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 286 КАС України, подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення суду складене 12 жовтня 2021 року.

Головуючий:Ганько І. І.