Ухвала суду № 100514091, 11.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/91/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

прокурорів Ульянова М.О., Юзько Н.А., Тамаркова Є.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Дригайла Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 14.10.2021 року.

В судовому засіданні прокурор Ульянов Д.О. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились і досі існують. Вважає, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, вважає неможливим.

Прокурори Тамарков Є.Р. та Юзько Н.А. клопотання підтримали.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Захисник обвинуваченого – адвокат Дригайло Т.В. висловив заперечення щодо клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також надав письмові заперечення проти застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які обґрунтував наступним.

Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки всі речові докази та документи зібрані та зберігаються в матеріалах судової справи, спотворити або знищити їх неможливо, доказів того, що обвинувачений чинить тиск на потерпілих або свідків прокурором не надано. За весь час із моменту затримання жодних інших підозр ОСОБА_1 не пред`явлено, отже немає підстав стверджувати про наявність ризику вчинення останнім іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я, зареєстроване місце проживання, одружений, на його утриманні перебувають троє дітей, соціальні зв`язки обвинуваченого характеризуються як міцні.

Враховуючи наведене, захисник вважає, що для ОСОБА_1 більш ніж достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, із застосуванням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 16.08.2021 року було продовжено строк тримання під вартою до 14.10.2021 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за наслідком розгляду відповідного клопотання може продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Передусім, підставами для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 були наявність обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а метою – запобігання спробам переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, ухилятись від виконання процесуальних обов`язків, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які на даний час ще не допитані.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого даного запобіжного заходу, досі об`єктивно існують.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Доводи, викладені в письмових запереченнях захисника, не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заявлені стороною захисту обставини у сукупністю з тяжкістю злочинів та даними про особу обвинуваченого не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу.

Міцність соціальних зв`язків, зокрема, наявність у ОСОБА_1 дружини та трьох дітей, а також виникнення у його сім`ї складної життєвої ситуації, про яку зазначає захисник, на думку суду, не є переконливими доводами та підставами для зміни запобіжного заходу, та не свідчать про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, перестали існувати. Вказане може враховуватись при призначенні обвинуваченому покарання у разі визнання його винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Сама по собі тривалість судового розгляду, на що також посилалась сторона захисту, не є визначальним критерієм, який впливає на визначення обвинуваченому запобіжного заходу.

Крім того, судом не встановлено переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Обставин, які є перешкодою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, також не встановлено.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з цих же підстав клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід залишити без задоволення.

Таким чином, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб, до 09.12.2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 199, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 09.12.2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 11.10.2021 року.

Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2021 року.

Суддя В.О. Макаров