Рішення № 100510902, 21.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1900

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Київ № 640/15218/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет»

до Державної податкової служби України,

Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Сікрет" (надалі - позивач), адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47 до Державної податкової служби України (надалі - відповідач 1), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 2), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19 в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 2613871/42327952 від 29 квітня 2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 02 квітня 2021 року.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 2613871/42327952 від 29 квітня 2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» податкової накладеної № 6 від 02 квітня 2021 року; зобов`язано Державну податкову службу України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47, код ЄДРПОУ 42327952) податкову накладну № 6 від 02 квітня 2021 року; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47, код ЄДРПОУ 42327952) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок); стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47, код ЄДРПОУ 42327952) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по даній справі, яким зобов`язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» понесені ним витрати на правову допомогу, шляхом їх безспірного списання з рахунку відповідача.

В обґрунтування поданої заяви представник позивач послався на те, що 07 жовтня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесено рішення по справі № 640/15218/21. Проте, судом не прийнято рішення, відносно позовної вимоги щодо зобов`язання органу Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трейд Сікрет» понесені ним витрати на правову допомогу, шляхом їх безспірного списання з рахунку відповідача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, представник позивача зазначає, що позивачем було понесено витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн, (тринадцять тисяч грн 00 коп.), розрахунок яких наведено в Додатку №1 від 18 травня 2021 року до Додаткової угоди № 3 від 18 травня 2021 року до угоди про надання правничої допомоги від 02 квітня 2021 року.

Керуючись вищевикладеним представник позивача просив суд ухвалити додаткове судове рішення щодо витрат позивача на правничу допомогу під час розгляду даної справи.

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративна справа № 640/15218/21 була розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи, з урахуванням положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву позивача в тому самому порядку, що й рішення суду від 07 жовтня 2021 року.

Розглянувши заяву позивача, подані ним документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).

Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Більш того, суд зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Так, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що 02 квітня 2021 року, між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (надалі - Клієнт) та адвокатом Скібіцьким О.О. (надалі - Виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № КВ6067 від 12 квітня 2018 року, було укладено Угоду про надання правничої допомоги, пунктом 1.1. якої вказано, що Виконавець приймає на себе зобов`язання по паданню Клієнту консультаційних, юридичних і представницьких послуг, в тому числі по захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах незалежно від їх форми власності чи підпорядкування, Господарських, Адміністративних судах та судах загальної юрисдикції.

Приписами пункту 3 вказаної Угоди встановлено, що розмір винагороди (гонорару) і порядок його внесення визначаються додатковими угодами. Окрім гонорару Клієнт в повному обсязі сплачує Виконавцю кошти, необхідні для покриття фактичних витрат (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються Виконавцем, транспортні виграти, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), пов`язаних з виконанням доручення протягом 7ми календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до пункту 1 додаткової Угоди № 3 від 18 травня 2021 року до Угоди про надання правничої допомоги від 02 квітня 2021 року, встановлено, що для виконання предмету Угоди про надання правничої допомоги від 02 квітня 2021 року та завдання, викладеного в листі за вих. № 18/05/21-3 від 18 травня 2021 року, Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Клієнту правничу допомогу з представництва інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій, зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються питання представництва та захисту інтересів, складанні необхідних для представництва інтересів процесуальних документів та іншу правничу допомогу з питань щодо: визнання про виправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня ДПС № 2613871/42327952 від 29 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від (02 квітня 2021 року) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 02 квітня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 вказаної Угоди найменування та вартість послуг (гонорару) розраховується на підставі даних, зазначених в таблиці та додатково погоджуються Сторонами в Додатках до даної Додаткової угоди № 3 від 18 травня 2021 року.

Так, відповідно до додатку № 1 до додаткової Угоди № 3 від 18 травня 2021 року до Угоди про надання правничої допомоги від 02 квітня 2021 року вбачається, що Сторони визначили найменування та вартість послуг (гонорару), які Виконавець зобов`язується надати, а Клієнт - сплатити: Вивчення матеріалів (1.5 год/1 000,00 грн) - 1 500,00 грн; Дослідження законодавства, що регламентує предмет спору (2 год/1 000,00грн) - 2 000,00 грн; Підготовка позовної заяви для подання до Окружного адміністративного суду міста Києва (4 год/1 000,00 грн) - 4 000,00; Оформлення додатків до скарги - зняття ксерокопій документів (1 год/500,00 грн) - 500,00 грн; необхідність досвіду для успішного завершення доручення - 4 000, грн; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення - 1 000,00 грн.

Надалі, на виконання вимог встановлених вище Угодою та додатковими Угодами, Виконавцем було надано на ознайомлення і підписання позовну заяву.

Також, відповідно до Акту виконаних робіт наявного в матеріалах справи вбачається, що для виконання предмету Угоди про надання правничої допомоги від 02 квітня 2021 року та завдання, викладеного в листі за вих. № 18/05/21-3 від 18 травня 2021 року, Виконавцем виконано наступну роботу: Вивчення матеріалів (1.5 год/1 000,00 грн) - 1 500,00 грн; Дослідження законодавства, що регламентує предмет спору (2 год/1 000,00грн) - 2 000,00 грн; Підготовка позовної заяви для подання до Окружного адміністративного суду міста Києва (4 год/1 000,00 грн) - 4 000,00; Оформлення додатків до скарги - зняття ксерокопій документів (1 год/500,00 грн) - 500,00 грн; необхідність досвіду для успішного завершення доручення - 4 000, грн; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення - 1 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зауважує, що на підтвердження обставин на обґрунтування правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу, до суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, виходячи з аналізу наданих до суду представником позивача документів на підтвердження правомірності витрат на правничу допомогу вбачається, що останнім надані належним чином оформленні документи, водночас суд вважає за необхідне звернути увагу, що з наданих до суду розрахунків вбачається, що представником позивача зазначено одним із пунктом визначення суми необхідної до сплати за надання правничої допомоги визначено "необхідність досвіду для успішного завершення доручення" за який адвокатом Скібіцьким О.О. було визначено суму у розмірі 4 000, грн.

Водночас, суд зазначає, що вказана адміністративна справа визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та вказана категорія справ відносить до справ не значної складності, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який визначений представником позивача та наявність такого пункту як "необхідність досвіду для успішного завершення доручення" для обрахування суми оплати за надання правничої допомоги не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, та про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача та наявність підстав для стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі по 4 500,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47, код ЄДРПОУ 42327952) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сікрет» (адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 47, код ЄДРПОУ 42327952) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Н.В. Клочкова