Ухвала суду № 100510083, 22.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

22 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5234/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 У від 28.02.2019 на суму 18276,72 грн та №Ф-19346-51 У від 18.11.2020 на суму 35588,74 грн.

Ухвалою від 15.09.2021 вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову. На виконання ухвали від 29.09.2021, позивачем, окрім іншого, подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 30.09.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, ухвалою від 30.09.2021 позивачу поновлений строк звернення до суду з цим позовом.

20.10.2021 до суду надійшло клопотання податкового органу про залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Ухвалою від 30.09.2021 задоволено клопотання позивача та поновлено строк звернення до суду з цим позовом. Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що з наданих позивачем доказів та пояснень убачається, що вона не отримувала оспорювані вимоги, а про їх існування дізналася при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Отже, з метою недопущення порушень прав позивача на доступ до суду, суд вважав за можливе станом на день розгляду заяви позивача про поновлення строку, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та відкрити провадження у справі. Разом з тим, для встановлення факту звернення позивача до суду в межах строку, встановленого чинним законодавством або його пропуску, суд ухвалою від 30.09.2021 зобов`язав відповідача надати докази вручення позивачу оскаржуваної вимоги, адже саме на нього законодавством покладений обов`язок направлення платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату.

Відповідач, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, посилається на те, що оспорювана вимога від 18.11.2020 №Ф-19346-51 на суму 35588,74 грн була направлена позивачу на податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням №7300309821156, однак 23.12.2020 поштове відправлення повернулось за зворотньою адресою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". З огляду на викладене та посилаючись на ст.42 ПК України, відповідач вказує, що днем вручення є саме 23.12.2020. Тому, на думку відповідача, позивач, звертаючись до суду з цим позовом 13.09.2021 пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Суд не приймає вказані доводи відповідача з огляду на те, що з наданих податковим органом пояснень убачається, що вимога від 18.11.2020 №Ф-19346-51 направлена на податкову адресу: АДРЕСА_1 . Разом з тим, з копії паспорта позивача убачається, що адресою її реєстрації є: АДРЕСА_2 . Відповідач, посилаючись на те, що адреса АДРЕСА_1 є податковою адресою позивача, не надав жодних доказів на підтвердження такої інформації. Крім того, відповідачем не надано доказів направлення цієї вимоги та повернення такого відправлення (копії конверта з рекомендованим повідомденням).

Окремо суд звертає увагу на те, що податковий орган не надав жодного пояснення щодо направлення позивачу ще однієї оспорюваної вимоги, а саме №Ф-19346-51 У від 28.02.2019 на суму 18276,72 грн, як і не надав доказів направлення такої вимоги. У зв`язку з чим можна зробити висновок про те, що вказана вимога взагалі не направлялась позивачу.

Отже, відповідно до копії паспорту позивача, що наявна в матеріалах справи, адресою її реєстрації є саме АДРЕСА_3 та відповідачем не направлялись оскаржувані вимоги на вказану адресу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що позивач дійсно дізналася про наявність оспорюваних вимог саме з матеріалів виконавчих проваджень, з якими вона ознайомилась 14.06.2021 та 29.06.2021, а вже 13.09.2021 вона звернулась до суду з цим позовом, тобто у межах шестимісячного строку. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, а наведені відповідачем доводи щодо пропуску шестимісячного строку не підтверджені жодним доказом.

Суд приймає до уваги посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 про те, що платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст.122 КАС України. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що у цій постанові Верховним Судом встановлено, що позивач дізнався про оскаржувану вимогу саме з матеріалів виконавчого провадження та шестимісячний строк звернення до суду з позовом відліковано саме з дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Аналогічна ситуація склалася і у даній справі №540/5234/21.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, з огляду на те, що вказана справа стосується пенсійних виплат і Верховний Суд мотивуючи строки звернення до суду посилається на те, що особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, отримавши пенсійну виплату, яка є щомісячним платежем.

Суд звертає увагу відповідача на те, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що правові позиції викладені у постановах Верховного Суду мають застосовуватись у справах з аналогічними обставинами. Правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.

З цих же підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №825/1109/16, адже у вказаній справі обставини не є аналогічними до цієї справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд не встановив підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а отже клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя А.С. Пекний