Рішення № 100510002, 22.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2021 року № 520/16281/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення №204150003470 від 05.07.2021 р. Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 у ДСП “Берестове” ТОВ “Хлібопродукт” на посаді доярка з 17.05.2000 р. по 09.08.2001 р.;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення 29.06.2021 р. згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV та пункту “д” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1961 № 1788-ХІІ;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Харківській області приймаючи спірне рішення протиправно відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.09.2021 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу було прийнято на підставі рішення Комісіїї з питань підтвердження стажу роботи, яка створена при ГУ ПФУ у Харківській області, яким позивачу не зараховано до пільгового стажу період з 17.05.2000 по 09.08.2021, у зв`язку з ненаданням ОСОБА_3 документів що підтверджують ліквідацію підприємства ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV.

Рішенням Комісії при ГУ ПФУ України в Харківській області від 29.04.2021 №85/4-21 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи підтверджено пільговий стаж роботи ОСОБА_1 у період з 19.06.1981р. по 16.05.2000 за професією доярка (з урахуванням вихододнів в колгоспі) (а.с.10).

Рішенням ГУ ПФУ у Харківській області від 05.07.2021 №204150003470 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Вказано, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи від 29.04.2021 №85/4-21 до пільгового стажу не зараховано період роботи з 17.05.2000 по 09.08.2001р. (відсутні документи про ліквідацію підприємства), тобто не достатньо пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (а.с.7).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, про відмову у призначенні пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. (далі-Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058-IV).

Згідно п. "д" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

З приписів наведеної норми закону випливає, що особа набуває право на призначення пенсії у порядку згаданої статті у разі одночасної відповідності таким умовам як: 1) досягнення віку - 55 років; 2) наявності показника стажу тривалістю не менше 20 років.

Натомість, відсутність будь-якої з перелічених кваліфікуючих умов засвідчує відсутність у фізичної особи - громадянина суб`єктивного права на фактичне отримання соціального забезпечення у формі призначення пенсії.

Під час розгляду матеріалів звернення заявника, а також під час розгляду справи по суті, пенсійний орган не висловив жодних зауважень стосовно відповідності громадянина критерію вікового цензу.

Тому ця обставина судом не досліджується та не оцінюється, адже відносно саме цієї обставини відсутній спір.

Стосовно ж показника страхового стажу суд зауважує, що згідно з ч.ч.1 і 2 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабміном України.

Згідно п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України № 637 "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно п. п. 4.1 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

З наданої копії трудової книжки судом встановлено, що ОСОБА_2 - у період з 19.06.1981р. по 16.05.2000 р. працювала у колгоспі ХХІ Партз`їзду (далі: СТОВ «Зачепилівське») за професією доярка:

- у період з 16.05.2000р. по 09.08.2001р. - у ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт» за професією доярка (наказ про прийняття на роботу №3 від 16.05.2000, наказ про звільнення №38 від 09.08.2001р.) (а.с.8-9).

Згідно з наданою до суду уточнюючою довідкою Комунального підприємства «Зачепилівський районний трудовий архів» від 18.01.2021 №09/в в архівному фонді ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт» Зачепилівського району Харківської області у наказах директора ТОВ «Берестове», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала з 17.05.2000 р.(наказ №3 від 16.05.2000 р.) по 09.08.2001р. (наказ №38 від 09.08.2001р.) на посаді доярка (а.с.11).

Досліджуючи зміст спірного рішення ГУ ПФУ України у Харківській області від 05.07.2021 №204150003470 суд зазначає, що дане рішення прийнято на підставі, зокрема, рішення Комісії при ГУ ПФУ у Харківській області від 29.04.2021 №85/4-21, в якому останній посилаючись на: 1) надання позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №26526058 щодо ТОВ «Хлібопродукт», де зазначено у графі «дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи»: ТОВ «Хлібопродукт» в стані припинення, 02.10.2008, 14571130001000199, внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством», та не надання 2) документів про припинення діяльності в результаті ліквідації ТОВ «Хлібопродукт», не зараховано період роботи позивача з 17.05.2000р. по 09.08.2001р. за професією доярка (з урахуванням вихододнів в колгоспі).

У зв`язку з чим Комісія вирішили підтвердити стаж роботи позивачки у період з 19.06.1981р. по 16.05.2000р. за професією доярка (з урахуванням вихододнів в колгоспі).

Отже, суд зазначає, що фактично відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі ненаданням до владного органу документів про ліквідацію підприємства - ТОВ «Хлібопродукт».

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.26 ч.1 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Згідно з відомостями Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14), містяться дані про перебування юридичної особи - ТОВ «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30773442) у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи: ТОВ «Хлібопродукт» в стані припинення, 02.10.2008, 14571130001000199, внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством.

Тобто, суд зазначає, що ТОВ «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30773442) перебуває лише в стані припинення. Відомостей, що дане підприємство – припинено, даний Витяг не містить. Інформація з приводу наявності «судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством», не означає про припинення такого підприємства, а лише стверджує про наявний відповідний етап його припинення (як-то судово-процесуального акту про відкриття процедури ліквідації підприємства тощо).

Таким чином, позивач позбавлений можливості станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії надати до органу ПФУ документ, який на дату звернення не існує.

Представником відповідача, також, не надано до суду у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, доказів на підтвердження припинення юридичної особи - ТОВ «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30773442).

Отже, суб`єкт владних повноважень, зазначаючи у спірному рішенні про необхідність надання Комісії документу про ліквідацію ТОВ «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30773442), діяв не у межах та не у спосіб визначених положеннями діючого законодавства.

Інших тверджень (недоліків) щодо наданих позивачем документів для призначення пенсії відповідачем у спірному рішенні не вказано.

Також суд зазначає, що наявність або відсутність доказів на підтвердження припинення юридичної особи - ТОВ «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30773442), не спростовує того факту, що ОСОБА_2 у період з 17.05.2000 по 09.08.2001 року працювала у цьому підприємстві на посаді доярки. Означені обставини також підтверджені трудовою книжкою позивача та архівною довідкою, що містяться в матеріалах справи.

Поряд із цим, суд зазначає, що частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ГУ ПФУ України в Харківській області від 29.04.2021 №85/4-21 про результати розгляду заяви щодо підтвердження стажу роботи, в частині незарахування ОСОБА_1 періоду роботи 16.05.2000 по 09.08.2001 у ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт».

Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про визнання противоправним та скасування рішення №204150003470 від 05.07.2021 р. Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи позивача період праці на ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт» з 16.05.2000 по 09.08.2001р. на посаді доярка та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення 29.06.2021, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.18 у справі №826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню часткового неврахування періоду роботи позивача при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тому, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV та пункту “д” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1961 № 1788-ХІІ.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ГУ ПФУ України в Харківській області від 29.04.2021 №85/4-21 про результати розгляду заяви щодо підтвердження стажу роботи, в частині незарахування ОСОБА_1 періоду роботи 16.05.2000 по 09.08.2001 у ДСП «Берестове» ТОВ «Хлібопродукт».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.07.2021 №204150003470 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про призначення пенсії згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV та пункту “д” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1961 № 1788-ХІІ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 жовтня 2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.