Ухвала суду № 100509950, 22.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

22 жовтня 2021 року № 520/13181/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, копр. 2), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.10.2021 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся - ОСОБА_1 , із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 520/13181/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, копр. 2), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі 520/13181/2020, шляхом його зміни на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 , (код РНОКПП № НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 185 518,29 грн.

В обґрунтування заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 13.10.2021 року зазначено, що 28.08.2021 на ім`я старшого державного виконавця Гука С.В. від відповідача (боржника у виконавчому провадженні) - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області за вих. № 06-15/1912/2021 від 20.09.2021 надійшов лист, яким ТУ ДСА України у Харківській області повідомляє, що не має правових підстав самостійно виконати рішення суду та здійснити виплату недоотриманої суддівської винагороди судді Скотарю А.Ю., оскільки здійснює нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України та за наявності відповідного бюджетного призначення виключно в рамках бюджетного року. Тим же листом ТУ ДСА України у Харківській області повідомляє, що виконання судового рішення можливе лише після зміни способу і порядку його виконання в порядку стягнення з бюджетної програми, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація. Тобто, з тексту листа боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим, а саме: посилання боржника на відсутність відповідного бюджетного фінансування (бюджетних асигнувань).

Отже, згідно розрахунку недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, виданого Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області за № 04-49/490 від 17.09.2021, розмір недоотриманої ОСОБА_1 суддівської винагороди становить 185 518, 29 грн.

20.10.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, копр. 2) надійшли пояснення до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в яких представник просить суд:

1. Долучити до матеріалів справи № 520/13181/2020 пояснення до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 (в порядку ст. 378 КАС України).

2. Залучити до участі у справі Державну судову адміністрацію України у якості другого відповідача.

3. Змінити порядок та спосіб виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №520/13181/2020 в порядку стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.

В обґрунтування пояснень до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 20.10.2021 року, представник відповідача зазначає, що ТУ ДСА України не має правових підстав самостійно виконувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року по справі № 520/13181/2020 та здійснити виплату недоотриманої суддівської винагороди , у розмірі 185518, 29 грн. Для виконання для виконання рішення ХОАС від 26.10.2020 по справі №520/13181/2020 виключно стягувач чи виконавець може звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом списання визначеної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України відповідно Закону та Порядку. У зв`язку з чим виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №520/13181/2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства

Відповідно до ч.2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяв, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року суду адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківської області щодо нарахування та виплати судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди з застуванням обмеження при нарахуванні у сумі 47320 грн. на місяць за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року. Зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести нарахування та виплату судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, а саме 264 608,74 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за вказаний період часу. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення ХОАС від 26.10.2020 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Стосовно заяви позивача - ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов`язковість судових рішень).

Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Так, положеннями Закону України “Про виконавче провадження” визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Також, засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).

Враховуючи, що в межах даної справи розглядається питання стосовно порушення прав позивача щодо виплати недоотриманої суддівської винагороди, слід враховувати, що розмір і порядок виплати суддівської винагороди визначається виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Конституційне поняття "закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

Суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо того, що нею вчинялись дії щодо виконання вказаного рішення суду як у добровільному порядку, так і порядку, передбаченому п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Разом з тим у даній справі суд не здійснює вихід за межі позовних вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.

Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.

Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 в частині виплати позивачу заборгованості суддівської винагороди у розмірі 185518,00 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.

Щодо заяви представника відповідача - про заміну порядку та способу виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №520/13181/2020 в порядку стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з поданої заяви, представник просить суд конкретно визначити шлях виконання рішення, а саме з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказана зміна способу та порядку є передчасною, так як можлива лиже після того, як неможливо буде виконат рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 , (код РНОКПП № НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 185518,29 грн.

Отже, заява представника відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, копр. 2) від 20.10.2021 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задоволенню не підлягає.

Крім того, щодо клопотання про залучення до справи Державну судову адміністрацію України у якості другого відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч.3, 6 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Зі змісту вказаної норми закону судом встановлено, що залучення другого відповідача можливе лише на стадії розгляду справи у суді першої інстанції до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи те, що справа №520/13181/2020 розглянута та рішення суду 20.10.2021 року по даній справі набрало законної сили, залучення другого відповідача на стадії вирішення судом заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду не передбачено КАС України.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 371, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, копр. 2), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року по справі №520/520/13181/2020 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 , (код РНОКПП № НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 185518,29 грн.

В задоволенні заяви представника - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, від 20.10.2021 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 26.10.2021 року по справі № 520/13181/2020 - відмовити.

В задоволенні клопотання представника - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, про залучення до справи Державну судову адміністрацію України у якості другого відповідача - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.