Ухвала суду № 100509700, 22.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" жовтня 2021 р. Справа № 480/8824/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання Чупахівської селищної ради про залучення третьої особи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чупахівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Чупахівської селищної ради, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності», прийняте з врахуванням заяви ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Чупахівську селищну раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. із земель сільськогосподарського призначення на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів) за результатами розгляду клопотання позивача від 23.06.2020.

Ухвалою суду від 14.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.10.2021 відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.

Крім того відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, у якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Селянське (фермерське) господарство "Барздов".

Суд, дослідивши доводи клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).

У даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Ознайомившись з позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Щодо клопотання про залучення третьої особи, у якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Селянське (фермерське) господарство "Барздов", суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Суд зазначає, що учасник може бути залучений до участі у справі в якості третьої особи в тому разі, коли рішення по справі може вплинути на його права, обов`язки, свободи або інтереси.

Обґрунтовуючи необхідність залучення Селянського (фермерського) господарства "Барздов" в якості третьої особи представник відповідача посилається на те, що позивач просить виділити їй частину земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні у вказаного підприємства.

Суд зазначає, що в даному випадку предметом розгляду справи є правомірність винесеного саме відповідачем рішення згідно поданої позивачем заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

У свою чергу, суд також враховує, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність (постанова від 28.11.18 у справі №826/5735/16). Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Керуючись ст.ст. 49, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Чупахівської селищної ради про призначення у справі №480/8824/21 судового засідання - відмовити.

У задоволенні клопотання представника Чупахівської селищної ради про залучення Селянського (фермерського) господарства "Барздов" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Савицька