Рішення № 100509294, 21.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.21 м. ПолтаваСправа № 440/9733/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області /далі - відповідач, КДКА Полтавської області/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 20 липня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ;

- зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво №1850) у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Стандартів наданні безоплатної вторинної правової допомоги та інших норм законодавства /а.с.1-6/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до КДКА Полтавської області зі скаргою щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 . Рішенням КДКА Полтавської області від 20 липня 2021 року у задоволенні його скарги на дії адвоката ОСОБА_2 відмовлено. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки адвокатом ОСОБА_2 вчинено низку системних порушень чинного законодавства України в частині принципів, якими керується в своїй діяльності адвокат, зокрема ним допущено порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Стандартів наданні безоплатної вторинної правової допомоги та інших норм законодавства, та оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження та вивчення всіх доводів та доказів позивача. Крім того, оскаржуване рішення прийнято незаконним складом комісії Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області внаслідок участі у ній адвоката ОСОБА_3 , із яким у позивача наявний конфлікт інтересів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 /далі - третя особа, ОСОБА_2 /, а також витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 52-59/ зазначив, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 20 липня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 прийнято на підставі відомостей зазначених позивачем у скарзі від 22 червня 2021 року, яким надана оцінка з урахуванням всіх фактичних обставин. На засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області 20 липня 2021 року при розгляді скарги позивача стосовно адвоката ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3. не приймав участі в обговоренні та голосуванні у зазначеній справі, що підтверджується витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 22 липня 2021 року. Крім того, адвокат ОСОБА_3 з позивачем незнайомий та не зустрічався, що спростовує доводи позивача.

У відповіді на відзив /а.с.161-162/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та про протиправність оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 20 липня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року доручено Полтавському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити здійснення представництва інтересів засудженого ОСОБА_1 шляхом призначення адвоката.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

22 червня 2021 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 від 14 червня 2021 року (вх.№48/7-21) /а.с.60-64/, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 для захисту його прав, свобод та інтересів в Апеляційному суді Полтавської області та використання всіх національних засобів правового захисту було призначено адвоката ОСОБА_2. згідно доручення №016-0003197 від 20 грудня 2019 року. У ході проведення конфіденційного побачення у ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2 не виникло довірчих стосунків та вони мають різні правові погляди щодо узгодження позиції здійснення захисту у судовій справі ОСОБА_1 (оскільки адвокат вимагав від ОСОБА_1 визнати вину, стверджував про відсутність у нього жодних шансів звільнитись). Крім того, адвокат ОСОБА_2 не має достатнього досвіду та кваліфікації в особливо складних справах по кваліфікації частини другої статті 115 Кримінального кодексу України для надання ОСОБА_1 якісної, ефективної правової допомоги та захисту. Адвокат ОСОБА_2. за відсутності між ними довірчих стосунків в односторонньому порядку не відмовився від виконання доручення Центру БВПД та діяв всупереч інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_2 отримав доручення 20 грудня 2019 року і приймав участь в судових засіданнях (близько 8 засідань), хоча не мав права, адже ні правова позиція, ні бажання ОСОБА_1 з ним працювати не було узгоджено. Адвокат ОСОБА_2. спілкувався з представником потерпілого та на зауваження ОСОБА_1 не робити цього не реагував, приймав якісь подарунки, завернуті в папір чи пакет, не залучив жодного процесуального документа в справу. Адвокат ОСОБА_2 повідомляв, що йому заплатять кошти згідно доручення незалежно від результату його активної роботи. На такі неправовірні дії ОСОБА_1 подано скарги, за результатами яких відкрито три кримінальні провадження стосовно ОСОБА_2 за фактом ч.1 ст. 382 КК України (провадження зареєстроване в ЄРДР 22 червня 2020 року за №42020170000000121), за фактом ч. 1 ст. 365-2 КК України (провадження зареєстроване в ЄРДР 02 жовтня 2020 року за №42020170000000204) та за фактом ч.1 ст. 396 КК України (провадження зареєстроване в ЄРДР 06 листопада 2020 року за №62020170000001710). Після цього та заявлених ОСОБА_1 відводів адвокат ОСОБА_2. продовжував з`являтися в судові засідання. Листом №03-27/261 від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про відсутність у адвоката ОСОБА_2. досвіду по справах за статтею 115 КК України. ОСОБА_2 за весь час (майже два роки) не зробив нічого, щоб допомогти та захистити інтереси, а навпаки зробив усе, щоб осудили ОСОБА_1 та вирок залишили без змін, адже 23 липня 2020 року на засіданні в Апеляційному суді ОСОБА_4 стався напад та йому викликали швидку допомогу, однак адвокат продовжив апеляційний розгляд справи без участі ОСОБА_1 , чим погіршив становище ОСОБА_1 та позбавив його можливості виступати в суді та захищати себе. ОСОБА_2 не написав касаційну скаргу на вирок та ухвалу апеляційного суду, а також не з`являвся до ОСОБА_1 , всупереч пункту 3 доручення №016-0003197. Таким чином, адвокат ОСОБА_2 порушив статті 7, 8, 9, 11, 17, 18, 19, 26, 27 Правил адвокатської етики та положення статті 21, пунктів 3, 5, 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 3, 4, 5, 6 Стандартів якості при наданні безоплатної вторинної правової допомоги та інших норм права.

Листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області №265/4-21 від 01 липня 2021 року /а.с. 65/ ОСОБА_1 повідомлено, що 05 лютого 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надходила його скарга від 30 січня 2020 року стосовно адвоката ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_1 зазначав про те, що станом на 29 січня 2020 року він жодного разу не спілкувався з адвокатом ОСОБА_2 28 січня 2020 року адвокат був фіктивно присутнім в залі судового засідання Апеляційного суду Полтавської області, до розгляду справи готовий не був, матеріалами справи не цікавився та не володів, особисто з ОСОБА_1 не спілкувався та не намагався установити контакт, поводив себе неприязно, переглядався з представником потерпілого ОСОБА_5 , демонструючи, що вони друзі. Адвокат ОСОБА_2 діяв всупереч інтересам та захисту ОСОБА_1 , виконуючи вказівку директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_1 потенційний конфлікт інтересів, з яким адвокат перебуває у зговорі. За результатом розгляду такої скарги 04 березня 2020 року дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову в порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_1 звертався з адміністративним позовом до Полтавського окружного адміністративного суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Зазначене судове рішення вступило в законну силу на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, у відповідності до якої у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено. 20 лютого 2020 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 13 лютого 2020 року стосовно адвоката ОСОБА_2 , в якій зазначено про те, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржив дії адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області захисник продовжував йому надавати правову допомогу, а тому 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 заявив відвід захиснику через конфлікт інтересів. 12 лютого 2020 року захисник ОСОБА_2. не узгодив з ним правову позицію та про те, що він не має довіри до нього. Адвокат мстить ОСОБА_1 , не розуміється в законах. 13 травня 2020 року дисциплінарною палатою прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за зазначеними ним фактами у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У скарзі від 14 червня 2021 року, яка надійшла до КДКА Полтавської області, ОСОБА_1 повторно вказує про факти, які вже були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, про які зазначено вище. Відповідно до статті 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30 серпня 2014 року (зі змінами), прийнято рішення про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_1 від 14 червня 2021 року в частині, яка була предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.

25 червня 2021 року відповідно до вимог частини другої статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_7 надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_8 про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 /а.с.69/.

Листом голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_7. вих.№254/4-21 від 25 червня 2021 року /а.с. 67/ повідомлено адвокату ОСОБА_2 про надходження скарги ОСОБА_1 та запропоновано у термін до 05 липня 2021 року надати письмові пояснення з приводу фактів, викладених у скаргах та докази на їх спростування. Вказаний лист надісланий адвокату ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням №3600004908579 та адресату вручений 30 червня 2021 року /а.с.68/.

До дисциплінарної палати КДКА Полтавської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 від 06 липня 2019 року /а.с. 70-71/, в яких зазначено, що 20 грудня 2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року) йому надано доручення за №016-0003197 для надання вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_1 за п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна. Під час усього апеляційного розгляду скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката Павленка А.І. він постійно здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_1 . Хоча з ОСОБА_1 не було узгоджено правової позиції взагалі, то його правова позиція у даній справі не суперечила захисту, так як він її не висловлював та й не міг висловлювати без погодження безпосередньо з самим підзахисним, а тому й не могла зашкодити його захисту взагалі. Під час апеляційного розгляду він підтримував усі заявлені ОСОБА_1 клопотання як щодо відводів сторін у справі, так і щодо клопотань у кримінальному провадженні про проведення процесуальних дій. В ході судового розгляду ОСОБА_1 йому було заявлено відвід, в задоволенні якого судом було відмовлено. Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про відвід адвоката, суд задавав йому уточнюючі питання, з відповідей яких впевнився, що він ознайомлений з матеріалами справи та підготовлений до судового розгляду. Будь-яких неприязних стосунків між ним та ОСОБА_1 судом встановлено не було. Так як відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» він не міг заявити самовідвід щодо наданого йому доручення, на виконання якого він надав згоду на час його призначення, а тому не міг припинити надавати правову допомогу в односторонньому порядку тільки на підставі бажання ОСОБА_1 . Різних правових поглядів у нього з засудженим ОСОБА_1 не було. Він не вимагав від останнього визнати свою вину та не стверджував, що у нього не має жодних шансів звільнитися, як повідомляє в своїй скарзі ОСОБА_1 . Взагалі він ніяким чином не погрожував засудженому ОСОБА_1 , що останньому буде гірше, якщо він не визнає свою вину. Про це свідчить як його принципова позиція щодо необхідності повторного дослідження доказів, яку він висловлював на судових засіданнях, так і те, що ним повністю підтримувалася правова позиція ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, що фіксувалося на відео та аудіо запис. Крім того, в його юридичній практиці є досвід та кваліфікація у розгляді тяжких та особливо тяжких злочинів, його юридичний стаж складає близько 20 років. ОСОБА_1 не бажав виходити з камерного приміщення без будь-яких пояснень, про що адвокатом були складені відповідні акти, а також не бажав узгоджувати із адвокатом правову позицію та навіть спілкуватися, то адвокат не міг вручати останньому процесуальні документи. В розгляді апеляційної скарги адвокат приймав участь на підставі наданого доручення Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги Полтавській області. У його відводі, заявленим засудженим ОСОБА_1 , апеляційним судом було відмовлено, сам ОСОБА_1 свого захисника не запрошував, а тому ОСОБА_2 повинен був надавати останньому правову допомогу та приймати участь у розгляді апеляційної скарги, так як участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Жодних погроз після конфіденційного побачення та не узгодження правової позиції з ОСОБА_1 в бік останнього ОСОБА_2 не висловлював, в тому числі і не повідомляв йому в погрозливій формі про те, що якщо він не визнає своєї вини, то ОСОБА_2 як колишній працівник поліції змушений використати свої зв`язки. Тим більше ОСОБА_2 не був працівником поліції. ОСОБА_1 взагалі не бажав зі ОСОБА_2 спілкуватися. Про те, що директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області є його другом ОСОБА_2 не міг повідомляти ОСОБА_1 , так як це не відповідає дійсності. З директором ОСОБА_6 ОСОБА_2 взагалі не спілкується та не підтримує будь-яких відносин. ОСОБА_2 наполягає, що будь-яких вказівок від директора центра не отримував, тим паче, що директор центру не має права давати вказівки в його професійній діяльності та в змову ОСОБА_2 з ним не вступав. Щодо спілкування з адвокатом ОСОБА_5 , зазначив, що під час судового розгляду справи ОСОБА_2 з останнім не спілкувався, що взагалі неможливо зробити по факту, без дозволу головуючого колегії суддів, і тільки в межах Кримінального процесуального кодексу України. До даного судового засідання ОСОБА_2 не те, що не пересікався з ним у сфері діяльності, а навіть не був з ним знайомий. Жодних подарунків від адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_2 не приймав та не міг приймати, так як це суперечить адвокатській етиці. Вважаю, що такими показаннями в своїй скарзі ОСОБА_1 чинить спробу очорнити ОСОБА_2 , так як він не міг припинити надавати правову допомогу в односторонньому порядку. Щодо кримінальних правопорушень, зареєстрованих в ЄРДР, ОСОБА_2 нічого повідомити не може, так як його не тільки жодного разу не допитували, але й навіть не викликали для надання показань за вказаними надуманими ОСОБА_1 фактами. Під час судових засідань ОСОБА_2 не зухвало імітував свою присутність в суді, а повністю підтримував правову позицію та усі клопотання ОСОБА_1 , що підтверджується журналом судових засідань. У ОСОБА_2 достатньо професійного досвіду для надання правової допомоги у кримінальних провадженнях за ознаками статті 115 КК України. Як захисник-адвокат ОСОБА_1 ОСОБА_2 жодним чином не міг діяти всупереч правам, свободам та захисту останнього і вважає, що ним було зроблено усе можливе для надання йому професійної правової допомоги, а не для того, як стверджує ОСОБА_1 , щоб він був засуджений та вирок був залишений без змін. 23 липня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 за порушення правил поведінки в залі судового засідання був видалений з зали судового засідання, хоча неодноразово попереджався апеляційним судом про неналежну поведінку. ОСОБА_2 було заявлено клопотання про неможливість проведення судового засідання без участі ОСОБА_9 , в якому апеляційним судом йому було відмовлено, а тому йому самостійно залишилося здійснювати захист останнього. Відповідно до своїх професійних обов`язків ОСОБА_2 не міг покинути судове засідання. Після винесення ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року про залишення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника в його інтересах - адвоката Павленка А.І. без задоволення, а вирок Октябрського районного суду Полтави від 17 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін, ОСОБА_2 готував проект касаційної скарги до Верховного Суду у даному кримінальному провадженні, але 02 жовтня 2020 року ОСОБА_2 дізнався, що за заявою ОСОБА_1 17 вересня 2020 року Полтавським апеляційним судом зобов`язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 на ім`я Директора регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ОСОБА_6 було направлено заяву від 02 жовтня 2020 року, в якій ОСОБА_2 зазначав, що у нього з обвинуваченим ОСОБА_1 виник конфлікт інтересів, а тому просив зняти його з виконання доручення за №016-0003197 для надання вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_1 та замінити на іншого адвоката. 06 жовтня 2020 року ОСОБА_2 було замінено на іншого адвоката, після чого він припинив виконувати свої обов`язки як захисника у даному дорученні. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 вважає, що будь-яких порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики ним допущено не було.

14 липня 2021 року членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_8 складено довідку за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /а.с.119-123/, в якій зазначено, що фактичні дані, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_2 під час здійснення своїх професійних обов`язків не дотримувався принципів верховенства права, законності , незалежності та конфіденційності, нечесно та несумлінно надавав правову допомогу, не у відповідності до Конституції України і законів України під час перевірки не встановлені, а тому в діях адвоката ОСОБА_2 ознаки дисциплінарного проступку під час надання правової допомоги ОСОБА_1 відсутні. Запропоновано прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Відповідно до витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області /а.с.124-130/ за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики дисциплінарною комісією КДКА Полтавської області вирішено (голосували "за" - 6, член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 участі у голосуванні не приймав) прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 від 22 червня 2021 року, що оформлено у відповідне рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 20 липня 2021 року /а.с.131-142/.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області надано оцінку фактам, викладеним у скарзі ОСОБА_1 , виходячи з наступного:

20 грудня 2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (на підставі ухвали судді Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М. від 29 жовтня 2018 року) адвокату ОСОБА_2. надано доручення за №016-0003197 для надання вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , засудженому за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

05 лютого 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надходила скарга ОСОБА_1 від 30 січня 2020 року стосовно адвоката ОСОБА_2 . У скарзі зазначалося, що станом на 29 січня 2020 року ОСОБА_1 жодного разу не спілкувався з адвокатом ОСОБА_2 28 січня 2020 року адвокат був фіктивно присутнім в залі судового засідання Апеляційного суду Полтавської області, до розгляду справи готовий не був, матеріалами справи не цікавився та не володів. Особисто з ОСОБА_1 не спілкувався та не намагався установити контакт, поводив себе неприязно, переглядався з представником потерпілого ОСОБА_5 , демонструючи, що вони друзі. Адвокат ОСОБА_2 діяв всупереч інтересам та захисту ОСОБА_1 , виконуючи вказівку директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_1 потенційний конфлікт інтересів, з яким адвокат перебуває у зговорі.

За результатом розгляду скарги 04 березня 2020 року дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, ОСОБА_1 звертався з адміністративним позовом до Полтавського окружного адміністративного суду. За рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (справа № 440/1611/20) у задоволенні позову відмовлено повністю. Зазначене рішення вступило в законну силу на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, у відповідності до якої у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

20 лютого 2020 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 13 лютого 2020 року стосовно адвоката ОСОБА_2 . У скарзі зазначалося, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржив дії адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, захисник продовжував надавати правову допомогу, а тому 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 заявив відвід захиснику через конфлікт інтересів. 12 лютого 2020 року захисник ОСОБА_2. не узгодив з ОСОБА_1 правову позицію та про те, що не має довіри до нього. Адвокат мстить, не розуміється в законах.

13 травня 2020 року дисциплінарною палатою прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за зазначеними ОСОБА_1 фактами у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, передбаченому ч.2 ст.34 Закону У країни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У скарзі від 14 червня 2021 року, яка надійшла до КДКА Полтавської області 22 червня 2021 року, ОСОБА_1 повторно вказує про факти, які вже були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, про які зазначено вище.

01 липня 2021 року головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області прийнято рішення про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_1 в частині, яка була предметом розгляду дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області.

При прийнятті рішення дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області враховано юридичні факти, встановлені постановою Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 554/726/17 за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 17 липня 2017 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, а саме: «У касаційній скарзі засуджений зазначає, що під час судового розгляду та в суді апеляційної інстанції було неодноразово порушено його право на захист. Однак, такі доводи спростовуються матеріалами кримінального провадження, з яких убачається, що обвинувачений всіляко намагався позбавити суд можливості провести розгляд справи в розумні строки, посилаючись при цьому на погіршення стану здоров`я, яке у нього відбувалося саме під час перебування в залі судових засідань і тоді, коли йому необхідно було відповідно до встановленого порядку дослідження доказів давати пояснення або висловлювати свою позицію щодо обвинувачення, яке йому було висунуте. Неодноразові обстеження лікарями, проведені за викликом суду, не встановлювали об`єктивних перешкод з урахуванням його стану для участі в проведенні судових засідань, хоча на його вимогу вони неодноразово відкладались. Разом із цим, засуджений у своїй касаційній скарзі зазначає, що під час судового розгляду 13 липня 2017 року у нього стався напад епілепсії, було викликано швидку медичну допомогу, але стан був незадовільний, проте суд продовжив судовий розгляд, порушуючи його права. Проте, такі твердження спростовуються прослуховуванням звукозапису судового засідання від 13 липня 2017 року, під час якого засудженому дійсно викликали лікарів, які надали йому допомогу та надали довідку, відповідно до якої він мав задовільний стан здоров`я та мав змогу продовжувати судовий розгляд. При цьому ОСОБА_1 заявляв неодноразові клопотання, які судом також було належним чином розглянуто, а в подальшому впевнено та повільно надавав показання, його не перебивали, він не був обмежений часом, а тому підстав вважати, що діями суду було порушено його права, колегія суддів не вбачає. Також засуджений зазначає, що кожен із захисників належним чином не узгодив з ним позиції, не брав участі у складанні його апеляційної скарги та він неодноразово звертався до регіонального центру з надання правової допомоги у Полтавській області, однак його звернення про призначення йому захисника Буглак В.В. залишено без уваги. Такі доводи засудженого спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Так, засуджений під час апеляційного розгляду неодноразово звертався до Регіонального центру про отримання правової допомоги. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час всього апеляційного розгляду він був забезпечений захисником, однак неодноразово заявляв своїм захисникам відводи, також відводи заявляв колегії суддів, жалівся на стан здоров`я та йому неодноразово викликали карету швидкої медичної допомоги. Суд розцінює поведінку засудженого щодо відмови від подальшої участі в судових засіданнях суду апеляційної інстанції, а саме як затягування розгляду справи та маніпулювання колегією суддів. На думку колегії суддів, справа повинна розглядатися з точки зору об`єктивної перевірки неупередженості, а точніше, необхідно дослідити питання про те, чи можуть сумніви заявника, що випливають з конкретної ситуації, вважатися об`єктивно виправданими в обставинах цього кримінального провадження. Відповідно до матеріалів кримінального провадження засуджений висловлював свої наміри про захист його інтересів адвокатом Буглак В.В., однак суд апеляційної інстанції під час розгляду ухвалою від 13 березня 2018 року доручив Регіональному центру призначити ОСОБА_1 адвоката для надання безоплатної правової допомоги .... Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року знову надано доручення Центру призначити ОСОБА_1 адвоката для надання безоплатної правової допомоги. На виконання зазначеної ухвали та в подальшому Регіональним центром надавалися по черзі доручення чотирьом різним адвокатам, проте ОСОБА_1 кожного разу наполягав на призначенні Регіональним центром для захисту його інтересів в апеляційній інстанції захисника Буглак В.В. Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року доручено Центру укласти договір з адвокатом Буглак В.В., що включена до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для здійснення захисту ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, відповідно до положень статті 17, 22 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». За повідомленням Центру, на виконання ухвали колегії суддів, на адресу захисника Буглак В.В. було направлено лист з пропозицією з`явитися до Центру для підписання договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та сам договір, водночас, станом на 04 лютого 2020 року договір, підписаний адвокатом Буглак В.В., на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року до Регіонального центру не надходив, для його підписання адвокат Буглак В.В. до Регіонального центру також не з`являлась. Натомість, у судових засіданнях, призначених апеляційним судом в даному провадженні, брав участь захисник - адвокат ОСОБА_2., який діяв на підставі доручення №016-0003197 від 20 грудня 2019 року. У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 неодноразово заявляв відводи захиснику ОСОБА_2. та заяви про його заміну на надуманих підставах, які колегією суддів у відповідних процесуальних рішеннях визнані такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому в задоволенні цих заяв було відмовлено. При цьому поведінка ОСОБА_1 як в судових засіданнях, так і в умовах СІЗО (відмова від спілкування з призначеними йому Центром захисниками) свідчить про зловживання обвинуваченим своїм правом на захист. З огляду на позицію ОСОБА_1 , за клопотанням якого судом і було залучено захисника, що надає безоплатну правову допомогу, та який протягом всього часу розгляду кримінального провадження щодо нього в апеляційному порядку відмовлявся від правової допомоги в суді будь-кого з адвокатів, що були призначені Регіональним центром, окрім Буглак В.В. , колегія суддів правильно вирішила за необхідне провести апеляційний розгляд за участю захисника ОСОБА_2. <…> Згідно з п.9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення (яке видається у формі наказу). Виключні підстави та порядок заміни адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначені ст. 24 цього Закону. Таким чином, КПК не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст.78 КПК України). Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. Згідно зі статтею 6 § 3 (с) Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має право використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір. Таким чином, з урахуванням положень КПК, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», практики Європейського суду з прав людини, даних про належну кваліфікацію адвоката ОСОБА_2. у кримінальних провадженнях будь-якої складності, право ОСОБА_1 на захист у кримінальному провадженні не порушено, з чим погоджується і колегія суддів. Окрім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, воно тривалий час, а саме два роки, не знаходило свого вирішення, тоді як призначалося до розгляду судом неодноразово (32 рази) та в стислі строки задля забезпечення його розгляду в розумні строки. Водночас мали місце непоодинокі випадки відкладення апеляційного розгляду провадження в зв`язку з відмовою обвинуваченого слідувати з ДУ «Полтавська установа виконання покарання №23» до приміщення апеляційного суду для участі в судовому засіданні та в зв`язку з заявами обвинуваченого про незадовільний стан здоров`я, що перешкоджав йому брати участь у судовому засіданні. При цьому після неодноразових спроб судді-доповідача надати слово обвинуваченому для висловлення доводів, викладених в апеляційних скаргах, таким правом не скористався та вкотре заявив клопотання про відкладення апеляційного розгляду з огляду на стан здоров`я, що убачається із звукозапису судового засідання від 23 липня 2020 року. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 правильно дійшов висновку про зловживання останнім наданими йому правами та затягування розгляду справи в такий спосіб, оскільки до матеріалів кримінального провадження як стороною захисту, так і на запит апеляційного суду з ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» надано інформацію щодо звернень ОСОБА_1 за медичною допомогою за час перебування в установі. При цьому жодних об`єктивних медичних даних про неможливість ОСОБА_1 за станом здоров`я брати участь в судових засіданнях матеріали провадження не містять, що вказує на затягування розгляду кримінального провадження та зловживання своїми правами. На переконання суду, під час апеляційного розгляду колегія суддів вжила всіх передбачених процесуальним законом заходи, у тому числі, для надання оцінки поведінки засудженого, його стану здоров`я, заявлених клопотань та забезпечення належним захистом. Так само колегія суддів розцінює поведінку засудженого щодо відмови від захисників та велику кількість заявлених клопотань, а саме як затягування розгляду справи та маніпулювання колегією суддів. Законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі щодо подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарженні процесуальних рішень суду. Тобто учасники справи мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду засідання впродовж апеляційного розгляду. Як убачається з матеріалів кримінальної справи, засуджений не тільки відмовлявся від захисників без належних на те умотивувань, а й не хотів їхати до зали судового засідання, про що неодноразово повідомлялося працівниками конвою, у тому числі, письмово. Отже, суд апеляційної інстанції вжив усіх заходів для використання засудженим своїх прав для подальшої його участі в судових засіданнях, а також намагався з`ясувати обставини, що спонукали його до таких дій. Таким чином, колегія суддів не встановила об`єктивних підстав вважати, що апеляційний розгляд кримінального провадження проведено без дотримання вимог процесуального закону, що повною мірою могло вплинути на законність та обґрунтованість судових рішень.

03 січня 2020 року, з врахуванням вихідних та святкових днів, на 6-тий робочий день з дати отримання доручення, з метою проведення конфіденційного побачення з ОСОБА_1 та з`ясування правової позиції адвокат ОСОБА_2 прибув до ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» Міністерства юстиції України, де утримується ОСОБА_1 , який відмовився виходити з камери для зустрічі з адвокатом. Ця обставина підтверджена копією акту від 03 січня 2020 року, складеного черговим помічником начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».

13 січня 2020 року з метою проведення конфіденційного побачення з ОСОБА_1 та з`ясування правової позиції адвокат ОСОБА_2 вдруге прибув до ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» Міністерства юстиції України. ОСОБА_1 повторно відмовився виходити з камери для зустрічі з адвокатом, про що зазначено у копії акту від 13 січня 2020 року, складеного черговим помічником начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23». Таким чином, спростовано твердження ОСОБА_1 про не проведення адвокатом ОСОБА_2. конфіденційного побачення та з`ясування обставин справи з метою узгодження правової позиції. Зазначені обставини унеможливили складання протоколу узгодження правової позиції у справі.

З пояснення адвоката ОСОБА_2. встановлено, що засудженому ОСОБА_1 не погрожував, не примушував визнати провину, з представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_5. раніше знайомим не був, під час судових засідань не спілкувався з представником потерпілого адвокатом ОСОБА_5., не отримував від адвоката ОСОБА_5. жодного подарунку, не повідомляв ОСОБА_1 , що директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_6 є його другом, а тому не варто звертатися до суду з оскарженням його дій. Жодними доказами зазначені ОСОБА_1 обставини не підтверджені. Таким чином, з урахуванням вимог ст.70 Правил адвокатської етики дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла до висновку, що у цій частині факти, зазначені у скарзі ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.

Докази наявності змови між адвокатом ОСОБА_2. та директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ОСОБА_6 , з метою зашкодити інтересам ОСОБА_1 , матеріали перевірки не містять. Адвокат ОСОБА_2. має належний професійний рівень, що підтверджується фактом здачі ним кваліфікаційного іспиту, проходженням стажування та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Окрім цього, адвокат ОСОБА_2 пройшов конкурсний відбір до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з ним укладено відповідний контракт. За відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2. повністю виконав програму з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021 роки. Професійна придатність адвоката ОСОБА_2. підтверджена відомостями, які містяться у судових рішеннях Полтавського апеляційного суду (про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід захиснику) та у постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 554/726/17.

23 липня 2020 року суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 дійшов висновку про зловживання останнім наданими йому правами та затягування розгляду справи в такий спосіб, оскільки до матеріалів кримінального провадження як стороною захисту, так і на запит апеляційного суду з ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» надано інформацію щодо звернень ОСОБА_1 за медичною допомогою за час перебування в установі. При цьому, жодних об`єктивних медичних даних про неможливість ОСОБА_1 за станом здоров`я брати участь в судових засіданнях матеріали провадження не містять. Як встановлено, захисник ОСОБА_2. заперечував проти видалення ОСОБА_1 із зали судового засідання, після видалення останнього із зали судового засідання продовжував виконувати свої професійні обов`язки, що узгоджується з вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Кримінально-процесуальним кодексом України. Такі дії захисника не містять порушень законодавства, яке регламентує адвокатську діяльність.

17 вересня 2020 року Полтавським апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/3220/20, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягала у невнесенні відомостей про вчинення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України стосовно адвоката ОСОБА_2

05 жовтня 2020 року адвокат ОСОБА_2. звернувся з заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення доручення № 016-0003197 від 20 грудня 2019 року з надання правової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з конфліктом інтересів.

06 жовтня 2020 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Полтавській області припинено дію доручення № 016-0003197 від 20 грудня 2019 року та здійснено заміну адвоката. Для подальшого надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 призначено адвоката Іваницького В.М. (доручення № 016-0002830 від 06 жовтня 2020 року).

09 жовтня 2020 року засуджений ОСОБА_1 вибув з Полтавської установи виконання покарань (№ 23) до УВП-4, м. Дніпро. Як встановлено 20 жовтня 2020 року Верховним Суду у справі № 554/726/17 вирішено питання прийнятності касаційної скарги ОСОБА_1 .

З урахуванням вимог ч.2 ст. 426 КПК України строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року починався з 24 липня 2020 року по 24 жовтня 2020 року. Обставини, які унеможливили подальше надання правової допомоги ОСОБА_1 виникли з моменту, коли адвокат ОСОБА_2. дізнався про наявність конфлікту інтересу, тобто з 02 жовтня 2020 року, як він зазначив у своєму поясненні. Саме з цими обставинами пов`язано припинення надання правової допомоги ОСОБА_1 . Однак на цей час строк на касаційне оскарження не закінчився, ОСОБА_1 призначено іншого адвоката для складення касаційної скарги.

Надання оцінки відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 , які за своєю правовою природою, не встановлюють жодного юридичного факту, не входять до компетенції дисциплінарних органів адвокатури, оскільки процесуальне рішення, приймається у відповідності до кримінально-процесуального законодавства України органом досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням всіх фактичних обставин, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку під час надання правової допомоги ОСОБА_1 , оскільки фактичні дані, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_2 під час здійснення своїх професійних обов`язків не дотримувався принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавав правову допомогу, не у відповідності до Конституції України і законів України під час перевірки не встановлені, а тому в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та його дії не порушують Правил адвокатської етики.

Листами КДКА Полтавської області від 22 липня 2021 року /а.с.143-144/ надіслано ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2. рішення КДКА Полтавської області стосовно адвоката ОСОБА_2 , які надіслані та вручені адресатам рекомендованими поштовими відправленнями /а.с. 143, 145/.

Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 20 липня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI /далі - Закон №5076-VI/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність; конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтею 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Згідно з частиною сьомою вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 /далі - Положення - №120/, розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Так, вказаним Положенням №120 передбачено наступне:

2. Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

3. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

4. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.

7. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

12. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

18. Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

19. Рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).

21. Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

24. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

25. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

26. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

31. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.

32. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

33. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

34. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

57. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.

58. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновків, що підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є виявлення наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому рішення про наявність або відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку приймається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні.

Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, в тому числі щодо правомочності кваліфікаційно-дисциплінарної палати, проведення засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду скарги позивача, а також порядку повідомлення скаржника та адвоката про прийняте рішення, порядку підготовки матеріалів перевірки за скаргою позивача від 14 червня 2021 року, дослідження наданих скаржником доказів тощо.

Стосовно доводу позивача про прийняття спірного рішення неправомочним складом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області внаслідок участі при розгляді його скарги члена палати ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням №016-003673 від 08 листопада 2018 року /а.с. 28/, на підставі ухвали Полтавського Апеляційного суду №554/726/17 від 29 жовтня 2018 року регіональним центром з надання безплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначено адвоката ОСОБА_3 для надання безплатної вторинної правової допомоги в межах процесуальних прав і обов`язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №11-кп/814/83/18.

Адвокат ОСОБА_3. звернувся до судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду із заявою від 04 лютого 2019 року /а.с.26-27/ про заміну призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 захисника ОСОБА_3. на іншого захисника.

Водночас зі змісту витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області /а.с.124-130/ слідує, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області з розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики присутні: Голова палати ОСОБА_7 та члени палати: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , в роботі палати приймають участь голова КДКА Полтавської області ОСОБА_14 з правом голосу та голова Ради адвокатів Полтавської області ОСОБА_15 , та за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 слухали голову дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_7 , члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_8 та голову КДКА Полтавської області ОСОБА_16 та за результатами голосували «за» прийняття рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 ОСОБА_13 (всього 6), тоді як член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 участі у голосуванні не приймав.

Таким чином, член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 не висловлював свою позицію щодо поданої позивачем скарги про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 під час її розгляду та не приймав участі в голосуванні за результатами її розгляду та оскаржуване рішення прийнято у відповідності до положень частини першої статті 39 та частини сьомої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" більшістю голосів (6 голосів за прийняття рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи) членів палати, які беруть участь у її засіданні (7 осіб, які беруть участь у засіданні з правом голосу).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що участь члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3. не свідчить про незаконність складу комісії Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області та відповідно про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення з цієї підстави, оскільки ОСОБА_3 не приймав участі в обговоренні прийняття спірного рішення та в голосуванні за його прийняття чи проти його прийняття.

Інших доводів щодо наявності порушень порядку прийняття оскаржуваних рішень позивачем під час судового розгляду не заявлялось.

Як встановлено судовим розглядом, на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 29 жовтня 2018 року у справі № 554/726/17 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі ОСОБА_17 призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні та складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії доручення - ОСОБА_1 у кримінальному провадженні 11-кп/814/83/18, про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 20 грудня 2019 року за № 016-0003197 /а.с. 73/.

Отже, у даному випадку надання безоплатної вторинної правової допомоги полягало у наданні правової послуги - захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні та складення документів процесуального характеру у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає оскаржуване рішення КДКА Полтавської області від 20 липня 2021 року таким, що прийнято без належного дослідження та вивчення всіх доводів та доказів позивача, викладених у скарзі та без врахування всіх доводів, що свідчать про порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з положеннями статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Статтею 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Статтею 25 Закону №5076-VI визначено, що адвокати є суб`єктами безоплатної правової допомоги.

Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу врегульовані Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" /далі - Закон № 3460-VI/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3460-VI, безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну правову допомогу гарантоване Конституцією України, за змістом статті 59 якої передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено наступні права: кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях тлумачить пункт 3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини щодо права обвинуваченого на захист як важливу гарантію справедливого правосуддя, становим елементом якого є також право на безоплатну правову допомогу.

Безоплатна правова допомога, за визначенням Європейського суду, повинна бути дієвою та ефективною. Суд зазначає, що підпункт (с) пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує право на адекватний захист в ході судового розгляду, який здійснюється як особисто, так і за допомогою адвоката; це право посилюється обов`язком з боку держави надати в певних випадках безкоштовну юридичну допомогу. При цьому, Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а їх практичне і ефективне здійснення.

Відповідно до статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу визначені статтею 14 Закону №3460-VI.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб: особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

За приписами статті 15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Частиною першою статті 17 Закону №3460-VI передбачено, що центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Частинами першою та другою статті 24 Закону №3460-VI встановлено, що адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом.

Статтею 25 Закону №3460-VI передбачено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: 1) здійснювати захист у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 3) представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 5) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею; 7) інформувати Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону; 8) на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Правила адвокатської етики, які затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) /далі - Правила/, мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Відповідно до статті 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 8 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.

Згідно приписів статті 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до приписів статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Згідно зі статтею 18 Правил адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

Відповідно до статті 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 25 Правил встановлено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

За результатами розгляду скарги повивача відповідачем в оскаржуваному рішенні надано оцінку заявленим доводам скаржника, зокрема КДКА Полтавської області дійшла висновків про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку під час надання правової допомоги ОСОБА_1 , оскільки фактичних даних, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_2 під час здійснення своїх професійних обов`язків не дотримувався принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавав правову допомогу, не у відповідності до Конституції України і законів України під час перевірки не встановлено, а відтак дії адвоката ОСОБА_2 не порушують Правил адвокатської етики.

Так, при прийнятті рішення дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області враховано юридичні факти, які встановлені постановою Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 554/726/17 за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 17 липня 2017 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, щодо необхідності «провести апеляційний розгляд за участю захисника ОСОБА_2. <…> Згідно з п.9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення (яке видається у формі наказу). Виключні підстави та порядок заміни адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначені ст. 24 цього Закону. Таким чином, КПК не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст.78 КПК України). Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. Згідно зі статтею 6 § 3 (с) Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має право використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір. Таким чином, з урахуванням положень КПК, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», практики Європейського суду з прав людини, даних про належну кваліфікацію адвоката ОСОБА_2 у кримінальних провадженнях будь-якої складності, право ОСОБА_1 на захист у кримінальному провадженні не порушено, з чим погоджується і колегія суддів».

Крім того, дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області встановлено, що адвокат ОСОБА_2 неодноразово з`являвся до позивача до ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», однак позивач не виходив на зустріч з адвокатом, про що було складено відповідні акти від 03 січня 2021 року /а.с. 78/, від 13 січня 2020 року /а.с. 79/ та від 19 лютого 2020 року /а.с. 80/, при цьому доказів того, що позивач не мав можливості з`явитися на зустріч з адвокатом, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що скарга та матеріали її перевірки, а також матеріали судової справи не містять доказів того, що адвокат ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_1 визнати вину, стверджував про відсутність у нього жодних шансів звільнитись, спілкувався з представником потерпілого та був із ним знайомий та/або у дружніх стосунках, отримував подарунки від такого представника потерпілого, та доказів наявності змови між адвокатом ОСОБА_2. та директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ОСОБА_6 , щодо завдання шкоди ОСОБА_1 та того, що адвокат ОСОБА_2. робив усе, щоб осудили ОСОБА_1 та вирок залишили без змін, чи іншим чином погіршив становище ОСОБА_1 .

Доводу ОСОБА_1 щодо відсутності у адвоката ОСОБА_2. належного досвіду щодо представництва інтересів в тяжких і особливо тяжких справах відповідачем надано належну оцінку в оскаржуваному рішення, в якому зазначено, що адвокат ОСОБА_2 має належний професійний рівень, що підтверджується фактом здачі ним кваліфікаційного іспиту, проходженням стажування та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Окрім цього, адвокат ОСОБА_2 пройшов конкурсний відбір до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з ним укладено відповідний контракт. За відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 повністю виконав програму з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021 роки. Професійна придатність адвоката ОСОБА_2. підтверджена відомостями, які містяться в судових рішеннях Полтавського апеляційного суду (про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід захиснику) та в постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 554/726/17.

Позивачем не надано до КДКА Полтавської області та до суду доказів наявності суперечності між особистими інтересами адвоката ОСОБА_2 та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності та, водночас, не надано доказів на підтвердження того, що адвокат ОСОБА_2. діяв всупереч інтересам ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що скарга та матеріали її перевірки, а також матеріали судової справи не містять доказів того, що дії адвоката ОСОБА_2 порушують Правила адвокатської етики та в них наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правилами адвокатської етики. За відсутності доказів відповідні доводи позивача суд розцінює лише як його суб`єктивну оцінку дій адвоката ОСОБА_2. під час захисту його інтересів в суді .

Таким чином, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 20 липня 2021 року за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, оф.2, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 22543623), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк