Ухвала суду № 100507850, 23.10.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 414/2517/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року м. Сватове

Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

суддів – Криви Ю.В., Бурдун Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Горшкової Г.О.,

прокурора Вихрової Н.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників – адвокатів Хорольського І.В, Стародубцевої Л.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Сватове кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України,-

Встановила:

В провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України.

У відповідності до ухвали Луганського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України було передано з Кремінського районного суду Луганської області на розгляд Сватівського районного суду Луганської області.

18 жовтня 2021 року згідно автоматизованого розподілу справ для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію у складі суддів Криви Ю.В., Бурдун Т.А. та головуючої судді Реки А.С.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року справу було прийнято до провадження тапризначено підготовче судове засідання на 22 жовтня 2021 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в судове засідання викликати свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Також, прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, які з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Також, заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Вважає, що на даний час відсутні будь-які інші підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Стародубцева Л.О. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала, що ризики є необґрунтованими, ОСОБА_2 працював до затримання неофіційно, проживав з цивільною дружиною у матері, власне житло у нього відсутнє через молодий вік. Ризик впливати на потерпілих відсутній, оскільки по справі потерпілих немає. Також немає жодних підстав вважати, що обвинувачений буде впливати на свідків. Наголосила, що коли обвинувачених випустили з ІТУ, вони мали можливість втекти, але не зробили цього, тобто ризик втечі відсутній. ОСОБА_8 був раніше засуджений за нетяжкі злочини, тому не схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Не заперечує проти виклику свідків обвинувачення, інших заяв, клопотань немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника. Заявив клопотання про розгляду справи судом присяжних.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Хорольський І.В. вказав, що ризики, вказані стороною обвинувачення є недоведеними. В обвинуваченого ОСОБА_1 є дружина, троє малолітніх дітей, він проживав в іншому від родини місці, оскільки заробляв кошти для утримання сім`ї, тобто в ОСОБА_1 міцні соціальні зв`язки. Просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Не заперечує проти виклику свідків обвинувачення, інших заяв, клопотань немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Вказав, що він самостійно прибув до відділу поліції після звільнення з ІТУ, не намагався втекти. Не буде вчиняти жодного тиску на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Заявив клопотання про розгляду справи судом присяжних.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1,2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, і не підлягає поверненню прокурору.

Клопотань про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні від учасників процесу не надходило.

Згідно з ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

У відповідності до ч. 2 ст. 384 КПК України, обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Враховуючи, що обвинувачені заявили відповідне клопотання, розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України необхідно здійснювати судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Згідно ч. 4 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів.

Таким чином, з метою повного, всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та викликати в судове засідання свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Згідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрівається або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно до п. 1 ч. 4 цієї статті суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у скоєнні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з особливою жорстокістю, поєднаного із зґвалтуванням, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

23 вересня 2020 року слідчим суддею Кремінського районного суду Луганської області було обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами Кремінського районного суду Луганської області неодноразово було продовжено запобіжний захід у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_1 та відповідні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 неодноразово були предметом перегляду у Луганському апеляційному суді та залишені без змін.

Під час вирішення питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину. Також обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими мешкає в одному місті і серед свідків є родичі обвинуваченого, та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, скоєного проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Доводи захисника обвинуваченого щодо наявності у ОСОБА_1 дружини, яка є інвалідом 2 групи та трьох малолітніх дітей, у даній справі не є достатніми стримуючими факторами існуючих ризиків.

При цьому, суд виключає ризик впливу обвинуваченого на потерпілих, оскільки в даному кримінальному провадженні жодні особи потерпілими не визнавалися.

Також, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у скоєнні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з особливою жорстокістю, поєднаного із зґвалтуванням, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі

23 вересня 2020 року слідчим суддею Кремінського районного суду Луганської області обрано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами Кремінського районного суду Луганської області неодноразово було продовжено запобіжний захід у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_2 та відповідні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 неодноразово були предметом перегляду у Луганському апеляційному суді та залишені без змін.

Стороною обвинувачення було доведене існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; існують ризики вчинення обвинуваченим іншого кримінальне правопорушення.

Під час вирішення питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину. Також обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими мешкає в одному місті і серед яких є його знайомі, та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Суд виключає ризик впливу обвинуваченого на потерпілих, оскільки в даному кримінальному провадженні жодні особи потерпілими не визнавалися.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справах «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції», Європейський суд з прав людини, зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Таким чином, вирішуючи клопотання як прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , так і клопотання захисників обвинувачених щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів враховує підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими; приймає до уваги те, що судове провадження на даний час не розпочато, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинувачених під вартою, колегія суддів вважає за доцільне обрати відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючисьст.ст. 7, 27, 31, 176-178, 183, 197, 199, 290, 314, 315 КПК України, колегія суддів, -

Постановила:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК Україниу відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Сватівського районного суду Луганської області за адресою: Луганська область, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 34 на 03 листопада 2021 року о 10-30 годині.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Здійснювати розгляд кримінального провадження судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Для здійснення відбору присяжних викликати у судове засідання присяжних у кількості семи осіб, яких визначити автоматизованою системою документообігу суду.

В судове засідання викликати свідків сторони обвинувачення згідно реєстру матеріалів кримінального провадження – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відмовити у задоволенні клопотань захисників обвинувачених – адвокатів Хорольського І.В., Стародубцевої Л.О. про обрання відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кремінна Луганської області, громадянину України, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 грудня 2021 року включно.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Кремінна Луганської області, громадянину України, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 грудня 2021 року включно.

Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Старобільськ.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: Судді:

_____ ______ _____

А.С. Река Ю.В. Крива Т.А. Бурдун