Рішення № 10050623, 09.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2007 р.Справа № 9/104-2281 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-дистриб'юторська компанія "Княжий Град" вул. Бережанська, 9, м.Київ 74,04074

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" м. Тернопіль, вул. Бродівська, 47

За участі представників:

позивача: Родзінський В.О., довіреність № 36/09с-456 від 01.06.2007 р.

відповідача: не з’явився.

Суть справи: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-дистриб’юторська компанія “Княжий Град”, м. Київ, звернувся 18.05.2007 р. (вх. № 2232) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскор-Україна”, м. Тернопіль, про стягнення 271491,93 грн. заборгованості, посилаючись на таке:

31 грудня 2005 р. між Позивачем - ТзОВ “Виробничо-дистриб’юторська компанія” Княжий Град”, м. Київ, та Відповідачем – ТзОВ “Аскор-Україна”, м. Тернопіль, укладено дистриб’юторський договір за № 01-Р/д., предметом якого є зобов’язання Позивача - поставити та передати у власність Відповідача товар (алкогольні напої), а Відповідача, як Дистриб’ютора за договором –прийняти та здійснювати дії по розповсюдженню та реалізації товару на умовах, передбачених даним договором, на території, передбаченій в додатках до нього.

На виконання умов вказаної угоди, Позивач передав, а Відповідач прийняв, товар (алкогольні напої в асортименті).

У відповідності до п. 4.2 договору Відповідач зобов’язався оплатити за отриманий товар на протязі 21 календарного дня з моменту передачі товару.

Як стверджує Позивач, ТзОВ “Аскор-Україна” порушило договірні зобов’язання, за отриманий товар розрахувалось лише частково, станом на 31.07.2006 р. заборгованість Відповідача становила 289018,14 грн., що підтверджується актом зведення взаєморозрахунків з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р.

Станом на 18.05.2007 р. (день звернення з позовом до суду) борг Відповідача за поставлений товар становив 271491,93 грн.

          Ухвалою від 22.05.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 10:20 год. 21 червня 2007 р.

В судовому засіданні 21.06.2007 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21 червня 2007 р. не прибув, відзиву на позов та витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 11-00 год. 09 липня 2007 р.

В судовому засіданні 09.07.2007 р. представник Позивача подав заяву № 36/09-534 від 03.07.2007 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача на суму 271491,93 грн.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки Позивач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 09.07.2007 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Спір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Дистриб’ютором, зобов’язань щодо оплати вартості поставленого йому товару у відповідності до строків і обсягів оплати, встановлених дистриб’юторським договором № 01-Р/д від 31.12.2005 р., укладеним між ним та ТзОВ “Виробничо-Дистриб’юторська Компанія “Княжий Град” .

На виконання умов вказаної угоди Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар (алкогольні напої в асортименті) .

Згідно п. 4.2 дистриб’юторського договору Відповідач зобов’язався здійснювати оплату за поставлений йому товар на протязі 21 календарного дня з моменту передачі товару.

Як свідчить акт зведення взаєморозрахунків, підписаний представниками сторін та скріплений печатками, станом на 31.07.2006 р. заборгованість ТзОВ “Аскор-Україна” становила 289018,14 грн.

Як стверджує Позивач, внаслідок часткового погашення суми боргу, станом на день звернення до суду з позовом (18.05.2007 р.) борг Відповідача становить 271491,93 грн.

В судовому засіданні 09.07.2007 р. представник Позивача подав заяву № 36/09-534 від 03.07.2007 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача на суму 271491,93 грн.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки Позивач не надав доказів на підтвердження вагомих підстав, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, вказане клопотання відхилено .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і не заперечив , тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 271491,93 грн. заборгованості за переданий йому Позивачем товар.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на заявлену суму -271491, 93 грн. боргу.

Судові витрати, які складаються із 2714,92 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

2. Стягнути 271491,93 грн. боргу та 2832,92 грн. судових витрат із Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскор-Україна” (вул. Бродівська, 47, м. Тернопіль, ідент. код 24627614) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-дистриб’юторська компанія “Княжий Град” (вул.. Бережанська, 9, м. Київ, р/р 2600215054 у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Києва, МФО 300335, ід. код 3119261).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “12” липня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя