Ухвала суду № 100504151, 22.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2021 р. № 400/9756/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., ознайомившись

з позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доУправління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Новобудівна, 1/1, м. Миколаїв, 54050, провизнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач або Управління) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що статтею вказаного вище Закону врегульовано питання про пільги щодо сплати судового збору. Пунктом 9 ст.5 такого Закону визначено, що від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Виходячи з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, тому від сплати судового збору не звільняється.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. на реквізити Миколаївського окружного адміністративного суду: отримувач - УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030101, код отримувача – 37992781, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (стандарт IBAN) - UA908999980313101206084014002, код класифікації доходів – 22030101, найменування збору - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу - Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача) до (ПІБ чи назва установи, організації відповідача).

Крім того, відповідачем по справі позивач вказує Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, яке не є юридичною особою.

Позовні вимоги позивач ставить також до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради. В вимогах ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарженння дій Управління, оскільки з 2018року останній намагався шляхом звернень до різних інстанцій досудово врегулювати спір.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, позивачу також слід надати до суду уточнену позовну заяву, в якій чітко викласти позовні вимоги до належного відповідача та обгрунтування позову з урахуванням вимог ст.5, ст.160, ст.245 КАС України, а також надати належним чином засвідчені копії документів (звернень) позивача з 2018 року по 2020 рік з якими ОСОБА_1 звертався до різних інстанцій для врегулювання спору, та на які міститься посилання у позовній заяві.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- уточнену позовну заяву у відповідності до вимог ч.5 ст.160 КАС України, в якій чітко викласти позовні вимоги до належного відповідача та обгрунтування позову з урахуванням вимог ст.5, ст.245 КАС України;

- належним чином засвідчені копії документів (звернень) з 2018 року по 2020 рік, з якими ОСОБА_1 звертався до різних інстанцій для врегулювання спору;

- докази сплати судового збору в розмірі 908,00грн.;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Устинов