Ухвала суду № 100503734, 22.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/5485/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17 вересня 2021 року № 742 “Про відмову в перерахунку пенсії”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 26 серпня 2021 року № 22/6-4941 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, та фактично раніше виплачених сум.

11 жовтня 2021 року та 12 жовтня 2021 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідними реєстраційними №№ 34238/2021, 34697/2021 надійшли клопотання від 11 жовтня 2021 року та від 12 жовтня 2021 року відповідно про витребування доказів, долучення доказів та можливість виходу за межі позовних вимог у ході розгляду справи (арк. спр. 23-25, 26-32).

Так, позивач просить долучити до цієї справи копію заяви від 06 жовтня 2021 року (вх. № 2093) про перерахунок пенсії, копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 жовтня 2021 року № 839 ( ОСОБА_1 ) та копію довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28 вересня 2021 року № 33/33-3532.

Окрім того, заявленими клопотаннями позивач просить суд витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії його заяви від 06 жовтня 2021 року (вх. № 2093) про перерахунок пенсії, рішення, прийнятого за наслідками розгляду цієї заяви (рішення від 08 жовтня 2021 року № 839 ( ОСОБА_1 )), та рішення, прийнятого за наслідками розгляду довідки від 28 вересня 2021 року № 33/33-3532, надісланої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області».

В клопотанні від 12 жовтня 2021 року позивач просить розглянути можливість виходу за межі позовних вимог та:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17 вересня 2021 року № 742 ( ОСОБА_1 );

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 жовтня 2021 року № 839 ( ОСОБА_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 26 серпня 2021 року № 22/6-4941 та довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28 вересня 2021 року № 33/33-3532 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, та фактично раніше виплачених сум.

Розглянувши заявлені позивачем клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою, абзацами першим, другим частини другої та частиною третьою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Докази мають відповідати вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України.

Згідно з частиною першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 23 – відбиток печатки, 26 – відмітка про засвідчення копії документа проставляють після тексту документа (20).

Суд зазначає, що всі письмові докази, про витребуванні яких просить позивач, засвідченні належним чином позивачем та вже долучені судом до матеріалів справі № 360/5485/21.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання про розгляд можливості виходу за межі позовних вимог у ході розгляду справи суд зазначає таке.

Частиною другою статті 9 КАС України регламентовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 44 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина третя статті 262 КАС України.

Таким чином суд зазначає, що позивач має право подати до суду заяву про зміну предмету позову протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у цій справі, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 КАС України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у разі зміни предмету позову шляхом заявлення ще однієї вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 жовтня 2021 року № 839 ( ОСОБА_1 ), додатково до викладених у позовній заяві, позивач має сплатити судовий збір ще за одну позовну вимогу немайнового характеру (скасування двох самостійних рішень суб`єкта владних повноважень).

Керуючись статтями 9, 47, 77, 80, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська