Рішення № 100503540, 21.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Київ № 320/13140/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА»

про накладення арешту

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА».

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість щодо стягнення якого контролюючим органом здійснено всі необхідні заходи, які не призвели до його погашення, та відсутністю у відповідача майна, яке може бути описано у податкову заставу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано. У зв`язку з відсутністю коштів на відправлення поштової кореспонденції, ухвалу суду від 15.12.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі №320/13140/20 направлено судом на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА», відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримано відповідачем 18.12.2020, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА», ідентифікаційний код 42685680, місцезнаходження: вул. Київська 127, м. Обухів, Київська область, 08700, зареєстровано як юридична особа 10.12.2018, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №18841020000003583.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податку ТОВ «АДЕЛІТА» (код ЄДРПОУ 42685680) з податку на додану вартість, за відповідачем рахується податковий борг з вказаного податку в сумі 3225603,89 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем зазначеного грошового зобов`язання, контролюючим органом надсилалась за місцезнаходженням відповідача податкова вимога від 30.03.2020 №48337-55, яку не вручено відповідачу з відміткою пошти на поштовому відправленні з вказаною податковою вимогою про повернення – «за інших причин».

Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення №1381 від 30.03.2020 про опис майна в податкову заставу, згідно якого уповноваженою особою контролюючого органу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків – товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» (код ЄДРПОУ 42685680).

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Київській області затверджено 27.04.2020 акт опису майна від 27.04.2020 №1-2, згідно якого описано майно товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА», яке платник податків набуде в майбутньому, на суму 3225603,89 грн. та підтверджено відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за параметрами запиту по коду ЄДРПОУ юридичної особи – 42685680, що відповідає ідентифікаційному коду відповідача, відсутні відомості щодо наявності за відповідачем будь-якого нерухомого майна.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу (абзац другий).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем грошового зобов`язання, контролюючим органом надсилалась за зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцезнаходженням відповідача, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкова вимога від 30.03.2020 №48337-55, втім, не була вручена відповідачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового відправлення з відміткою пошти про неможливість вручення – «за інших причин». Відтак, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Загальну процедуру і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначено статтею 94 Податкового кодексу України, згідно якої арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункту 94.6.2 пункту 94.6).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації такого повноваження. Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, контролюючий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

На підтвердження відсутності майна у платника податків, яке може бути використане для погашення податкового боргу, контролюючим органом надано до суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно якої у товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Також, за відповідачем не значиться будь-яких транспортних засобів, що убачається з доданого до позовної заяви скріншоту.

Крім того, згідно акта опису майна від 27.04.2020, уповноваженою особою контролюючого органу підтверджено відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описано у податкову заставу

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» майна, що може бути описано у податкову заставу, відповідно податковим органом ужито всіх належних заходів щодо пошуку майна відповідача, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Відтак, з огляду на наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо вжиття позивачем всіх належних заходів з пошуку майна відповідача, яке може бути використане для погашення податкового боргу, та відсутності у останнього такого майна, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» (код ЄДРПОУ 42685680).

Позивач – Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІТА» (ідентифікаційний код 42685680, місцезнаходження: вул. Київська 127, м. Обухів, Київська область, 08700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 21 жовтня 2021 року.