Рішення № 100503491, 22.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2021 р. справа № 300/4391/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення № 0052542404 від 04.08.2021, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 0052542404 від 04.08.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, протиправно прийняло рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4650,38 грн., з яких штраф на суму 823,24 грн. за період з 23.04.2013 до 30.12.2014; штраф на суму 912,48 грн. за період з 30.01.2015 по 19.03.2015; пеня у розмірі 2912,66 грн. Так, позивач зазначив, що відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті 95 та пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу. На думку ОСОБА_1 , строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду. Таким чином, штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів. За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає, що рішення № 0052542404 від 04.08.2021 прийнято відповідачем поза межами 1095 днів, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

08.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 08.09.2021 № 9565/5/09-19-20-01 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється податковим органом. Так, станом на 01.10.2013 згідно реєстру, який переданий відповідачу від органів пенсійного фонду, сума боргу ОСОБА_1 становила 2015,72 грн. Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області зазначив, що з 2013 року позивачем не сплачено у повному обсязі борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому відповідач прийняв рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4650,38 грн. Так, за змістом статей 6, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф та нараховується пеня, про що посадова особа органу доходів і зборів приймає рішення. При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Таким чином, представник відповідач вважає, що рішення № 0052542404 від 04.08.2021 прийнято відповідно до чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

09.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про розгляд справи № 300/4391/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13.09.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про розгляд справи № 300/4391/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про долучення копії листа Міністерства доходів і зборів України від 01.10.2013 № 19803/7/99-99-20-03-01-18 та витяг з реєстру обліку сум єдиного внеску про заборгованість ОСОБА_1 в сумі 2015,72 грн.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 02.12.2009 зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності 25.50 - кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З 16.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII та Указу Президента «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2013 № 726/2012, з 01.10.2013 органами Міністерства доходів і зборів України розпочато адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно витягу з реєстру обліку сум єдиного внеску з 31.12.2012 (зокрема й станом на 01.10.2013 - день передачі адміністрування єдиного внеску податковому органу) за ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2015,72 грн. В подальшому, з 01.10.2013 по 30.12.2014, та з 29.01.2015 по 19.03.2015 за позивачем рахувалася заборгованість по єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків за 2012-2015 роки

30.12.2014 позивач сплатив борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9500,22 грн., а 19.03.2015 - сплачено 4572,43 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків за 2013-2015 роки.

Отже, є підтвердженим факт несвоєчасної та неповної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в 2013-2015 роках. Позивач у позову вказаний факт не заперечує.

04.08.2021 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, прийняло рішення № 0052542404 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4650,38 грн., з яких штраф на суму 823,24 грн. за період з 23.04.2013 до 30.12.2014; штраф на суму 912,48 грн. за період з 30.01.2015 по 19.03.2015; пеня у розмірі 2912,66 грн.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача № 0052542404 від 04.08.2021 протиправним, з мотивів того, що таке рішення прийнято контролюючим органом поза межами строку, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом до суду, в якому просив скасувати таке рішення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Щодо строків звернення до суду з цим позовом, то суд вказує на таке.

Строки звернення до суду визначені в статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, відповідно до частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

В спірному випадку, нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами щодо оскарження рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, є частина чертверта статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Так, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області направило ОСОБА_1 рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску 09.08.2021.

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з цим позовом 18.08.2021, а тому позивач не пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення № 0052542404 від 04.08.2021.

Щодо підстав прийняття Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, то суд вказує на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

За змістом статті 1 вищевказаного Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Платники єдиного внеску визначені в частині першої статті 4 Закону № 2464-VI. Так, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Облік платників єдиного внеску регламентований статтею 5 Закону № 2464-VI.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених: у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Абзацом 2 частини 4 статті 5 Закону № 2464-VI передбачено, що обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов`язання до дня включення податковим органом даних про такого платника до реєстру страхувальників Державного реєстру, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2464-VI розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 5 статті 8 Закону № 2464-VI).

Права податкових органів визначені статтею 13 Закону № 2464-VI.

Так, відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI податкові органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частини 2-3 статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

В спірному випадку, ОСОБА_1 з 02.12.2009 по 16.07.2014 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2464-VI був платником єдиного внеску, а отже, був платником єдиного внеску. Судом встановлено факт несвоєчасної та неповної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в 2013-2015 роках. Позивач у позову вказаний факт не заперечує. Отже, у відповідача були підстави для нарахування штрафних санкцій та пені.

Так, 04.08.2021 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення № 0052542404 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4650,38 грн., з яких штраф на суму 823,24 грн. за період з 23.04.2013 до 30.12.2014; штраф на суму 912,48 грн. за період з 30.01.2015 по 19.03.2015; пеня у розмірі 2912,66 грн. за період з 23.04.2013 по 19.03.2015.

З огляду на зміст позовної заяви, ОСОБА_1 не заперечує факт несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а лише вказує на пропуск відповідачем строку застосування штрафних санкцій та нарахування пені, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України. Щодо вказаного аргументу, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що єдиний внесок, його правова природа, мета та сфера регулювання тощо складають окремий правовий інститут. Нарахування, обчислення, сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідальність за порушення строків його сплати регулюються виключно Законом № 2464-VI, натомість положення Податкового кодексу України жодного відношення до спірного рішення суб`єкта владних повноважень не мають.

Буквальне тлумачення пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що ці норми застосовуються виключно до платників податків, яких в жодному разі не можна ототожнювати із платниками єдиного внеску. Рішення органу доходів і зборів щодо сплати єдиного внеску (вимоги), рівно як і рішення про застосування штрафу за порушення вимог Закону № 2464-VI, які складаються відносно платників єдиного внеску на підставі статті 25 цього Закону, жодного відношення до оподаткування (сплати податків) не мають.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 22.05.2018 в справі № 812/1673/17.

Вищевказані положення підтверджуються також нормами Законом № 2464-VI.

Так, відповідно до частини другої статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 2464-VI кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

Таким чином, нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, а не Податковим кодексом України, що виключає можливість застосування під час стягнення єдиного внеску визначених статтею 102 Податкового кодексу України строків стягнення - 1095 календарних днів, оскільки такі строки стосуються лише податкового боргу, а не боргу з єдиного внеску.

Водночас, частиною шістнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI, який є спеціальним законом, що регламентує нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Отже, при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені по єдиному внеску, строки давності не застосовується.

Таким чином, вищевказані доводи позивача про пропущення відповідачем строку давності під час прийняття рішенням № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4650,38 грн., є безпідставними, оскільки суперечать вимогам частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI.

Що стосується постанов Верховного Суду від 05.06.2018 в справі № 824/760/17-а та від 28.11.2021 в справі № 808/2282/17, які позивач вказав на підтвердження своїх доводів, то суд звертає увагу на те, що висновки Верховного Суду в цих постановах стосуються правовідносин щодо сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість та орендної плати, порядок нарахування, обчислення і сплати яких визначені Податковим кодексом України. В спірному випадку, ОСОБА_1 оскаржує рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Отже, фактичні обставини в цій адміністративній справі, та справах № 824/760/17-а, № 808/2282/17 є різними. Таким чином, висновки Верховного Суду, висловлені в постановах від 05.06.2018 в справі № 824/760/17-а та від 28.11.2021 в справі № 808/2282/17, не є релевантними для цієї справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним, оскільки суд не встановив обставин, які свідчать про незаконність такого рішення, та невідповідність іншим критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які б в своїй сукупності давали суду підстави для висновку про те, що такий індивідуальний акт контролюючого органу належить скасувати.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення № 0052542404 від 04.08.2021

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Позивачем сплачено судовий забір за подання позову до суду в розмірі 908 грн. Відповідачем не подано суду доказів понесення судових витрат у справі.

Отже, згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення № 0052542404 від 04.08.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.