Ухвала суду № 100503215, 22.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз`ясненні судового рішення)

22 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/8972/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради та до Коростишівського міського голови про визнання протиправним та скасування рішення, скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/8972/21 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради та до Коростишівського міського голови про визнання протиправним та скасування рішення, скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

За наслідками розгляду вищезазначеної справи, Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 30 вересня 2021 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення десятої сесії Коростишівської міської ради VIII скликання від 19.04.2021 №159 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Коростишівської міської ради"; визнано протиправним та скасовано розпорядження Коростишівського міського голови від 19.04.2021 №116к "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря Коростишівської міської ради з 20 квітня 2021 року; а також стягнуто з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 246753,00 гривень.

Крім того, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Коростишівської міської ради з 20 квітня 2021 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць було допущено до негайного виконання.

20 жовтня 2021 року до суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 в частині, яка допущена до негайного виконання, а саме щодо визначення суми, яка підлягає стягненню за один місяць.

В обґрунтування поданої заяви та необхідності роз`яснення судового рішення Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області зазначило, що пунктом 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, органам Казначейства надано право під час виконання виконавчих документів звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів. Так, 04 жовтня 2021 року до управління надійшов виконавчий лист №11908 2021 р. від 01.10.2021, виданий Житомирський окружним адміністративним судом у справі №240/8972/21, про стягнення з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 246753,00 гривень, в якому стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць було допущено до негайного виконання. Однак, як вказує заявник, в резолютивній частині судового рішення у справі №240/8972/21 не зазначено конкретної суми середнього заробітку за один місяць, яка підлягає негайному стягненню на користь ОСОБА_1 , а тому для управління є незрозумілим, яку саме суму слід стягнути з Коростишівської міської ради. Враховуючи зазначене, Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області на підставі пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, звернулось з даною заявою до суду.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Оскільки рішення від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 було прийнято судом в порядку письмового провадження, відтак, заява Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області про роз`яснення вказаного рішення також розглядається судом в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21, суд зазначає наступне.

Питання роз`яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Отже, судове рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Подібної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому роз`яснюючи судове рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд відмічає, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Наведені Управлінням Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області у заяві мотиви щодо необхідності роз`яснення рішення від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 в частині визначення суми середнього заробітку за один місяць, яка підлягає негайному стягненню з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 , аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини рішення в цій частині.

З мотивувальної та резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

В резолютивній частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 судом було стягнуто з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 246753,00 гривень. Крім того, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, було допущено до негайного виконання.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області, що в мотивувальній частині рішення суд, задовольняючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітну та визначаючи відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, конкретну суму середнього заробітку, яку належить стягнути на користь ОСОБА_1 , зазначив розмір середньоденної заробітної плати позивача, який враховувався при розрахунку (2223,00 грн.), а також тривалість вимушеного прогулу, яка з дати звільнення до дати постановлення судового рішення у справі, становила 111 робочих днів (з 20.04.2021 по 30.09.2021).

Відтак, визначення конкретного розміру середнього заробітку ОСОБА_1 за один місяць, який належить негайно стягнути на його користь, з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та з урахуванням інформації щодо загального розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який належить стягнути на користь позивача (246753,00 грн.), розміру його середньоденної заробітної плати (2223,00 грн.) та тривалості вимушеного прогулу (111 робочих днів), які вказані в мотивувальній частині рішення від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21, труднощів не викликає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, яка допущена до негайного виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Управлінню Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №240/8972/21.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович