Рішення № 10050277, 30.03.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2007 р.Справа № 15/331-4818

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільській комбайновий завод", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль

до Тернопільської районної лікарні, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль

про розірвання договору № 524-7-100 від 24.11.1999р. та витребування з незаконного володіння Тернопільської районної лікарні належне ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" майна загальною вартістю 116 580 грн., що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області, а саме: свинарник, трансформатор, шафа КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт., причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней, свині ІІ групи вгодованості загальною живою вагою 850 кг

за участю представників сторін:

позивача: Мірінович У.А. - довіреність№ 92/2039 від 06.09.2006р.

відповідача: заступник головного лікаря Бісовський Я.В. - доручення№ 39 від 31.01.2007р.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільській комбайновий завод", м. Тернопіль звернулось у господарський суд з позовом до Тернопільської районної лікарні, м. Тернопіль про розірвання договору №524-7-100 від 24.11.1999р. та витребування з незаконного володіння Тернопільської районної лікарні належне ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" майна загальною вартістю 116 580 грн., що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області, а саме: свинарник, трансформатор, шафа КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт., причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней, свині ІІ групи вгодованості загальною живою вагою 850 кг.

У судовому засіданні 19.03.2007р. оголошено перерву до 15.00 год. 30.03.2007р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки згідно ст. ст. 20, 22, 81 1 ГПК України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні та заяві про уточнення позовних вимог від 29.03.2007р., керуючись ст. 22, 54 ГПК України, просить суд розірвати договір №524-7-100 від 24.11.1999р. та повернути ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" належне йому майно загальною вартістю 116 580 грн., що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області, а саме: свинарник, трансформатор, шафу КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт., причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней, свині ІІ групи вгодованості загальною живою вагою 850 кг, обґрунтовуючи тим, що відповідач протиправно користується належним йому майном, чим обмежує право ВАТ "Тернопільській комбайновий завод", передбачене ст. 319 ЦК України, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Суд приймає дане уточнення позовних вимог, вважаючи його таким, що подано у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позов вважає позовні вимоги про розірвання договору та витребування майна такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, не відповідають умовам договору, а відповідно не підлягають до задоволення виходячи із наступного:

- відповідно до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. При цьому, згідно ч. 3 цієї ж статті, договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути розірваний достроково з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України;

- посилання позивача на те, що договір оренди від 24 листопада 1999 року за № 524-7-100 сторонами було укладено на невизначений термін, а тому відповідно його може бути припинено в порядку ст. 763 ЦК України за наявності односторонньої відмови та попередження про неї в термін не менше одного місяця, не може бути взятим до уваги, оскільки укладаючи договір без зазначення терміну його дії, сторони обмежили свої права щодо його розірвання в односторонньому порядку, визначивши в п. 4.1 договору, що одностороння відмова від договору оренди не допускається та передбачивши в п. 4.3 договору можливість його припинення за згодою сторін; за таких обставин, припинення договору повинно здійснюватись на загальних підставах, тобто в порядку ст. ст. 291, 188 ГК України та з підстав, визначених ст. 782, 783 ЦК України.

- крім того, відповідно до ст. 782 ЦК України орендодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців і договір рахується розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця. Жодних повідомлень про нецільове чи неправомірне використання приміщення (ст. 783 ЦК України) на адресу орендаря не направлялося і таких фактів документально не встановлювалося, принаймні, орендареві про це не відомо;

- про припинення договору з підстав несплати чи несвоєчасної сплати орендної плати також не повідомлялося;

- першопочатковий спір між сторонами виник з причин підвищення в односторонньому порядку орендодавцем орендної плати в суттєвому розмірі; зокрема, 15 травня 2006 року за № 72/1463 ВАТ „Тернопільський комбайновий завод" було направлено листа про підвищення орендної плати до 3000,00 грн. в місяць, що в порівнянні з існуючою ставкою в розмірі 622,00 грн. в місяць складало підвищення в 4,82 рази. При цьому, орендодавець жодним чином не обґрунтував підвищення розміру орендної плати, в той час, як п. 3.5 договору оренди встановлено, що підставою для зміни ставки орендної плати є загальнодержавна індексація видатків чи окремих її статей;

- враховуючи викладене, листом від 2 червня 2006 року за № 316 Тернопільська районна лікарня повідомила орендодавця про відсутність згоди на підвищення ставки орендної плати та запропонувала ВАТ „Тернопільський комбайновий завод" відкоригувати її, враховуючи індекс інфляції. Після отримання вищезгаданої відповіді орендодавець направив лікарні листа від 22 серпня 2006 року № 92/1972 про припинення договору оренди, на який було дано відповідь листом від 30 серпня 2006 року за № 456;

- таким чином вважає, що позов до задоволення не підлягає, оскільки спір між сторонами виник з приводу розміру орендної плати, а позивач намагається його вирішити не в порядку встановленому законодавством для внесення змін і доповнень до договору, а з надуманих міркувань хоче припинити договір, ігноруючи досягнуті і закріплені в договорі положення про неможливість безпідставної односторонньої відмови.

Крім того враховуючи, що згідно наявної в матеріалах справи довідки Тернопільського обласного управління статистки № 22-139 від 31.05.2000р. у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Тернопільська центральна районна лікарня, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 02001110), а також беручи до уваги те, що ВАТ "Тернопільській комбайновий завод" уклало договір оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р. з Тернопільською центральною районною лікарнею, а не Тернопільською районною лікарнею, відповідачем у даній справі слід вважати Тернопільську центральну районну лікарню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

24 листопада 1999 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільській комбайновий завод" (позивач у справі; «Орендодавець»по договору) та Тернопільською центральною районною лікарнею (відповідач у справі; «Орендар»»по договору) укладено договір оренди майна № 524-7-100, згідно умов якого відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Орендодавець з 30 листопада 1999 року передає передає, а Орендар приймає в оренду майно підсобного господарства, що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області: свинарник, трансформатор, шафа КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт., причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней, майно підсобного господарства, яке знаходиться в Тернопільському районі в с. Константинівка, яке зобовязується використовувати для вирощування і відгодівлі поголівя свиней (п. 1, 2 договору). Тобто предметом даного договору оренди є як рухоме, так і нерухоме майно. У відповідності до додатку 1 до договору оренди, яким є розрахунок орендної плати на користування майном підсобного господарства ВАТ „Тернопільський комбайновий завод” залишкова вартість основних засобів, що передаються в оренду складає 115475 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено акт приймання передачі основних засобів підсобного господарства від 30 листопада 1999 року, у відповідності з яким майно підсобного господарства ВАТ „Тернопільський комбайновий завод”, вказане в п. 1 договору оренди від 24.11.1999р. за № 524-7-100 здав д. Барабаш В., а д. Смільський прийняв. Пунктом 2 даного акту визначено, що передано свині ІІ групи вгодованості загальною живою вагою 850 кг.

Однак, даний документ суд оцінює критично, не вважаючи його належним доказом у справі, оскільки він не містить ані повноважень осіб, які здійснювали приймання-передачу, ані відтиску печаток сторін договору.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., Цивільний кодекс прийнятий 16.01.2003р., застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У відповідності до пункту 9 Перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Враховуючи, що правовідносини сторін за договором оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р. виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак продовжують існувати після набрання ним чинності, до правовідносин між сторонами по даному спору слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Щодо позовних вимог про розірвання договору судом встановлено наступне.

Умовами договору оренди від 24.11.1999р., укладеного між сторонами у справі, не передбачено строку його дії.

У відповідності до загальних положень, зокрема ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України, договір найму, укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Враховуючи, що договором від 24.11.1999р. сторони не визначили строку його дії, керуючись Перехідними положеннями Цивільного кодексу України та ст. 763 Цивільного кодексу України, суд вважає даний договір таким, що укладений на невизначений строк.

Водночас, пунктом 1 даного договору сторони визначили, що його укладення відбувається відповідно до вимог Закону України „Про оренду державного і комунального майна”.

Згідно позовної заяви та пояснень, наданих представником позивача в судових засіданнях, підставою для розірвання договору є повідомлення Тернопільської центральної районної лікарні про припинення договору оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р. із вимогою повернення до 21 вересня 2006 року переданого в оренду майна, що надіслане Відкритим акціонерним товариством "Тернопільській комбайновий завод" 22 серпня 2006 року за вих. № 92/1972 (лист від 21.08.2006р.).

У листі-відповіді № 456 від 30.08.2006р. Тернопільська центральна районна лікарня повідомляє ВАТ "Тернопільській комбайновий завод" про те, що вона отримала лист-повідомлення про припинення дії договору оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р., але, враховуючи, що на даний час в орендованому свинарнику утримується 8 голів ВРХ та 53 голови свиней, виконати вимогу про повернення орендованого майна до 21.09.2006р. неможливо. Даний лист є належним доказом повідомлення позивачем відповідача про намір припинити договір оренди від 24.11.1999р.

Згідно ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Правом власності, згідно ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до норм ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строку користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу пункту 6 вказаної норми, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) обєкта оренди, ліквідації субєкта господарювання-орендаря, загибелі (знищення) обєкта оренди, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до загальних норм, а саме ч. 2 ст. 763 ЦК України, кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Ні договором № 524-7-100 від 24.11.1999р., ні Законом України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-XII (із наступними змінами та доповненнями) не встановлено іншого строку для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

У відповідності до ст. 188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист ВАТ "Тернопільській комбайновий завод" від 21.08.2006р. та відповідь Тернопільської центральної районної лікарні на нього, у відповідності до ч. 2 ст. 763 ЦК України відповідача письмово повідомлено про розірвання договору оренди.

Заперечення відповідача стосовно підстав розірвання договору, зокрема підвищення позивачем ставки орендної плати, судом до уваги не береться, оскільки стягнення орендної плати не є предметом спору по даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 763 ЦК України, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомив відповідача про розірвання договору (лист № 92/1972 від 22.08.2006р), укладеного на невизначений строк; водночас, відповідачем не заперечено вимог позивача щодо розірвання договору оренди від 24.11.1999р. (лист-відповідь № 456 від 30.08.2006р.), зважаючи, що предметом договору оренди, укладеного між сторонами є рухоме та нерухоме майно, беручи до уваги, що після письмового попередження відповідача минуло три місяці, а відтак слід вважати, що договір оренди припинив свою дію з 30.08.2006р., у звязку з чим відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо позовних вимог про розірвання договору оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р. суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню.

В силу ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, а також ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Обовязком орендаря у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. №2269-XII передбачено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, зокрема, у разі припинення договору оренди орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, у разі розірвання договору обовязком орендаря є повернення орендодавцеві орендованого майна в належному стані, в якому його прийняв.

Таким чином, беручи до уваги, що предметом спору у даній справі є розірвання договору та повернення орендарем орендодавцю майна, переданого згідно договору № 524-7-100 від 24.11.1999р., а саме: предметом договору оренди є рухоме і нерухоме майно: свинарник, трансформатор, шафа КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт., причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней, враховуючи, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення йому орендованого майна, яка останнім на час розгляду справи не виконана, керуючись ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 4.4 договору суд вважає, що позовні вимоги в частині повернення майна підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально частково щодо зобовязання повернення ВАТ "Тернопільській комбайновий завод" майна загальною вартістю 115 475 грн., що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області: свинарника, трансформатора, шафи КТП, трактора МТЗ-80, електрокалорифера 2 шт, причепа, картоплекопача, комплекту кліток для свиней.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 651, 759, 763, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 188, 193, 283, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 22, 43, 44 - 49, 69, 80 ч. 1 п. 1-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Вважати відповідачем у справі: Тернопільську центральну районну лікарню, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 02001110).

2. Позов задоволити частково.

3. Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди майна № 524-7-100 від 24.11.1999р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільській комбайновий завод", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль та Тернопільською центральною районною лікарнею, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль провадження у справі припинити.

4. Зобовязати Тернопільську центральну районну лікарню, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль повернути Відкритому акціонерному товариству "Тернопільській комбайновий завод", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль майно загальною вартістю 116 580 грн., що знаходиться у с. Костантинівка Тернопільського району Тернопільської області: свинарник, трансформатор, шафа КТП, трактор МТЗ-80, електрокалорифер 2 шт, причіп, картоплекопач, комплект кліток для свиней.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Тернопільської центральної районної лікарні, вул. К. Острозького, 9, м. Тернопіль (ідентифікаційних код 02001110) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільській комбайновий завод", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 05754502) 203,00 грн. в повернення судових витрат.

7. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

9. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя