Ухвала суду № 100502537, 22.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 жовтня 2021 року Справа № 160/9689/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення коштів у загальному розмірі 2464419,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області, в якому позивач просить: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” (код ЄДРПОУ 34823177) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, з урахуванням суми пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у загальному розмірі 2464419,46 грн., шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” (код ЄДРПОУ 34823177).

Ухвалою суду від 18.06.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання. Також, цією ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

12.07.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 02.09.2021 року було залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658), виключивши із складу третіх осіб.

20.09.2021 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов.

05.10.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові письмові пояснення.

06.10.2021 року засобами електронного зв`язку до суду від ТОВ "Юмін" надійшли письмові пояснення по справі.

21.10.2021 року засобами електронного зв`язку до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, зокрема, що протягом тривалого періоду існували обставини, що перешкоджали зверненню до суду з даним позовом або створювали правову невизначеність щодо регулювання відповідної сфери правовідносин. Також, у заяві зазначено, що товариство зверталося до суду у строк, визначений законодавством, для захисту своїх прав відповідно до чинної на той час сталої судової практики, проте, це не призвело до їх реального захисту.

21.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подані заперечення щодо поновлення строку звернення до суду, та додаткові письмові пояснення.

У підготовче засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлялися про день, час та місце підготовчого засідання. 21.09.2021 року засобами електронного зв`язку до суду від Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області надійшла заява, в якій представник просив суд розглянути позов за відсутності представника відповідача. У письмових запереченнях від 21.10.2021 року представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області просив суд здійснити закриття підготовчого провадження у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подане письмове клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачено можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно описової частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2016р. у справі №804/3883/16 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/64393284) судом встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Юмін» до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська декларацією з податку на додану вартість : - вересень 2015р. (№9215323859 від 20.10.2015р.) сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту складає 1 750 371 грн.

Старшим державним ревізором - інспектором сектору відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Г`У ДФС у Дніпропетровській області Одіяк Катериною Юріївною на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п., 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Юмін» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, відображеної у декларації з ПДВ за вересень 2015 року (№9215323859 від 20.10.2015 р.) у сумі 1 750 371,00 грн.

За результатами даної перевірки складено акт від 04.12.2015 року №3958/15-2/34823177 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юмін» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2015 року.»

Згідно з висновками вказаного акту, в порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України у ТОВ «Юмін» відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 23.2 декларації з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 1750371,00 грн.

Таким чином, податковий орган вважає, що позивачем не підтверджено право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 1 750 371,00 грн., задекларованій у декларації з ПДВ за вересень 2015 року.

На підставі акта перевірки від 04.12.2015 року №3958/15-2/34823177 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000271502 (форми «В3»), за яким відмовлено ТОВ «Юмін» у наданні бюджетного відшкодування на суму 1 750 371,00 грн.

Відповідно до резолютивної частини вказаної постанови, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000271502 від 18.12.2015 року; підтверджено право Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін» (код ЄДРПОУ 34823177) на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображеного у рядку 23.2 декларації з ПДВ за вересень 2015 року на суму 1 750 371 грн.; зобов`язано Дніпропетровську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати та направити до Управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 750 371 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін» (код ЄДРПОУ 34823177).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2016р. у справі №804/3883/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000271502 від 18.12.2015 року, прийняте у зв`язку з не підтвердження контролюючим органом права позивача на отримання бюджетного відшкодування в сумі 1750371,00 грн. (декларація з ПДВ за вересень 2015 року), набрала законної сили 17.10.2017.

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №520/3210/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264250) зазначив, що задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не врахували темпоральні межі права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування, встановлені пунктом 102.5 статті 102 ПК. Згідно з положеннями цього пункту заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Норму цього пункту слід застосовувати у системному зв`язку з нормою пункту 102.4, якою встановлено, що податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою платника податків у самостійному погашенні грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення. Таким чином, законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов`язання, як не сплаченої, так і надміру сплаченої (такої, що підлягає відшкодуванню) у податковому правовідношенні припиняються. Це стосується і суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки за своєю сутністю вона є надміру сплаченою платником ПДВ сумою податку при придбанні товарів (послуг), в порівнянні із сумою його податкових зобов`язань за податковий (звітний) період.

Верховний Суд у складі суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі №822/553/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80607116) зазначив, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 804/4217/18.

Так, протягом періоду з 2017 року існували обставини, що перешкоджали зверненню позивачу до суду з даним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду України щодо неможливості заявлення позову про стягнення бюджетного відшкодування (оскільки такі порушені права мали захищатися шляхом подання позовів про зобов`язання вчинити дії, як-то складення та подання до органів Казначейства висновків про бюджетне відшкодування ПДВ, постанови від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі №820/19449/14).

В подальшому, 12.02.2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі №826/7380/15 відступила від висновку Верховного Суду України та, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ «Аскоп-Україна» на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Крім того, суд враховує неоднозначний підхід Верховного Суду України до питання строку звернення до суду із позовом про стягнення пені (щодо незастосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах та щодо початку перебігу строку лише після фактичного відшкодування суми ПДВ від 14.03.2019 року у справі №822/533/17 та від 24.10.2019 у справі №810/1227/17).

Також, відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Викладене призвело до ще більшої правової невизначеності, оскільки позивач обґрунтовано очікував внесення спірних сум до вказаного реєстру та був позбавлений можливості передбачити невиконання державою своїх зобов`язань щодо організації реєстру.

Суд також звертає увагу, що позивач звертався до суду у строк, визначений законодавством, для захисту своїх прав, проте, це не призвело до їх реального захисту.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2021 року у справі №280/4453/18 зазначив наступне: «Європейський суд з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Цneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Такий же висновок викладено і в пункті 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, а саме, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31 липня 2003року у справі «Дорани проти Ірландії» («Doran v. Ireland», заява № 50389/99) ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» («Salah Sheekh v The Netherlands»; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суди мають виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 про те, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики».

Враховуючи, що пропуск строку звернення до суду із цим позовом стався внаслідок неналежного урядування, правової невизначеності та невчасного виконання податковим органом своїх обов`язків, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду зазначені у заяві поважними, тому вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Також, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе вирішити питання щодо закриття підготовчого засідання, та переходу до судового розгляду справи по суті, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.173 КАС України, підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ч.1 ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно із ч.3 ст.173 КАС України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо закінчення підготовки справи до судового розгляду, у зв`язку із чим вважає за можливе закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 44, 121-123, 173, 182, 183, 243, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юмін" пропущений строк звернення до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення коштів у загальному розмірі 2464419,46 грн.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02 листопада 2021 року о 13:00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко