Рішення № 100502464, 22.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Справа № 160/17199/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" (вул. Н. Алексеєнко, 100, прим.1, м.Дніпро, 49000) до Дніпровська митниця Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, б.22, м.Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення як від 23.03.2020 р. №UA110050/2020/000046/1, так і від 07.05.2020 р. №UA110050/2020/000046/1, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" (вул. Н. Алексеєнко, 100, прим.1, м.Дніпро, 49000) до Дніпровська митниця Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, б.22, м.Дніпро, 49038) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1; визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ», код ЄДРПОУ 42634661 судові витрати по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

23.03.2021 року, до відділу митного оформлення №3 м/п «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2020/004362, товар - бензинові мотокультіватори без транспортних коліс та можливості їхньої установки, що приводяться в рух від двигуна в кількості 400 штук на загальну вартість 16600 дол.США, одержаних ТОВ «ПК ДТЗ», згідно зовнішньоекономічного контракту, додатку (специфікації) до нього від 28.12.2020 № 2021-1, інвойсу № SM 2021-1А від 28.01.2021, коносамента № 177TCACAS320053 від 11.02.2021 р. Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ.

23.03.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110150/2021/000060/1, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слідує, що підставами для відмови відповідач вважає неможливість використання обраного декларантом методу визначення митної вартості згідно п. З ч. 6 ст. 54 МКУ.

06.05.2021 року, до митного поста «Новомосковськ» Дніпровської митниці Держмитслужби, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110050/2021/004247, товар-бензинові мотокультіватори без транспортних коліс та можливості їхньої установки , що приводяться в рух від двигуна в кількості 400 штук на загальну вартість 16600 дол.США, одержаних ТОВ «ПК ДТЗ», згідно зовнішньоекономічного контракту, додатку (специфікації) до нього від 28.12.2020 № 2021-1 , інвойсу № SM2021-1B від 11.03.2021 , коносамента № UTRUST21030173 від 24.03.2021 р.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ.

07.05.2021 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110050/2021/000046/1, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Позивач зазначає, що в підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною митною декларацією останній надав до митного органу всі наявні документи, передбачені ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 кожної з ЕМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

На підставі викладеного вище, позивач вважає, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №160/17199/21, відкрито провадження в адміністративній справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що копію ухвали суду від 23.09.2021 р. у справі №160/17199/21 разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на адресу відповідача, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

21.10.2021 р., шляхом електронного зв`язку, представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення Позивачем подано митну декларацію від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362, відповідно до якої для проведення Відповідачем митного оформлення, серед іншого, заявлено наступний товар:

«Культиватори сільськогосподарські для оброблення грунту: бензинові мотокультиваторы, без транспортних коліс, що приводяться в рух від двигуна та можливості їхньої установки, мають одне відкидне опорне колесо, вал відбору потужності відсутній. Мотокультиватор МК20-1 - 150шт. Мотокультиватор МК20-1/6 - 250шт. Виробник: CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення Позивачем подано митну декларацію від 06.05.2021 №UA110050/2021/004247, відповідно до якої для проведення Відповідачем митного оформлення, серед іншого, заявлено наступний товар:

«Культиватори сільськогосподарські для оброблення грунту: бензинові мотокультиватори, без транспортних коліс, що приводяться в рух від двигуна та можливості їхньої установки, мають одне відкидне опорне колесо, вал відбору потужності відсутній. Мотокультиватор МК20-1 - 150шт. Мотокультиватор МК20-1/6 - 250шт. Виробник: CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD.

Даний Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного договору від 30.10.2019 №SM/3, укладеного між Позивачем та компанією «CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD» (Китай), на умовах поставки FOB, CN, Shanghai.

Митна вартість Товару заявлена декларантом Позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ):

заМД від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362 нарівні 44,149 дол.США/шт.

заМД від 06.05.2021 №UA110050/2021/004247 нарівні 44,175 дол.США/шт.

Відповідач зазначає, що обставини прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 23.03.2021 № UА 10150/2021/000060/1 та від 07.05.2021 №UА110050/2021/000046/1 є тотожними.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 23.03.2021 № UА 10150/2021/004362; від 06.05.2021 №UА 110050/2021/004247 надано наступні документи (відповідно): (0271) Пакувальні листи б/н від 28.01.2021; від 11.03.2021; (0380) Рахунки-фактури (інвойси) №8М 2021-1А від 28.01.2021; №БМ 2021-1В від 11.03.2021; (0705) Коносаменти від 11.02.2021 №177ТСАСА8320053; від 24.03.2021 №UТRUST21030173; (0861) Сертифікати про походження товару №С217413352621006 від 15.04.2021; №20С4403А2506/03319 від 19.10.2020; (0862) Декларація про походження товару №БМ 2021-1А від 28.01.2021; (1210) Повідомлення щодо випуску товарів з МС від 23.03.2021; (2721) залізничні накладні для внутрішнього сполучення №42793208 від 29.04.2021; (3001) платіжні доручення №354 від 15.03.2021; (3004) Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг (далі - ТЕО) №055-Р від 19.03.2021; №Ь41141 від 28.04.2021; (3007) документи на підтвердження вартості перевезення товару: Акти виконаних робіт №8 від 22.03.2021; б/н від 28.04.2021; Довідки про транспортні витрати б/н від 09.03.2021; б/н від 20.04.2021; Заявки на перевезення №42 від 22.01.2021; №195 від 18.03.2021; Розрахунок транспортних витрат від 19.03.2021; (4104) Зовнішньоекономічний договір №8М/3 від 30.10.2019; (4103) Специфікація №2021-1 від 28.12.2020; (4301) Договір про перевезення №337-К від 01.10.2019; №1511/912/2019 від 15.11.2019; (9000) Технічні характеристики від 28.01.2021.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB, CN, Shanghai, згідно Інкотермс.

Декларантом до митного оформлення разом з МД від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362 надано банківський платіжний-документ (Платіжне доручення №354 від 15.03.2021 на суму 33200,00 дол.США) у якому сума не кореспондується зі сумою вказаною у рахунку- інвойсі від 28.01.2021 №SM 2021-1А (16755, 23 дол.США). При цьому, заявлена у МД від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362 митна вартість на рівні 488941,73 грн. (що відповідає 17659,55 дол.США).

При цьому, заявлена у МД від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362 митна вартість нарівні 488941,73 грн. (що відповідає 17659,55 дол.США).

Декларантом до митного оформлення разом з МД від 06.05.2021 №UA110050/2021/004247 надано банківський платіжний-документ (Платіжне доручення №354 від 15.03.2021 на суму 33200,00 дол.США) у якому сума не кореспондується зі сумою вказаною у рахунку- інвойсі від 11.03.2021 №SM 2021-1В (16600, 00 дол.США).

При цьому, заявлена у МД від 06.05.2021 №UA110050/2021/004247 митна вартість на рівні 490058,01 грн. (що відповідає 17670,00 дол.США).

3 метою підтвердження заявленого у МД від 23.03.2021 №UA110150/2021/004362 рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №337-К від 01.10.2019; рахунок про надання ТЕО від 19.03.2021 №055-Р, Акт виконаних робіт №8 від 22.03.2021, довідка про транспортні витрати б/н від 09.03.2021, Розрахунок транспортних витрат від 19.03.2021; Заявка на перевезення №42 від 22.01.2021.

Згідно відомостей МД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні MSC INGY FT104W за коносаментом від 11.02.2021 №177TCACAS320053 використанням інтернет.

З метою підтвердження заявленого у МД від 06.05.2021 №UA110050/2021/004247 рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1511/912/2019 від 15.11.2019; рахунок про надання ТЕО від 28.04.2021 № L41141, Акт виконаних робіт №б/н від 28.04.2021, довідка про транспортні витрати б/н від 20.04.2021,заявка на перевезення №195 від 18.03.2021. /-v Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №MRKU3085617 на морському судні MAER.SK HALIFAX за коносаментом від 24.03.2021 №UTRUST21030173 використанням інтернет – ресурсу.

В наданих рахунках про надання ТЕО від 19.03.2021 № 055-Р та від 28.04.2021 № L41141 зазначена вартість морського фрахту контейнерів без включення перевантаження на загальну суму - 1070 дол.США (відповідно). Вказана інформація також наявна в Актах виконаних робіт №8 від 22.03.2021 та №б/н від 28.04.2021. При цьому, у наданих до митного оформлення Заявках на перевезення №42 від 22.01.2021 та №195 від 18.03.2021 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати).

Враховуючи вищевикладене, у відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого за МД від 23.03.2021 №ІШ 10150/2021/000060/1 та від 07.05.2021 №UА110050/2021/000046/1 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом позивача листами від 23.03.2021 вих. №267 (фактично отримано 23.03.2021) та від 06.05.2021 вих. №411 (фактично отримано 07.05.2021 в 12год.48хв) додатково надіслано наступні додаткові документи: прайс-лист від 21.12.2020, комерційна пропозиція від 21.12.2020.

Також, вказаними листами надіслано пояснення щодо виявлених невідповідностей та зазначено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за вказаними митними деклараціями у 10-денний термін надаватись не будуть.

Митну вартість товарів скориговано до рівня митної вартості товару «Машини садові для підготовки та оброблення грунту. Культиватори. Мотокультиватор: 50шт. Мотокультиватор: 500шт», імпортованого на комерційних умовах поставки СРТ, у співставних обсягах (550 шт), митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №ІІА500150/2021/2577 від 10.03.2021 на рівні 2,2105 дол.США/кг.

Таким чином, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за наступними ЕМД№UА500150/2021/2577 від 10.03.2021.

На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2021 №UA10150/2021/000060/1 та від 07.05.2021 №иА110050/2021/000046/1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованими, про що свідчать дані гр. 33 цих рішень.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.10.2019 р., ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (м. Дніпро) уклала з компанією CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING Co., Ltd., (Китай) зовнішньоекономічний контракт № SM/3, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання умов контракту, позивач придбано обумовлений умовами контракту товар та подано до митного оформлення.

23.03.2021 року, до відділу митного оформлення №3 м/п «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби , задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2020/004362, товар -бензинові мотокультіватори без транспортних коліс та можливості їхньої установки, що приводяться в рух від двигуна в кількості 400 штук на загальну вартість 16600 дол.США, одержаних ТОВ «ПК ДТЗ», згідно зовнішньоекономічного контракту, додатку (специфікації) до нього від 28.12.2020 № 2021-1, інвойсу № SM 2021-1А від 28.01.2021, коносамента № 177TCACAS320053 від 11.02.2021 р.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № UA110150/2020/004362: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 30.10.19 № SM/3, додаток (специфікація) до нього від 28.12.20 №2021-1 , рахунок - фактура (інвойс) SM 2021-1А від 28.01.2021, пакувальний лист від 28.01.21, платіжне доручення №354 від 15.03.2021 р. , коносамент 177TCACAS320053 від 11.02.2021 р., інвойс на сплату транспортних витрат № 055-Р від 19.03.2021 р., довідка про транспортні витрати від 09.03.2021 №0903/1172021, акт виконаних робіт №8від 22.03.20 р., технічні опис товару.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення від 23.03.2021р., відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також: документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

8) виписку з бухгалтерської документації;

9) копію митної декларації країни відправлення;

10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, листом №267 від 23.03.2021р., ТОВ “ПК ДТЗ” надало митниці свої роз`яснення щодо висунутих зауважень про розбіжності та додаткові документи :

а) прайс-лист виробника / постачальника б/н від 21.12.2020р.;

б) комерційну пропозицію виробника / постачальника (оферту) б/н 21.12.2020

в) договір №29/11МС від 29.11.2019 р.

23.03.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110150/2021/000060/1, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, скоригована митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. 64 МК України за резервним методом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця 24.03.2021 р. випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA110150/2021/004438.

Різниця митних платежів (з ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 53892,23 грн.

06.05.2021 року, до митного поста «Новомосковськ» Дніпровської митниці Держмитслужби , задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110050/2021/004247, товар -бензинові мотокультіватори без транспортних коліс та можливості їхньої установки, що приводяться в рух від двигуна в кількості 400 штук на загальну вартість 16600 дол.США, одержаних ТОВ «ПК ДТЗ», згідно зовнішньоекономічного контракту, додатку (специфікації) до нього від 28.12.2020 № 2021-1 , інвойсу № SM2021-1B від 11.03.2021 , коносамента № UTRUST21030173 від 24.03.2021 р.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № UA110150/2020/004247: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 30.10.19 № SM/3 , додаток (специфікація) до нього від 28.12.20 №2021-1, рахунок - фактура (інвойс) SM 2021-1В від 11.03.2021, пакувальний лист від 11,03.21, платіжне доручення №354 від 15.03.2021 р., коносамент № UTRUST21030173 від 24.03.2021р., інвойс на сплату транспортних витрат № L41141 від 28.04.2021 р., довідка про транспортні витрати від 20.04.2021, акт виконаних робіт від 28.04.20 р., технічні опис товару.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення від 23.03.2021р., відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

8) виписку з бухгалтерської документації;

9) копію митної декларації країни відправлення;

10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, листом №411 від 06.05.2021р., ТОВ “ПК ДТЗ” надало митниці свої роз`яснення щодо висунутих зауважень про розбіжності та додаткові документи :

а) прайс-лист виробника / постачальника б/н від 21.12.2020р.;

б) комерційну пропозицію виробника / постачальника (оферту) б/н 21.12.2020

07.05.2021 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110050/2021/000046/1, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, скоригована митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. 64 МК України за резервним методом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця 07.05.2021 р. випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA110050/2021/004341.

Різниця митних платежів (з ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 53816.80 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду за оскарженням рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Правовідносини сторін, пов`язані із справлянням митних платежів, встановлення порядку і умов переміщення товарів через митний кордон України, їх митним оформленням і митним контролем, застосуванням механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; веденням митної статистики; обміном митної інформації; веденням Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійсненням відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України; запобігання та протидією контрабанді; боротьбою з порушеннями митних правил; організацією і забезпеченням діяльності органів доходів і зборів та іншими заходами, спрямованими на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу та регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України; Податкового кодексу України, тощо.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 382 Господарського кодексу України права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.

За загальним правилом, передбаченим нормами ст.692 Цивільного Кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №810/1479/16 (адміністративне провадження №К/9901/14257/18), в якій зазначається, що Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої Відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом.

Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи, у відповідності до норм ст. ст. 72-77 КАС України, необґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та необґрунтовано визначення митної вартості товару за другорядним методом:за резервним методом.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище доказів, наданих сторонами, суд зазначає наступне.

Зауваження, що викладені відповідачем у Рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Як вже було зазначено судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронною митною декларацією, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності.

Так, митним органом зазначено, що за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 30.10.2019 № SM/3 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.

Відповідно п.5.2 контракту від 30.10.2019 № SM/3 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 28.12.2020 №2021-1, зазначено що оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 11.02.2021 № 177TCACAS320053, товар було завантажено на судно — 11.02.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.5З МКУ).

Відповідно до відомостей коносаменту від 24.03.2021 № UTRUST21030173, товар було завантажено на судно - 24.03.2021.Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 cт.53 МКУ). Відповідно до частини четвертої cm. 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом до митного оформлення надано банківський платіжний документ (Платіжне доручення №354 від 15.03.2021 ) у якому сума не кореспондується зі сумою вказаною у рахунку-інвойсі від 28.01.2021 №SM 2021-1А.

Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні MSC 1NGYFT104Wза коносаментом від 11.02.2021 № 177TCACAS320053 використанням інтернет - ресурсу www.maersk.com встановлено наявність перевантаження товару з морського судна у Порт Саїд. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері № MRKU30S5617 на морському судні MAERSK HALIFAX за коносаментом від 24.03.2021 № UTRUST21030173 використанням інтернет - ресурсу www.maersk.com. встановлено наявність перевантаження товару з морського судна у Порт Саїд. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Відповідно до пункту 1.2 договору «під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількості вантажу.маршруту перевезення (порт навантаження,порт вивантаження,місце доставки вантажу),заплановану дату надання вантажу відправником,тип транспортного засобу,дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. При підтвердженні заявки Експедитор зазначає в заявці перелік послуг, вартість,розмір плати Експедитора. Підписана Сторонами заявка є невід`ємною частиною даного Договору»

Згідно пункту 4.1. Договору у разі перевантаження (перевалки)контейнера (контейнерів)на інше судно в проміжному порту,вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

У заявці №42 від 22.0і.2020р., інвойсі №О55-Р від 19.03.2021р., акті виконаних робіт №8 від 22.03.2021р., довідці про вартість транспортних витрат від 09.03.2021р. №0903/1172021, наданих разом з ЕМД зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту. Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту. При цьому у наданих документах зазначено маршрут перевезення від порчу7 Шанхай до порту Південний, що відповідно до умов договору є його предметом .

В другому випадку міжнародне морське перевезення контейнерів здійснювалось на підставі договору морського перевезення (фрахту) №1510/912/2019 р. від 15.10.2019, укладеного з компанією-Перевізником , який ддя підтвердження здійснення такого перевезення надав відповідні транспортні та комерційні документи .

У ЕМД UA110050/2021 /004247 допущена технічна помилка у номері та даті договора фрахта.

Відповідно до п.2.1 договору перевізник зобов`язений здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів в контенерах згідно узгодженого сторонами маршруту,на умовах, що передбачені цим договором та заявками до нього.

Згідно пункту 4.1. Договору у разі перевантаження (перевалки)контейнера (конгейнерів)на інше судно в проміжному порту,вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

Перевізником в рамках укладеного договору виданий коносамент №UTRUST21030173 від 24.03.2021 р., як основний транспортний документ, що підтверджує факт перевезення контейнерів відповідно до узгодженої заявки. Договором не передбачено надання Первізником інших перевізних документів.

Коносамент, за яким здійснювалось морське перевезення в рамках укладеного договору , є єдиним та достатнім документом, що підтверджує його здійснення - надано до митного оформлення. Інші транспортні документи у підприємства відсутні. Твердження митниці про наявність у підприємства іншого коносамента та вимога про його надання посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується на припущеннях. Факт наявності такого документу нічим не підтверджується, окрім уявлення посадової особи митного органу.

Зауваження митниці щодо зазначення в інвойсі, акті виконаних робіт вартості транспортних послуг без включення вартості перевантаження протирічить наданим документам.

Згідно інвойса №L41141 від 28.04.2021, акта виконаних робіт від 28.04.2021, довідки про транспортні витрати від 20.04.2021 р. вартість перевантаження включена у загальну вартість транспортних послуг.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту.

Також, відповідачем зазначено, що в наданому рахунку про надання ТЕО від 19.03.2021 № 055-Р зазначена вартість морського фрахту контейнерів без включення перевантаження на загальну суму — 1070 дол.США. Вказана інформація також наявна в Акті виконаних робіт №8 від 22.03.2021. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №42 від 22.01.2021 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати). Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 cт. 58 МКУ. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (cт..58 МКУ). Відповідно до ч. 2 cm.52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування.

В наданому рахунку про надання ТЕО від 28.04.2021 № L41141 зазначена вартість морського фрахту контейнерів без включення перевантаження на загальну суму — 1070 дол.США. Вказана інформація також наявна в Акті виконаних робіт №б/н від 28.04.2021. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №195 від 18.03.2023 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати). Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 cт.58 МКУ. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (cт.58 МКУ).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 1.2, 4.1 договору №337-К від 01.10.19 р. під кожне окреме перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількість вантажу, маршруту перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки заплановану дату надання вантажу відправником ,тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО.

Форма Заявки узгоджена сторонами договора ТЕО. Ця форма передбачає внесення у відповідні пункти заявки відповідної інформації. Пункт 11 форми передбачає зазначення вартості послуги з перевезення (включаючи додаткові витрати), а пункт 12 заявки передбачає внесення інформації щодо наявності (або відсутності) додаткових витрат. В даному випадку в пункті 11 Заявок зазначена вартість фрахту ( включаючи додаткові витрати) у розмірі 1070 дол.США і зазначено, що вартість перевантаження включена у загальну вартість фрахту. Пункт 12 містить інформацію про відсутність додаткових витрат (оформлення додаткових документів, страхування, конвой та інше).

Таким чином наявність суперечних відомостей у наданих документах не підтвердженого належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73-74 КАС України ніяких суперечних відомостей у наданих документах не існує.

Відповідно до ч. 2 ст.52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування.

Відтак, суд зазначає, що зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 р. у справі № 825/1016/17 (адміністративне провадження № К/9901/18684/18), в якій зазначається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Також відповідач не довів суду обов`язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем подано до Дніпровської митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про неправомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При прийнятті даного рішення, судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених рішень про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1, суд приходить до висновку, що останні сформовані не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не своєчасно, що виключає як правомірний характер оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1, так і наявність у суду правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1 відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними рішень про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгтні Ольги, 22, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №1094 від 26.08.2021 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгтні Ольги, 22, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1 та від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" (вул. Н. Алексеєнко, 100, прим.1, м.Дніпро, 49000) до Дніпровська митниця Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, б.22, м.Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення як від 23.03.2020 р. №UA110050/2020/000046/1, так і від 07.05.2020 р. №UA110050/2020/000046/1– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 23.03.2020р. № UA110150/2020/000060/1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 07.05.2020р. № UA110050/2020/000046/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" (вул. Н. Алексеєнко, 100, прим.1, м.Дніпро, 49000) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці Держмитслужби України (ЄДРПОУ 43350935, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова