Рішення № 100502340, 21.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7174/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним рішення від 04.12.2020 № 907580140380 щодо зменшення розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку на підставі довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.02.2020 № 288, з 19.02.2020 при виконанні рішення суду від 19.10.2020 у справі № 140/3220/20 з 90 відсотків до 66 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зменшення стажу роботи на посаді судді з 32 років 10 місяців 19 днів на 28 років 26 днів; зобов`язання здійснити позивачу перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.02.2020 № 288, з урахуванням стажу роботи на посаді судді 32 років 10 місяців 19 днів, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення з посади судді у відставку йому з 2013 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 позивач вказує, що набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із збереженням відсоткового її розміру - 90 %. Проте, відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова оскаржена до Волинського окружного адміністративного суду, заявлений позов задоволено повністю, зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.02.2020 № 288, з урахуванням виплачених сум. Однак, на виконання вказаного рішення відповідач самостійно змінив та визначив відсотки суддівської винагороди, в незаконний спосіб зменшивши їх з 90 % до 66 %.

Зазначає, що посилання відповідача на частину третю статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є неправильним, оскільки ця норма за змістом статті 58 Конституції України не поширюється на суддів у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання до набрання чинності цим Законом.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 в справі №140/13220/20 відповідачем було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача. При здійсненні такого перерахунку розмір довічного грошового утримання судді у відставці склав з 19.02.2020 72834,30 грн (110355,00 грн х 66 %).

З врахуванням вимог Закону № 1402 до суддівського стажу судді при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020 не враховано строкову службу та навчання у ВУЗі. Отже, суддівський стаж позивача становить 28 років. Відповідно до цього, щомісячне довічне грошове утримання розраховано, виходячи з 66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити повністю, з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке було призначено з 15.05.2013 у розмірі 80% суддівської винагороди, а в подальшому після здійснених перерахунків у розмірі 90 % суддівської винагороди.

Позивач у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова була оскаржена позивачем до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 в справі №140/13220/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене листом від 24 березня 2020 року № 9-ОД, щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 № 288; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 № 288, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду, ГУ ПФУ у Волинській області з 19.02.2020 проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

13.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області про проведення виплати вказаного утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.02.2020 № 288.

Листом №1710-1401/С-02/8-0300/21 від 04.03.2021 ГУ ПФУ у Волинській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки на момент виконання рішення суду діє частина третя статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

За матеріалами пенсійної справи, загальний стаж роботи позивача становить 52 роки 7 місяців 13 днів, в тому числі: 28 років 26 днів - стаж роботи на посаді судді.

В результаті перерахунку на даний час, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 встановлено в сумі 72834,30 грн (110355,00 грн х 66%) та виплачується з 01.01.2021.

Крім цього, до розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виплата заборгованості за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 240535,85 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці з 90% до 66%, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Положеннями частини першої статті 142 цього Закону передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частина третя статті 142 Закону №1402-VIII передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Разом з тим, Законом України від 16.10.2019 № 193-IX "Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIIIзі змінами.

Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Таким чином, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20.

В силу вищезазначеного, у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, який визначав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, втратив чинність.

Отже, з 19.02.2020 при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Як встановлено з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ГУ ПФУ у Волинській області керувалося абзацом другим пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (в редакції чинній станом на 15.05.2013) та застосувало 80% суддівської винагороди.

Водночас, виконуючи рішення суду від 19.10.2020 у справі №140/13220/20, ГУ ПФУ прийняло рішення №907580140380 від 10.12.2020, яким здійснило перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020. При цьому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було розраховано з розміру 66 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА від 24.02.2020 №288, виходячи зі стажу судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання - 28 років 26 днів.

На думку суду, при здійсненні такого перерахунку пенсійний орган протиправно не зарахував до стажу роботи судді, що дає право на відставку стажу роботи, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці 01 рік 07 місяців 6 днів - служба в Збройних Силах СРСР та 02 роки 04 місяці 27 днів - навчання у Львівському державному інституті ім. Івана Франка, який уже був зарахований до стажу позивача.

Зокрема, як слідує з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді станом на 14.05.2013 становив 32 роки 10 місяців 19 днів, з них: 1 рік 07 місяців 06 днів - служба в Збройних Силах СРСР (26.09.1966 - 01.05.1968); 02 роки 04 місяці 27 днів - навчання в Львівському державному інституті ім. Івана Франка (юридичний факультет) (04.09.1971-29.06.1976); 01 рік 02 місяці 15 днів - народний суддя Перемишлянського районного народного суду Львівської області (12.04.1976-26.06.1977); 04 роки 11 місяців 24 днів - народний суддя, голова Перемишлянського районного народного суду Львівської області (27.06.1977-20.06.1982); 08 років 00 місяців 27 днів - народний суддя, голова .Сокальського районного народного суду Львівської області (21.06.1982 -17.07.1990); 07 місяців 06 днів - консультант по кодифікаційній роботі Управління юстиції Львівського облвиконкому (06.08.1990-11.03.1991); 08 років 01 місяць 04 дні - суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області (11.05.1999-14.06.2007); 05 років 11 місяців 00 днів - суддя заступник голови Володимир-Волинського міського суду Волинської області (15.06.2007-14.05.2013).

Визначення стажу судді врегульоване статтею 137, абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.

Статтею 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом №1402-VIII не встановлено.

Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

До набрання чинності Законом України № 1402-VIII дані правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Згідно із абзацом 2 частини 4 статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Водночас, частиною 1 статті 7 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Відповідно до пункту 3-1 Постанови КМУ «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03.09.2005 № 865, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.

При цьому, згідно із статтею 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 (надалі Указ Президента України № 584/95), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням уряду СРСР, проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Зокрема, Законом СРСР "Про загальний військовий обов`язок" від 12.07.1967 року і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Також відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, враховуючи зміст положень абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIII (у редакції, чинній на час подання позивачем заяви про відставку), стаж роботи судді ОСОБА_1 , призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення.

Відтак до стажу роботи позивача, що дає право на відставку судді, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Отже, трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить 32 роки 10 місяців 19 днів.

Водночас суд звертає увагу на те, що до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 14.05.2013 увійшли період строкової військової служби (1 рік 07 місяців 06 днів) та половина строку навчання (2 роки 04 місяці 27 днів) та з його урахуванням довічне грошове забезпечення виплачувалося позивачу ГУ ПФУ у Волинській області з моменту його призначення і до здійснення перерахунку з 19.02.2020.

Враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (32 роки), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 74 % суддівської винагороди судді: (50% за 20 років роботи на посаді судді) + 24% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді), який працює на відповідній посаді.

Отже, відповідачем протиправно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 19.02.2020 в розмірі 66% суддівської винагороди.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 28.11.2019 у справі № 227/766/17.

Водночас суд зазначає, що зміна відсоткового обчислення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі статті 142 Закону №1402-VIII, ніяким чином не порушує права позивача, оскільки за рахунок збільшення розміру суддівської винагороди станом на 18.02.2020, що враховується при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, значно збільшується і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає перерахунку згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, фактичні обставини справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області №907580140380 від 10.12.2020 в частині зменшення розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №288 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90 відсотків на 66 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зменшення стажу роботи на посаді судді та зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки ТУ ДАС України у Волинській області від 24.02.2020 №288 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 19.02.2020, зарахувавши до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці службу в Збройних Силах СРСР 01 рік 07 місяців 06 днів та половину строку навчання в Львівському державному інституті імені Івана Франка 02 роки 04 місяці 27 днів та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн, який сплачений відповідно до квитанції від 14.07.2021 №57012042.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.12.2020 №907580140380 в частині зменшення ОСОБА_1 розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №288 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року з 90 відсотків на 66 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зменшення стажу роботи на посаді судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №288 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19.02.2020, зарахувавши до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці службу в Збройних Силах СРСР 01 рік 07 місяців 06 днів та половину строку навчання в Львівському державному інституті імені Івана Франка 02 роки 04 місяці 27 днів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк