Ухвала суду № 100502241, 22.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

22 жовтня 2021 р. Справа № 120/11633/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради, в якій просить визнати протиправним рішення відповідача № 8.1.2 від 03.08.2021 щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у с. Бунці, Жмеринського району у розмірі 0,25 га та зобов`язати відповідача повторно розглянути її клопотання.

Ухвалою суду від 01.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

22.10.2021 позивачем подано заяву про забезпечення даного позову шляхом заборони зупинення дії рішення 16 сесії Барської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок», яким надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,61 га, що розташована в с. Буцні, Жмеринський район, Вінницька область.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач зазначила, що рішенням 16 сесії Барської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення у власність земельної ділянки, в тому числі земельної ділянки на яку позивач також бажає отримати дозвіл. Вказує, що хоч рішення 16 сесії Барської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи, однак на думку позивача, вказаним рішенням відповідач намагається надати перевагу ОСОБА_2 , чим порушує реалізацію права власності позивача, у зв`язку з чим і прийняв оскаржуване рішення про відмову позивачу у наданні такого дозволу. Відтак, у разі не зупинення дії рішення 16 сесії Барської міської ради 8 скликання від 12.10.2021, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою, не дозволить позивачу здійснити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно суд наділений повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта чи/або заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи, та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

В даному ж випадку, в поданій заяві не наведено обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи/або унеможливить поновлення його прав. Будь-які докази, які б вказували на ускладнення чи неможливість поновлення прав позивача без вжиття зазначених заходів в додатках до заяви також відсутні.

Крім того, позивачем також не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення, постановленого за наслідками розгляду його позову.

Посилаючись на необхідність зупинення рішення 16 сесії Барської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_2 , заявник переслідує мету заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо бажаної земельної ділянки комунальної власності, оскільки вважає, що відсутність заходів забезпечення позову може спричинити порушення законного права позивача на приватизацію цієї земельної ділянки.

Проте суд зауважує, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою не означає позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у багатьох рішеннях Верховного Суду, зокрема у постанові 27.02.2018 в справі № 545/808/17, постанові від 26.02.2019 в справі № 826/5737/16 та постанові від 17.04.2019 в справі № 461/8315/17.

Отже, сам по собі факт надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не вказує на наявність в особи переважного права на приватизацію цієї ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо неї.

Водночас питання щодо правомірності поведінки відповідача при розгляді клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою охоплюється предметом спору у цій справі та буде оцінюватися судом під час розгляду справи по суті.

Також суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі № 120/11633/21-а відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала в повному обсязі складена: 22.10.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна