Рішення № 100502186, 21.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2021 р. Справа № 120/11404/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з 26.03.2021 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). Разом з тим, 31.03.2021 року в особистий кабінет позивача на порталі ПФУ надійшло повідомлення, в якому зазначалось, окрім іншого, про необхідність надання уточнюючої довідки за період роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року (в трудовій книжці відсутній номер наказу про звільнення), оскільки вказаний період роботи не зарахований до трудового стажу для призначення пенсії. З метою підтвердження відповіного періоду роботи, як вказується у позовній заяві, ОСОБА_1 надано уточнюючу довідку Гайворонської госпрозрахункової дільниці ВАТ «Кіровоградбуд» від 21.10.1999 року №83.

Однак, рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №024950004222 від 12.04.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні вищевказаного періоду роботи, оскільки довідка оформлена неналежним чином, а саме відсутня підстава видачі (відсутні відомості про первинні документи, згідно яких була видана дана довідка).

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Окрім того, даною ухвалою витребувано у ГУ ПФУ у Вінницькій області належним чином засвідчені копії документів, які сталі підставою для прийняття рішення №024950004222 від 12.04.2021 року про відмову в перерахунку пенсії.

11.10.2021 року ГУ ПФУ у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. За змістом відзиву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що при призначенні, перерахунку, виплаті пенсій Головне управління, як орган державної виконавчої влади керується, зокрема, Законом України від 09.07.2003 року №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовим актами. Так, представник відповідача вказує, що позивач 07.04.2021 звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 із зарахуванням до стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року, надавши уточнюючу довідку №83 від 21.10.1999 року видану Гайворонською госпрозрахунковою будівельною дільницею ВАТ «Кіровоградбуд», згідно якої позивач з 03.01.1992 року по 20.05.1998 року працював бульдозеристом 5-го розряду, проте дана довідка оформлена неналежним чином, а саме відсутня підстава видачі.

Враховуючи вищевикладене, сторона відповідача, вважає, що Головне управління правомірно відмовило ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії із зарахуванням до трудового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 рік.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з 26.03.2021 року призначено пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, при призначенні пенсії до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року на посаді бульдозериста у Гайворонській госпрозрахунковій дільниці треста "Кіровоградбуд" (з 05.09.1994 року ВАТ "Кіровоградбуд").

З метою зарахування вищезазначеного періоду, ОСОБА_1 07.04.2021 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії до відповідача та долучив до неї уточнюючу довідку Гайворонської госпрозрахункової дільниці ВАТ "Кіровоградбуд" від 21.10.1999 року №83.

За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення №024950004222 від 12.04.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року, оскільки довідка оформлена неналежним чином, а саме відсутня підстава видачі (відсутні відомості про первинні документи, згідно яких була видана дана довідка).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ(далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж здобутий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.

Положеннями статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша); заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга); органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Як уже зазначалося судом, ГУ ПФУ у Вінницькій області не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року з огляду на відсутність у трудовій книжці ОСОБА_1 номеру наказу про звільнення. У свою чергу, уточнюючу довідку Гайворонської госпрозрахункової дільниці ВАТ "Кіровоградбуд" від 21.10.1999 року №83 відповідач не взяв до увагу, оскільки остання оформлена неналежним чином, а саме відсутня підстава видачі (відсутні відомості про первинні документи, згідно яких була видана дана довідка).

Так, судом із наявних в матеріалах справи копій трудової книжки серії НОМЕР_2 встановлено, що за спірний період простежуються наступні записи:

- № 14 від 01.01.1992 року ОСОБА_1 прийнято у трест "Кіровоградбуд" Гайворонської госпрозрахункової дільниці на посаду бульдозериста 5 р. (наказ №3 від 03.01.1992 року);

- № 15 від 05.09.1994 року в зв`язку з державною реєстрацією АТ "Кіровоградбуд" після ліквідації державного будівельно-монтажного тресту "Кіровоградбуд" засноване відкрите акціонерне товариство "Кіровоградбуд";

- № 16 від 20.05.1998 року позивач звільнений за власним бажанням згідно поданої заяви (наказ від 20.05.1998 року).

Відтак, із запису №16 у трудовій книжці ОСОБА_1 вбачається, що останній не містить номеру наказу, на підставі якого позивача звільнено з роботи.

Суд зазначає, що відсутність у трудовій книжці позивача відомостей щодо номеру наказу про звільнення з роботи можна вважати її недоліком, однак такий недолік носить формальний характер, адже інша інформація, яка внесена до трудової книжки, дає можливість встановити місце роботи, посаду, період роботи та підставу його звільнення. Окрім того, стороною відповідача не заперечується вірність внесення даних при прийнятті ОСОБА_1 на роботу, а лише зазначається про недоліки у записі, який засвідчує припинення трудових відносин між позивачем та його роботодавцем.

При цьому, згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Тому, факт внесення запису від 20.05.1998 року вказує на прийняття роботодавцем наказу, який передував запису, а незазначення реквізитів цього наказу, у даному випадку номеру у трудовій книжці, не може бути підставою для не врахування до страхового стажу такого періоду роботи позивача.

Відповідно до п. 18 Порядку "Про трудові книжки працівників та службовців" від 06.09.1973 року № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З аналізу вказаних норм сліду, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Крім цього, суд враховує й усталені правові висновки Верховного Суду із цього приводу, які вказують, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанови у справі № 687/975/17 від 21.02.2018 року, у справі № 490/12392/16-а від 24.05.2018 року та у справі №548/2056/16-а від 29.03.2019 року).

Також суд враховує, що з метою підтвердження спірного періоду стажу позивачем надано довідку Гайворонської госпрозрахункової дільниці ВАТ "Кіровоградбуд" від 21.10.1999 року №83, відповідно до якої ОСОБА_1 був прийнятий на роботу бульдозеристом 5 розряду в Гайворонську госпрозрахункову дільницю ВАТ "Кіровоградбуд" з 01.01.1992 року на підставі наказу №3 від 03.01.1992 року. Звільнений за власним бажанням згідно поданої заяви від 20.05.1998 року на підставі наказу №20 05 від 20.05.1998 року. Проте, відповідач вважає таку довідку не належно оформленою, у зв`язку з відсутністю підстава видачі останньої.

З огляду на ліквідацію ВАТ "Кіровоградбуд" позивач також звертався до архівних установ з заявами про надання документів та інформації на підтвердження стажу роботи і розміру заробітної плати за період з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року. Так, позивачем долучено до позовної заяви лист виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 30.06.2021 року №Б-1616, згідно з яким документи Гайворонської госпрозрахункової будівельної дільниці ВАТ "Кіровоградбуд" на зберігання не надходили.

Окрім того, надано архівну довідку Гайворонської міської ради Кіровоградської області №223 від 30.07.2021 року, в якій зазначено, що документи Гайворонської госпрозрахункової будівельної дільниці не знаходяться на зберіганні в архівному відділі.

Відтак, позивачем вживались всі можливі заходи з метою надання додаткових доказів на підтвердження спірного періоду роботи.

Водночас, на переконання суду записи, які наявні у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 є достатніми для підтвердження того, що останній у період з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року працював на посаді бульдозериста 5 розряду Гайворонської госпрозрахункової дільниці ВАТ "Кіровоградбуд".

Отже, такий період підлягає зарахуванню до стажу позивача, тому рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №024950004222 від 12.04.2021 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

У свою чергу, позовна вимога зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року у Гайворонській госпрозрахунковій дільниці трест "Кіровоградбуд" (з 05.09.1994 року - ВАТ "Кіровоградбуд") та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 26.03.2021 року, з врахуванням проведених виплат, на підставі пункту 23 статті 4 КАС України підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024950004222 від 12.04.2021 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 року по 20.05.1998 року у Гайворонській госпрозрахунковій дільниці трест "Кіровоградбуд" (з 05.09.1994 року - ВАТ "Кіровоградбуд") та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 26.03.2021 року та з врахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду в повному обсязі сформовано: 21.10.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна